Ухвала суду № 123092127, 13.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 листопада 2024 року Справа 160/28268/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши заяву відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

23.10.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 11819119/43692284 від 25.09.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський алкогольний завод» № 91 від 15.08.2024, датою її фактичного отримання.

24.10.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.

11.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач просить врахувати значимість справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є пріоритетним, відповідно як наслідок, розгляд справи в порядку загального позовного провадження за участі сторін, надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання, зазначає, що у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції.

Суд, розглянувши заяву відповідача, доходить висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частин 1, 4статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Частинами 1-3статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4статті 12 КАС Україничітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першоюстатті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2статті 257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що для повного і всебічного встановлення обставин справи необхідним є її розгляд в судовому засіданні з відібранням усних пояснень та детальним встановленням обставин справи.

Суд зазначає, що законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України та частині 4статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду справ як незначної складності, перелік яких визначений частиною 6статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, так інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4статті 12 Кодексу адміністративного судочинства Українита частині 4статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду, в тому числі справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Також, законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання. Суд зауважує, що порядок розгляду справи не обмежує сторін в наданні пояснень, заяв, клопотань, додаткових доказів по суті справи.

Суд наголошує на тому, що відповідач у заяві про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не наводить жодного аргументу щодо значимості цієї справи, не вказує, з яких підстав відповідач вважає, що спір про реєстрацію податкових накладних має пріоритетний за змістом предмет. Слід зауважити, що заява відповідача не містить жодного посилання на конкретні обставини саме цієї справи, що свідчить про її формальність та безпідставність. Також відповідачем заявлено дві вимоги, що суперечать одна одній відповідач заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або не заперечує, якщо сторони будуть викликані для розгляду справи.

Отже, наведені відповідачем у заяві мотиви необхідності розгляду справи у загальному провадженні не дають змоги дійти беззаперечного висновку, що права відповідача на відстоювання позиції у справі будуть певним чином обмежені через викладення позиції у відзиві на позов, запереченнях та письмових поясненнях, а не в судових засіданнях.

Керуючись статтями 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні заяви про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили у порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез