Рішення № 123079024, 18.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29351/24

Провадження № 2/761/8903/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 11749,16 грн., 3% річних у розмірі 72,80 грн. інфляційні втрати у розмірі 376,57 грн., судові витрати та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45 грн.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, відповідачі в повному обсязі не оплачують надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилась зазначена вище сума заборгованість, яку відповідачі в добровільному порядку не сплатила, що стало підставою для звернення ПАТ «Київводоканал» до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Рекомендованими листами за адресою відповідачів, вказаною у позовній заяві було надіслано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, а також копію матеріалів позовної заяви, однак поштові відправлення повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.08.2007 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному.

Також, згідно відповіді з Єдиного демографічного реєстру, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому в розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

31 травня 2021 року ПрАТ «АК «Київводоканал» опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Повідомленням визначено, що договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті ПрАТ «АК «Київводоканал» співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з Товариством.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення позивачем нарахована заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2024 року у розмірі 11 749,16 грн., що підтверджується довідкою від 23.04.2024 року №4623/8/8/02-24 та наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно положень пунктів 1, 5, 10 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно статті 4 ЦК України, актами цивільного законодавства, серед іншого, є постанови Кабінету Міністрів України.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), пунктом 11 яких було встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Відповідно пунктів 17, 18, 20, 21 Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Згідно пункту 30 Правил, споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у встановленому законом порядку не відмовлялися від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачами надано не було.

З урахуванням викладеного, з відповідачів, як споживачів комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 11749,16 грн. в солідарному порядку.

Окрім повернення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідачів штрафні санкції за ст.625 ЦК України та надав відповідні розрахунки, згідно з яким нарахував три проценти річних (72,80 грн.) та інфляційні втрати (376,57 грн.) за період прострочення виконання зобов`язання з 01.10.2021 по 01.01.2022 року.

Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, за положеннями статті 526 ЦК України.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Суд зазначає, що приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15).

Відтак, розраховані позивачем та перевірені судом суми нарахувань інфляційних втрат в розмірі 376,57 грн. та 3% річних в розмірі 72,80 грн., підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідачі процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористалися, тому доводи позивача не спростовано.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн. по 1514,00 грн. з кожного відповідача, а також витрати понесені позивачем по оплаті отримання відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 45,00 грн. по 22,50 грн. з кожного.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» борг за житлово-комунальні послуги у розмірі 11749,16 грн. (одинадцять тисяч сімсот сорок дев`ять грн. 16 коп.), 3% річних у розмірі 72,80 грн. (сімдесят дві грн. 80 коп.) та інфляційні втрати в розмірі 376,57 грн. (триста сімдесят чотири грн. 57 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір в розмірі 1540 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок грн.), витрати понесені позивачем по оплаті отримання відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 22,50 грн. (двадцять дві грн. 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір в розмірі 1540 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок грн.), судовий збір в розмірі 1540 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок грн.), витрати понесені позивачем по оплаті отримання відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 22,50 грн. (двадцять дві грн. 50 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», адреса: 01015, Київ, вул. Лейпцизька, буд.1-а, ЄДРПОУ 03327664;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено: 18.11.2024 року

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА