Вирок № 123086486, 19.11.2024, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4957/24

Провадження № 1-кп/442/250/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024142110000072від 04.04.2024, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Михайлевичі, Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, інваліда 3 групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одруженого, не військовозобов`язаного, не судимого, не депутат та не адвокат,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , 03 квітня 2024 року близько 19 год. 30 хв. перебуваючи біля канави, яка розташована між будинками АДРЕСА_3 , на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин вступив у словесну суперечку із своєю сусідкою ОСОБА_5 , в ході якої у нього виник умисел на заподіяння останній тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншій людині, підійшов до ОСОБА_5 , яка стояла у канаві та дерев`яною палицею, яку тримав у правій руці наніс їй близько десяти ударів по голові, внаслідок отриманих ударів потерпіла впала на землю на ліву сторону.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 вище вказаною палицею наніс ще близько десяти ударів потерпілій ОСОБА_5 , яка лежала на землі, в різні ділянки тіла, а саме по голові, спині, в області обох лопаток, китиць рук, попереку, сідниць, а також два-три удари по спині та потилиці в момент коли вона намагалась встати, внаслідок чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, рану в лобно-тім`яній ділянці голови справа, синці в тім`яній ділянці голови посередині та в потиличній ділянці справа, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я, а також синці на спинковій поверхні лівої китиці, в ділянках обох лопаток, в ділянці попереку справа, на лівій сідниці, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення вину не визнав і дав суперечливі по своїй суті показання. Ствердив, що в цей день обрізав дерева, грубіші гілки поскладав, щоб палити, а дрібне кинув біля хвіртки, що ніхто туди не йшов і пішов у будинок. Увечері йшов закривати стайню і побачив сусідку з вилами, яка яка відкидала ці дрібні гілки. Підійшов до неї, і почав говорити навіщо вона це робить, а вона до нього почала кричати і почався між ними конфлікт. Він хотів забрати в неї вила і почав бити її по руках палицею, вили впали і вона теж впала, по голові її не бив. Цивільний позов прокурора не визнає, так як сильно її не побив і не розумує за що треба платити.

Окрім того, що ОСОБА_4 свою вину не визнав, його вина у вчинені кримінального правопорушення підтверджується і іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засідання суду повідомила, що ОСОБА_4 є її сусідом. 03.04.2024 о 19.30 год. в с. Михайлевичі, Дрогобицького району, біля її будинку, що по АДРЕСА_2 , йшла закривати хвіртку. Між її земельною ділянкою і сусіда ОСОБА_4 проходить канава. В цей день ОСОБА_4 обрізав дерева і накидав в цю канаву дрібні гілки, через що навмисно її забруднив. Вона взяла вила і пішла їх відкинути в сторону, щоб канава не забивалася. В них постійно виникають скандали уз ОСОБА_4 , щодо користування даною канавою. Підійшов сусід ОСОБА_4 і вона зробила йому зауваження, почалася між ними сварка, ОСОБА_4 взяв палицю і почав її бити по голові, по руках, по тілу, після чого вона спала, з голови почала литися кров, а він надалі бив її палицею. Вона ледве піднялася і пішла до свого будинку. На зустріч їй вибігла внучка і допомогла їй добратися до будинку. Внучка викликала поліцію та швидку допомогу. В лікарні встановили, які тілесні ушкодження їй нанесли, про що мається експертиза. Щодо міри покарання, то покладається на думку суду.

Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні суду повідомила, що в цей день була вдома разом із бабцею ОСОБА_5 , і дідом ОСОБА_8 та її маленька дочка. Дідо сидів і бавив правнучку, а вона робила, щось по будинку. Баба пішла закривати стайню і хвіртку. Почула крики і вибігла на вулицю та побачила, як сусід ОСОБА_4 бив бабу палкою по голові і тілі, з голови у баби почали текти кров, Вона побігла забрала бабцю і відвела її до будинку, посадила на лавку біля будинку і викликала швидку та поліцію.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні суду повідомив, що в цей вечір сидів в дома і бавив правнучку. За деякий час ппрриходить внучка і каже, що сусід ОСОБА_4 побив бабцю. Він вийшов на подвіря і побачив свою дружину, яка сиділа на лавці біля будинку і з голови в неї текла кров. Розповіла йому, що пішла відкидати в канави гілки, а вибіг сусід ОСОБА_4 і побив і палицею. Приїхала поліція і швидка допомога. Дружина лежала в лікарні п`ять днів.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні суду повідомила, що є їхньою сусідкою . Свідком самого конфлікту вона не була, однак була тоді коли проводився слідчий експеримент. В цей день ОСОБА_4 її зустрів і каже, що він ОСОБА_5 вилічить, як треба іще раз палкою. Бачила після цього інциденту і потерпілу ОСОБА_5 , яка мала нервовий зрив, була побита голова та скаржилася на сусіда, який її побив.

Крім наведеного, вина стверджується матеріалами справи, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення написаною потерпілою ОСОБА_5 на дії ОСОБА_4 , який її побив палицею;

- рапортами чергового Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, з яких вбачається, що отримано заяву про нанесення тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_4 громадянці ОСОБА_10 ;

- протоколом огляду місця події та фото таблицею до нього від 03.04.2024 в АДРЕСА_2 , місце нанесення тілесних ушкоджень, канава між сусідськими земельними ділянками. Палиці та слідів бурого кольору не виявлено на місці події.

- згідно висновків експерта №152 від 21.05.2024 та № 157 від 23.05.2024 вбачаються, тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, рану в лобно-тім`яній ділянці голови справа, синці в тім`яній ділянці голови посередині та в потиличній ділянці справа, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я, а також синці на спинковій поверхні лівої китиці, в ділянках обох лопаток, в ділянці попереку справа, на лівій сідниці, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Можна вважати, що вони виникли не менше ніж від дев`яти ударів. Могли виникнути за механізмами, показаними ОСОБА_5 при проведення слідчого експерименту, а саме в наслідок нанесення ударів дерев`яною палицею із достатньою для виникнення таких ушкоджень силою.

- Витягом із медичної карти стаціонарного хворого № 04093 на ОСОБА_5 , якою стверджуються нанесені тілесні ушкодження та те, що вона проходила стаціонарне лікування;

- протоколом проведення слідчого експерименту та фото таблицею до нього від 02.05.2024, де потерпілою викладені аналогічні обставини , які вона надала в поясненнях суду;

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п. 17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення поза будь-яким розумним сумнівом. Його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він, своїми умисними і протиправними діями вчинив умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Суд приходить до висновку, що формування матеріалів справи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відбулося в порядку передбаченому КПК України. Усі слідчі дії, проведені у відповідності до положень КПК України та зміст таких є однозначним. Подані письмові докази стороною обвинувачення, на думку суду, є належними, допустимими та достовірними.

Таким чином, порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, на думку суду, не встановлено.

За таких обставин суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , що він не вчинив даний злочин, оскільки такі спростовані судом. При цьому зазначені доводи суд розцінює як спроби і намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації, у вигідному для себе світлі, перенести тягар відповідальності на інших осіб і тим самим уникнути відповідальності за вчиненні ним інкриміновані йому діяння і настанні злочинних наслідків.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (з наступними змінами), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Пом`якшуючих покарання обставин відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Отже, призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, обставини та характер його вчинення, особу винного, пенсіонера, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину не визнав, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не знаходиться, позитивно характеризується по місцю проживання, є інвалідом ІІІ групи.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах встановлених в санкції ч.2 ст. 125 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме у виді штрафу.

Цивільний позов прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Дрогобицької міської територіальної громади до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, сліді задоволити повністю, оскільки завдані збитки доводяться дослідженими матеріалами кримінального провадження та показами свідків.

Судових витрат та речових доказів немає.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Цивільний позов прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Дрогобицької міської територіальної громади до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Дрогобицької міської ради Дрогобицької міської територіальної громади кошти, витрачені КНП Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_5 у розмірі 10450 (десять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень на рахунок р/р 2789999803114060544000013931, ДКСУ, одержувач ГУК, Львів (Дрогобицька ТГ), 24060300, ЄРДПОУ 38008294.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя ОСОБА_1