Рішення № 123082597, 14.11.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/802/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 3% річних та інфляційних -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 3% річних та інфляційни

Зазначало, що КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Кииєва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання тепловоїенергії споживачам.

Надання послуг відповідачу здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 250578-01 від 28.02.2019, який був надісланий відповідачу.

Відповідно до умов зазначеного договору будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, будинок за зазначеною адресою під`єднаний до внутрішньо-будинкової системи тепло та водопостачання, відповідач є споживачем зазначених послуг.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належить на прав власності ОСОБА_1 , який є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Проте, відповідач не сплачував спожиті з лютого 2019 по липень 2023 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води у розмірі 125 041 грн. 91 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиту з 01.02.2019 по 31.07.2023 теплову енергію у розмірі 125 041 грн. 91 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12 826 грн. та інфляційні у розмірі 53 106 грн. 74 коп.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2024 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 3% річних та інфляційних та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача на адесу суду надійшов відзив, в якому останній зазначив, що між ним та позивачем не було укладено договору про надання послуг, а заборгованість нарахована за підвальне приміщення, в якому відсутні батареї або інші джерела тепла.

Він не є споживачем послуг, які надає КП «Київтеплоенерго».

Разом з тим, зазначив, що розрахунки позивача пред`явлені поза межами строків позовної давності, а тому просив застосувати строк позовної давності.

Посилаючись на зазначені обставини, просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нежитлове приміщення напівпідвалу за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 7).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 28.02.2019 між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 було укладено договір № 250578-01 (а.с. 43-49)

Відповідно до п. 2.2.1 договору теплопостачальна організації зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені Додатком № 1 до цього договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до реєстру поштових відправлень, ОСОБА_1 було надіслано лист з вимогою про сплату заборгованості, до якого було додано акт звіряння розрахунків за теплову енергію (а.с. 51).

У вказаному листі ОСОБА_1 було повідомлено про те, що у разі не підписання або не повернення ним на адресу КП «Київтеплоенерго» договору на постачання теплової енергії № 250578-01 від 28.02.2019, пропозиція КП «Київтеплоенерго» буде вважатись прийнятою в силу положень ч. 2 ст. 642 ЦК України. У даному випадку, датою укладання договору буде вважатись дата підписання його з боку КП «Київтеплоенерго». (а.с. 50).

Постачання теплової енергії КП «Київтеплоенерго» відповідачу підтверджується випискою з особової картки (а.с. 54-71) та актами приймання-передачі товарної продукції (а.с. 11-31).

У відзиві ОСОБА_1 зазначив, що він не є споживачем послуг, які надає КП «Київтеплоенерго».

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення вимог вищезазначеного законодавства, ОСОБА_1 доказів на підтвердження того, що він не є споживачем послуг, які надає КП «Київтеплоенерго» суду не надано.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Додатком № 3 до договору № 250578-01 від 28.02.2019 визначені тарифи на теплову енергію, затверджені відповідним органом у встановленому законодавством порядку (а.с. 47).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом, ОСОБА_1 свої зобов`язання з оплати послуг за постачання теплової енергії за період з 01.02.2019 по 31.07.2023 не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 125 041 грн. 91 коп. (а.с. 32, 11-31).

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_1 вказав на порушення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що позивач зверувся з позовом до суду 22.01.2024, доказів на підтвердження того, що строк позовної давності було пропущено з поважних причин суду не надано, як і не надано заяву про поновлення строку позовної давності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування строку позовної давності та стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням строку позовної давності.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.07.2023 за послуги з постачання теплової енергії є правомірними, оскільки подані в межах позовної давності.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за вказаний період становить 31 741 грн. 71 коп. та складається з наступного:

за січень 2021 року - 8 368 грн. 26 коп.;

за лютий 2021 року - 10 112 грн.;

за березень 2021 року - 6 802 грн. 92 коп.;

за квітень 2021 року - 2 774 грн. 02 коп.;

за період з травня 2021 по вересень 2021 року - нарахування відсутні;

за жовтень 2021 року - 1 879 грн. 85 коп.;

за листопад 2021 року - нарахування відсутні;

за грудень 2021 року - 1 804 грн. 66 коп.;

за період з січня 2022 року по липень 2023 року - нарахування відсутні (а.с. 32).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії у розмірі 93 300 грн. 20 коп., які нараховані за період з грудня 2019 року по січень 2021 року, суд, враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачів суми боргу за надання послуг з постачання теплової енергії у розмірі 93 300 грн. 20 коп., які нараховані за період з грудня 2019 року по січень 2021 року пред`явлені поза межами строку позовної давності, та є підставою для відмови у задоволенні в цій частині.

Ураховуючи те, що відповідач не оплачуює послуги за спожиту теплову енергію, у нього, з урахуванням строку позовної давності, утворилася заборгованість за період з 01.01.2021 по 31.07.2023 у розмірі 31 741 грн. 71 коп., суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12 826 грн. та інфляційні у розмірі 53 106 грн. 74 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи те, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано обґрунтованого розрахунку 3% річних та інфляційних, правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 12 826 грн. та інфляційних у розмірі 53 106 грн. 74 коп. немає.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст. ст. 21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01030, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40538421) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 3% річних та інфляційних - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 01030, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40538421) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2021 по 31.07.2023 у розмірі 31 741 (тридцять одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 71 коп.

У задоволені решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 01030, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40538421) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 14.11.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук