Ухвала суду № 123082629, 18.11.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1373/15-ц

Категорія 22

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

при секретарі - Омельченко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 09.02.2015 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення, стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди.

При подачі позову - 03.02.2015, ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про судовий збір» у редакції, діючій на час подання ним позову, ОСОБА_2 було сплачено суму судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.,

Тобто, останнім було сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2024 до участі у розгляді справи залучено правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та у судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника ОСОБА_1

05.07.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог, у якій ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 161 816 грн. 80 коп. суми боргу з орендної плати, 161 816 грн. 80 коп. неустойки, 944 000 грн. упущеної вигоди та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Зі змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається те, що ОСОБА_1 заявив вимогу про стягнення 944 000 грн. упущеної вигоди, яка не була заявлена при подачі первісного позову ОСОБА_2 .

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 09.07.20 у справі № 922/404/19.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 справа № 925/186/19 вкзав на те, що питання щодо дотримання формальних вимог, зокрема, щодо сплати недоплаченої суми судового збору при зверненні із заявою про збільшення розміру позовних вимог, слід розглядати лише після перевірки правової природи відповідної заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.

У Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача збільшити лише розмір позовних вимог. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Разом з цим, слід брати до уваги те, відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, ОСОБА_1 , подаючи заяву про збільшення розміру позовних вимог доповнив її новою вимогою про стягнення суми упущеної вигоди.

Нормами ст. 49 ЦПК України передбачено право позивача змінити підставу або предмет позову.

Зміна і предмету і підстави позову не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ураховуючи те, що позивачем у заяві 05.07.2024 заявлено вимогу про стягнення 944 000 грн. упущеної вигоди, яка не була заявлена при подачі первісного позову ОСОБА_2 чим змінено і підстави і предмет позову, суд вважає за необхідне відмовити в прийнятті заяви від 05.07.2024 в частині вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 944 000 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Частиною 3 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Відповідно до акту, складеного Подільським районним судом м. Києва від 05.07.2024 у заяві про збільшення розміру позовних вимог відсутній додаток, а саме: квитанція про сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір ОСОБА_1 при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог не сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить: просить виселити відповідача з садового будинку, стягнути з ОСОБА_3 на його користь 161 816 грн. 80 коп. суми боргу з орендної плати, 161 816 грн. 80 коп. неустойки та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, в позовній заяві об`єднано дві вимоги немайнового характеру: про виселення та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. та вимоги майнового характеру на загальну суму 323 633 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн.).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.).

Таким чином, станом на 05.07.2024 розмір судового збору за вимогу немайнового характеру складає 1 211 грн. 20 коп., а за вимогу майнового характеру на загальну суму 323 633 грн. 60 коп. - 3 236,34 грн.

У разі збільшення розміру позовних вимог недоплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. Звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог в іншому році, ніж у якому було подано позовну заяву, та заявляючи до стягнення нові суми за нові періоди, з урахуванням предмета та нової ціни позову, заявник має сплачувати судовий збір за ставкою та у розмірі, встановлених станом на рік звернення із заявою про збільшення позовних вимог, за вирахуванням суми попередньо сплаченого судового збору (постанова КГС ВС від 25.10.2019 у справі № 916/4692/15).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. за одну вимогу немайнового характеру та 3 236 грн. 34 коп. за вимоги майнового характеру, який необхідно перерахувати на реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Подільс.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: судовий збір, за позовом ( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва , код ЄДРПОУ суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частинами 11-13 ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Отже, в силу норм п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якщо порушення правил статей 175 і 177 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються у ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Аналогічний висновок міститься у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Керуючись ст. ст. 49, 175, 176, 177, 187, 257 ЦПК України, ст. ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.07.2024 в частині вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 944 000 грн.

Заяву про збільшення розміру позовних вимог від 05.07.2024 в частині вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 944 000 грн. повернути ОСОБА_1 .

Заяву ОСОБА_1 від 05.07.2024 про збільшення розміру позовних вимог в частині виселення, стягнення суми боргу з орендної плати, неустойки, відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 5 дні з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвалу в частині повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.07.2024 може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

СуддяС. С. Захарчук