Рішення № 123089353, 07.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 листопада 2024 р. Справа № 120/12266/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.09.2024 за №75010324.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/523/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.07.2021 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням виплачених сум.

Вінницький окружний адміністративний суд на виконання вказаного рішення суду видав виконавчий лист №120/9956/23. Вказаний виконавчий лист позивач пред`явив до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до примусового виконання.

Після відкриття виконавчого провадження, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було нараховано та почато виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 року, однак за попередній період починаючи з 01 липня 2021 по день початку проведення виплат в розмірі 2000 грн щомісячної доплати до пенсії, заборгованість перед позивачем не виплачується, тобто судове рішення не в повному обсязі виконано боржником.

Однак, постановою головного державного виконавця Відділу Сінгаєвською О.М. від 11.09.2024 у ВП №75010324 вирішено повернути виконавчий лист стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач, вважає постанову про повернення виконавчого листа неправомірною і такою, що порушує його права та інтереси як стягувача, тому за захистом цих прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 287 КАС України.

29.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить позов залишити без задоволення. Як зазначає відповідач, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №120/523/24, виданого 09.05.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.07.2021 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням виплачених сум.

Так, 14.05.2024 за заявою стягувача державний виконавець відкрив виконавче провадження №75010324 з виконання вищезазначеного виконавчого листа та зобов`язав боржника протягом десяти робочих днів надати відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду.

На зазначену постанову боржником надано відповідь, у якій він зазначає, що рішення суду виконано добровільно, а саме проведеним розрахунком на доплату. В наданій відповіді, боржником зазначено, що сума заборгованості буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсятах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідач наголошує на тому, що Законом України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік дій державного виконавця в межах компетенції під час примусового виконання рішень немайнового характеру. Водночас встановлені державним виконавцем обставини унеможливлюють проведення будь-яких інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення в інший спосіб. Зокрема, державний виконавець позбавлений повноважень накладати на боржника штраф за невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу грошових коштів, оскільки згідно із усталеною судовою практикою, в тому числі практикою Верховного Суду, фактична відсутність у пенсійного органу необхідного фінансування на покриття відповідних видатків не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Отже, на думку відповідача, у ситуації, що склалась з виконанням ухваленого на користь стягувача рішення суду, орган державної виконавчої служби не може вжити будь-яких ефективних заходів, спрямованих на зобов`язання боржника до вчинення дій зобов`язального характеру (виплату коштів), а тому державний виконавець правомірно виніс постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, що, однак, не перешкоджає повторно пред`явити такий виконавчий лист до виконання протягом встановленого законом строку.

Представник позивача подав до суду 30.10.2024 через Електронний суд відповідь на відзив у якій просить позов задовольнити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 120/523/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.07.2021 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням виплачених сум.

09.05.2024 судом видано виконавчий лист № 120/9956/23.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 120/523/24, до якої додав оригінал відповідного виконавчого листа.

Постановою головного державного виконавця від 14.05.2024 відкрито виконавче провадження №75010324 на підставі виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду.

На вказану постанову листом від 28.05.2024 боржник Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомив державного виконавця про проведений розрахунок пенсії стягувача, який склав станом на 01.07.2021 - 11309,55 грн. та донараховано кошти у розмірі 70000 грн за період з 01.07.2021 по 31.05.2024, які будуть виплачені в порядку черговості виконання судових рішень після виділення необхідних для цього коштів з Державного бюджету України.

Постановою відповідача від 11.09.2024 вирішено повернути виконавчий лист стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". У мотивувальній частині цієї постанови зазначено, що відповідно до судової практики Верховного Суду невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів особі, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення коштів з Державного бюджету. Таким чином, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення. Отже, наведені обставини унеможливлюють проведення інших виконавчих дій стосовно даного боржника, що виключає можливість фактичного виконання відповідного рішення.

Позивач вважає постанову про повернення виконавчого листа протиправною і такою, що порушує його права та інтереси як стягувача, тому за захистом цих прав звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Водночас умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Положеннями пунктів 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону № 1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Отже, державний виконавець зобов`язаний розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа та в повному обсязі вчиняти передбачені законом виконавчі дії з метою примусового виконання рішень, в тому числі рішень зобов`язального характеру.

Як слідує із матеріалів справи, головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення Вінницького адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №120/523/24 проведено розрахунок пенсії позивача. який станом на 01.07.2021 склав 11309,55 грн. та донараховано стягувачу кошти в сумі 70000 грн. за період з 01.07.2021 по 31.05.2024, що підтверджується розрахунком на доплата.

Донараховані кошти в сумі 70000 грн. включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Відповідачем повідомлено державного виконавця, що заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету. Власні кошти ПФУ не включаються до складу Державного бюджету України. Статтею 73 Закону №1058 встановлено вичерпний перелік використання коштів Пенсійного фонду та заборону їх спрямовування на цілі, не передбачені цим законом.

В контексті спірної ситуації, суд зазначає таке.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з пунктом 20 та пунктом 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійного фонду України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019: визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

При цьому, скасування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створило правову невизначеність порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 постанови Уряду №649, яка може бути усунута шляхом прийняття відповідного нормативного акту.

Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади, реалізація нормативних приписів та програм якого здійснюється шляхом фінансування виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України" №1289 від 15.11.2022), одним із завдань Пенсійного фонду є забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".

Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не є розпорядником коштів Державного бюджету, тому в управлінні немає окремого рахунку для їх обліку.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який станом на дату подання позовної заяви не затверджений.

Виплата згідно судових рішень здійснюється в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень.

Враховуючи зазначене, сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 в сумі 70 000 грн. буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Станом на день звернення до суду, а також винесення оскаржуваної постанови, пенсія позивачці виплачується з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/523/24.

Таким чином, Головним управлінням фактично вчинено всі необхідні дії, спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

Верховний Суд у постанові по справі №373/436/15 від 21.11.2018 вказав, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем правомірно та у межах наданих йому повноважень, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Київ) (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43315602)

СуддяКомар Павло Анатолійович