Ухвала суду № 123077613, 13.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2692/24

Провадження №: 1-кп/752/1502/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

в ході судового розгляду кримінального провадження за № 12023100010003936 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю сторони кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

встановив:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за № 12023100010003936 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений просив закрити дане кримінальне провадження у зв`язку зі змінами до чинного законодавства, мотивував тим, що сума викраденого ним майна 1341,94 грн. та сума майна, яку він намагався викрасти 1595,28 грн., в той час як сума крадіжки для притягнення до кримінальної відповідальності повинна бути не менше 2684 грн.

Прокурор не заперечував зазначивши, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, на загальну суму 1341,94 грн., та вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану не доведеного до кінця із причин, що не залежали від його волі, на загальну суму 1595,28 грн., в той час як сума крадіжки для притягнення до кримінальної відповідальності повинна бути не менше 2684 грн., оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, з огляду на що кримінальне провадження просить закрити.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Судом встановлено, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження із зазначених підстав.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду 07.10.2024 у справі 278/1566/21 зробила наступний висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX

Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненого 30.11.2023 приблизно о 16-12 год. у приміщенні гіпермаркету «Ашан», що за адресою: м. Київ, пр-кт. Ак. Глушкова, 13-б , вартість викраденого майна становить 1341,94 грн.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, не доведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненого 22.12.2023 приблизно о 15-52 год. у приміщенні гіпермаркету «Ашан», що за адресою: м. Київ, пр-кт. Ак. Глушкова, 13-б , вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_3 становить 1595,28 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність та караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, внесені зміни до КУпАП. Відповідно до вказаного Закону діяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.

Як було зазначено вище ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні крадіжки 30.11.2023 на суму 1341,94 грн., та закінченому замаху на крадіжку 22.12.2023 на суму 1595,28 грн.

Неоподатковуваний мінімум у частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становив 2684 грн. Тобто, неоподатковуваний мінімум у 2022 складав 1342 грн. (2684 грн х 50%).

Вартість товару, викрадення якого ставиться обвинуваченому ОСОБА_3 в провину, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1342 х 2 > 1341,94 грн. та 1342 х 2 > 1595,28 грн.).

Вказані обставини є такими, що дають підстави вважати, що у разі застосування положень Закону України № 3886-IX від 18 липня 2024 року до предмету злочину у даному кримінальному провадженні, діяння, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_3 , перестають бути кримінально караним.

За вказаних обставин підстави для застосування положень ч.1 ст.5 КК України є наявними.

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію обвинуваченого, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Запобіжні заходи у даному провадженні не застосовувалися.

Керуючись статтями 284-288, 479-2 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого - задовольнити.

Кримінальне провадження № 12023100010003936 від 23.12.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України - закрити у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази: касовий чек, що приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; продукти харчування на загальну суму 1595,28 грн., що передані представнику потерпілого ТОВ «АШАН Гіпермаркет Україна» - залишити потерпілому за належністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1