Вирок № 123077407, 18.11.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4172/15-к

Номер провадження 1-кп/711/6/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

з участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

захисника - адвоката ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015250000000071 від 16.02.2015 року, відносно:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, освіта вища, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, адвокат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.372 КК України,

з участю в судовому засіданні:

обвинуваченого ОСОБА_14 ,

потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16

ВСТАНОВИВ :

Органами досудового розслідування ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно з формулюванням, викладеним в обвинувальному акті, вчинені за наступних обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.

Прокурор у відповідності до ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, забезпечує охорону прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження, запобігає незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 17 КПК України визначено презумпцію невинуватості. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 39 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно доч.2ст.36КПК Українипрокурор,зокрема,уповноважений приймати процесуальні рішення, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження.

Статтею 131 КПК України передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема п. 8) затримання особи, п. 9) запобіжні заходи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. В ч. 2 ст. 176 КПК України передбачено, що тимчасовим запобіжним заходом є також затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку визначеному Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Досудовим розслідуванням установлено, що наказом прокурора Черкаської області від 23.10.2023 року юрист 3 класу ОСОБА_14 призначений на посаду старшого прокурора прокуратури міста Черкаси Черкаської області та, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого, зокрема покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, і який у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення.

Також у відповідності з приміткою 2 до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі статтею 2, 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно з розподілом обов`язків, з яким старший прокурор прокуратури міста Черкаси ОСОБА_14 ознайомлений під підпис, останній має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також маючи класний чин «юрист 3 класу», є службовою особою, уповноваженою на виконання фукцій держави.

Під час досудового розслідування ОСОБА_14 , як прокурор, самостійно приймав процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду, і був відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень.

При виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_14 , як прокурор, згідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України зобов`язаний був всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень та у відповідності до ч. 1 ст.36 КПК України уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України.

Достовірно знаючи наведені вимоги Конституції та законів України, а також свої службові обов`язки, ОСОБА_14 , обіймаючи посаду старшого прокурора прокуратури міста Черкаси Черкаської області,будучи службовою особою та представником влади, вчинив умисні дії, що дають підстави для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень службових злочинів, які він вчинив за наступних обставин.

Старший прокурор прокуратури міста Черкаси юрист 3 класу ОСОБА_14 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов?язок здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, і який, у відповідності до вимог ст. 29 ЗУ „Про прокуратуру", повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення.

Так, прокурор ОСОБА_14 24.01.2014 близько 09 год., знаходячись у своєму службовому кабінеті в приміщенні прокуратури міста Черкаси, розташованому в місті Черкаси, по вул. Б.Хмельницького, 60, ознайомився із матеріалами кримінального провадження №12014250040000308 за фактом організації та вчинення масових заворушень, блокування та захоплення будівлі Черкаської обласної державної адміністрації від 23.01.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, у якому були затримані ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

У матеріалах кримінального провадження містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування та захоплення будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протоколи про затримання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

При цьому, в матеріалах кримінального провадження на той час були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком N7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 N404 рапорту про затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Крім того, самі затримані ОСОБА_15 , ОСОБА_16 категорично заперечували взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснили, що разом зі своїми товаришами перебували на місці указаних подій вже після їх закінчення.

Таким чином, у матеріалах провадження будь-яких доказів про причетність ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до участі в указаних подіях не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для її підозри не має, ОСОБА_14 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.

Навпаки, підтримуючи злочинні дії працівників міліції ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , старшого прокурора прокуратури міста Черкаси ОСОБА_20 , останній погодився виконати незаконну вказівку керівників правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та штучно створити докази для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_14 24.01.2014 близько 17 год., знаходячись у приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованого в АДРЕСА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар?еристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора, всупереч інтересам служби, за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_21 та ОСОБА_16 , достовірно знаючи про те, що у повідомлення про підозру останнім внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам, в порушення вимог ст. 36, 276, 277, 278 КПК України, погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_15 та ОСОБА_22 у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Погоджуючи вказане повідомлення про підозру, у яке були внесені завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину, прокурор ОСОБА_14 чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинну особу за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

При цьому, він достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов?язаних із організацією та участю у масових заворушеннях, блокуванні та захопленні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 не вчиняли і не могли вчинити, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено їх перебування у місці скоєння даних злочинів та у час їх скоєння.

Однак, бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, поєднаного з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжких злочинів, процесуальний керівник - старший прокурор прокуратури міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_14 підписав завідомо неправдивий документ повідомлення про підозру, надавши їх статусу офіційного документа, які засвідчили факт, що має юридичне значення, а саме притягнення ОСОБА_15 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, яких останні не вчиняли, чим створив штучні докази вини останніх у вчиненні особливо тяжких злочинів, що були необхідні для подальшого обрання запобіжного заходу у вигляді тримания під вартою і передав його для виконання слідчим.

Крім того, ОСОБА_14 , продовжуючи свої умисні злочині ді, направлені на завідомо незаконне притягнення учасників мирних масових акцій протесту до кримінальної відповідальності та завідомо незаконне обрання відносно них міри запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою, знаходячись у службовому кабінеті прокуратури міста Черкаси Черкаської області, що по вул. в. Хмельницького, 60, як процесуальний керівник, ознайомився із матеріалами кримінального провадження N°12014250040000308 за підозрою ОСОБА_23 у організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні та захопленні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації у місті Черкаси за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді тримання під вартою.

Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_15 , вказана особа затримана всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаної особи немає, а також немає підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для обрання затриманим запобіжного заходу, ОСОБА_14 користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_24 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.

Продовжуючи підтримувати злочинні дії працівників ОСОБА_25 , ОСОБА_18 останній продовжив виконання незаконної вказівки керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_14 , 25.01.2014, знаходячись у приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, що по вул.Б.Хмельницького, 60, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар?еристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числя керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 36, 177, 178, 183, 194 КПК України, за відсутності обгрунтованої підозри ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у організації за вчиненні масових заворушень, блокуванні та захопленні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, а ткож усвідомлюючи що ризики, які давали підстави вважати, що ОСОБА_15 може здійснити дії, передбачені ч.1 стю177 КПК України відсутні, тобто не має підстав для застосуваня виняткового запобіжного заходу, погодив клопотання до Соснівського районного суду Черкаської області про обрання завідомо невинному підозрюваному ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підписавши їх і завіривши печаткою прокуратур міста Черкаси Черкаської області та надав слідчій ОСОБА_18 для виконання.

При цьому, старший прокурор прокуратури міста Черкаси ОСОБА_14 достовірно знав, що у клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_26 . слідчою ОСОБА_18 внесені завідомо неправдиві відомості щодо обставин вчиненого злочину, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам. Крім цього, у клопотання були внесені недостовірні відомості про те, що вина підозрюваного повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання у місті Черкаси, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Однак, погодившись із викладеними обставинами, ОСОБА_14 з метою обрання завідомо незаконного запобіжного заходу - тримання під вартою, за відсутності підстав для цього, підписав клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_15 , із внесеними завідомо неправдивими відомостями, надавши їм статусу офіційних документів, які засвідчують факт, що має юридичне значення і є необхідною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після цього, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 , 25.01.2014, доводячи до кінця спільний злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинному ОСОБА_21 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, передали клопотання із додатками на розгляд до Соснівського районного суду Черкаської області, виконавши, таким чином, свою процесуальну роль.

Таким чином, за вказаних обставин старший прокурор прокуратури м. Черкаси ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України, а саме у зловживанні службовою особою владою та службовим становищем, тобто, умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам Також, ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а саме службовому підробленні, тобто у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України,

а саме притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, а також поєднане з іншою фальсифікацією.

За сукупністю вчиненого, протиправні дії ОСОБА_14 кваліфікуються за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 , суду показав, що вину в пред`явленому звинуваченні він не визнає в повному обсязі, що він не бажає щоб дане кримінальне провадження було закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення його до кримінальної відповідальності у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Надав пояснення з яких вбачається, що в період часу з 23 на 24 січня 2014 року він працював на посаді старшого прокурора прокуратури м. Черкаси і в його посадові обов`язки входив нагляд за додержанням законів Придніпровським районним відділом поліції під час проведення досудового розслідування, дізнання і взагалі, правоохоронної діяльності Придніпровським РВ м. Черкаси. В ніч з 23 на 24 січня 2014 року, зокрема близько 18 години вечора почалися мирні акції протесту на Соборній площі біля Черкаської ОДА. Про ці акції їм було відомо, оскільки вони проводились не вперше і тому до них була детальна увага правоохоронних органів м. Черкаси. Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду такі мирні зібрання були заборонені на території м. Черкаси і органами місцевого самоврядування не було надано погодження своїми рішеннями на зібрання осіб задля проведення таких акцій, в тому числі і мирні зібрання. В подальшому ця акція переросла у масові заворушення і захоплення приміщення Черкаської ОДА. Про це їм було відомо, оскільки на лінію 102 надійшли два повідомлення до Соснівського РВ поліції про масові заворушення та про захоплення будівлі ОДА. Після чого по цим двом повідомленням було внесено відомості до ЄРДР, відкрито кримінальне провадження, яке в подальшому було об`єднано в одне, із закінченням його номеру цифрами 307. Таким чином, у даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювалось по двом фактам, а саме за фактом масових заворушень та за фактом захоплення приміщення Черкаської ОДА. Після отримання черговими поліції Соснівського РВ поліції цих повідомлень, вони підготували спецповідомлення до УМВС у Черкаській області про те що є такі кримінальні провадження і крім того була повідомлена прокуратура м. Черкаси. У свою чергу, прокуратура м. Черкаси спецповідомленням повідомила про це прокуратуру Черкаської області. Після чого, прокуратура Черкаської області, як він розуміє, на той час виконуючим обов`язків прокурора Черкаської області був ОСОБА_27 і він виніс постанову про залишення спецпідрозділів до Черкаської ОДА для припинення масових заворушень і припинення захоплення приміщення ОДА. Після цих повідомлень, правоохоронними органами було залишено відповідні спецпідрозділи і здійснювалися заходи задля припинення протиправних дій, припинення вчинення злочину. Ті особи, яких суд допитував у судових засіданнях, були працівниками батальйону патрульно-постової служби, і в свою чергу, вони пояснювали те, що їх залишили задля охорони громадського порядку і вони вистроїлися у живий ланцюг перед центральним входом приміщення Черкаської ОДА. Відносно них здійснювалися протиправні дії, зокрема, їх били кийками, кидали запальні суміші. Особи які це робили, були одягнені у чорний одяг, а деякі з них були в масках. Від цих осіб лунали гасла направлені на захоплення та проникнення до приміщення Черкаської ОДА. Ці учасника акції протесту проникли до приміщення Черкаської ОДА і там здійснювали протиправні дії, які виражалися в тому, що вони знищували, пошкоджували майно ОДА. Вони палили меблі, що також було зафіксовано протоколом огляду місця події, наявного в матеріалах кримінального провадження відносно нього, але цей протокол місця події це лише частина його, зокрема, у цього протоколу місця події є додатки у вигляді фото таблиці та відеоматеріалів, на яких зафіксовані події вже після того як води відбулися, але ці додатки прокурора не приєднала до матеріалів даного кримінального провадження, хоча вони зазначені безпосередньо в самому протоколі огляду місця події. Ті особи, які проникнули в приміщення ОДА, вони безпосередньо проникали в усі приміщення які там були, і проникали шляхом злому, виламування дверей. Попавши в той чи інший кабінет, вони там знищували майно, зокрема, монітори, комп`ютери, меблі. Вся техніка, яка там була, вона була побита, розбита. Крім того, також були пошкодженні та знищені особисті речі працівників Черкаської ОДА. Даний факт підтверджується цивільним позовом Черкаської ОДА поданим у рамках кримінального провадження №...307 на досудовому розслідуванні, який також був приєднаний до матеріалів даного кримінального провадження. В подальшому, найбільш активні учасники акції протесту, які захоплювали приміщення або були безпосередньо поряд з адміністрацією, були затримані та доставлені до Соснівського та Придніпровського РВ поліції. Затримання також відбувалось і на АДРЕСА_4 і його захоплення відбувалось з усіх його боків. Тому ті спецпідрозділи, які були залучені задля за постановою в.о. прокурора Черкаської області, вони і здійснювали безпосереднє припинення та фізичне затримання певних осіб, і подальше їх доставлення до великого холу Черкаської ОДА. Після чого, цих осіб автозаками перевезли до Соснівського та Придніпровського РВ. Коли ці акції припинилися, кількість затриманих осіб складала близько 50-60 осіб, і їх було доставлено до РВ. Після чого, працівники правоохоронних органів РВ шляхом проведення певних процесуальних дій, деяких осіб причетних до вчинення вказаних злочинів, було затримано. А тих осіб, які не були причетні до вчинення злочинів, було відпущено. За яких саме обставин, він точно не пам`ятає, але у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , досудове розслідування здійснювалось Придніпровським РВ і процесуальним керівником було визначено старшого прокурора прокуратури м. Черкаси, тобто його. На той час у матеріалах кримінального провадження, на скільки він пам`ятає, були певні докази: протоколи огляду місця події із фото та відео фіксацією цих злочинів, протоколи затримання відносно ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , рапорти працівників поліції про те, що дійсно відбувались масові заворушення та відбулось захоплення приміщення Черкаської ОДА, відео матеріали з інтернет-ресурсу YouTube про події, які відбувались в ніч з 23 на 24 січня 2014 року, а також відеоматеріали, які фіксувались спеціально для цього залученими працівниками НДЕКЦ. В подальшому слідчими ОСОБА_30 та ОСОБА_31 були підготовлені проекти повідомлення про підозру відносно ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , яким було інкриміновані кримінальні правопорушення щодо масових заворушень та захоплення адміністративної будівлі Черкаської ОДА. Були два рапорти працівників Соснівського РВ про те, що по лінії 102 надійшли два повідомлення про масові заворушення та захоплення будівлі Черкаської ОДА. Крім того, було спецповідомлення прокуратури м. Черкаси до прокуратури Черкаської області про те що відбуваються масові заворушення. На підставі цих документів, ним було погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_28 та ОСОБА_29 . Через деякий час, точну дату він не пам`ятає, слідчими було підготовлено клопотання про обрання запобіжних заходів цим особам, зокрема, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 . Він точно не пам`ятає, але йому здається, що коли допитували ОСОБА_28 24.01.2014р., останній пояснював що його фізичне затримання фактично відбулось по вул. Лазарєва, тобто безпосередньо на місці вчинення злочину, оскільки один із виходів із Черкаської ОДА, виходить на вул. Лазарєва. Крім того, при проведення особисто огляду, а в подальшому і обшуку затриманого ОСОБА_28 , у останнього при собі не було мобільного телефону, а якщо і був, то не той номер по якому було здійснено тимчасовий доступ задля встановлення місцезнаходження електронного радіозасобу. Місце проживання ОСОБА_28 було в іншому населеному пункті ніж м. Черкаси і він не зміг пояснити, яким чином і у зв`язку із чим він перебував у той час, зокрема від 18-00 години 23 січня 2014 року до 01-00 години 24.01.2014 року, у АДРЕСА_5 . Також у своїх поясненнях ОСОБА_28 вказував, що в м. Черкаси він з компанією приїхав задля відвідування клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і в той день їх туди не пустили, хоча в подальшому слідством було встановлено, що в той день клуб «Ультра» взагалі не працював. В подальшому ОСОБА_28 та ОСОБА_29 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адвокатами було оскаржено ухвали суду першої інстанції і Черкаським апеляційним судом було змінено їм запобіжні заходи із тримання під вартою на домашній арешт. Потім він не здійснював процесуальне керівництво в їх кримінальному провадженні, але пам`ятає, що потім ОСОБА_28 та ОСОБА_29 було звільнено судом від кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні на підставі Закону України про звільнення осіб, які брали у масових акціях протесту. Тому на момент повідомлення про підозру та погодження клопотань про тримання під вартою будь-яких інших відомостей які б свідчили, що дані особи не були причетні до масових заворушень чи до захоплення приміщення Черкаської ОДА в органу досудового розслідування не було. В матеріалах кримінального провадження вони були відсутні, їхні адвокати також не надавали будь-які докази, які б свідчили що вони не були причетними до інкримінованих їм правопорушень. Будь-яких вказівок від керівництва УМВС чи прокуратури особисто йому про необхідність затримання чи кримінально-процесуального переслідування цих осіб не надходило. Особисто він не писав рапортів чи інших документів щоб особисто його призначили процесуальним керівником у їх кримінальному провадженні. Від слідчих, які здійснювали процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та будь-яких інших слідчих Придніпровського РВ, йому не надходило заяв чи повідомлень про те що є вказівка від керівників правоохоронних органів щодо необхідності затримання та переслідування цих осіб. Окремо звернув увагу на те, що в той період часу, а саме у січні 2014 році, будівля прокуратури Черкаської області була забарикадована (металічними щитами закриті вікна) для того, щоб такі «мирні» учасники акцій не проникли до їх приміщення.

Обґрунтовуючи вину ОСОБА_14 в скоєнні кримінальних правопорушень сторона обвинувачення послалася на покази потерпілих та свідків. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст.65,66,95,96,352 КПК Українитобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідками добровільно, без будь-якого тиску або примусу, під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 суду показав, що на той час він не був знайомий з обвинуваченим ОСОБА_32 . Він знайомий із ОСОБА_29 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 . 23.01.2014 року близько 18 чи 19 години він разом з ОСОБА_33 , ОСОБА_29 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 були в с. Леськи. Відпочивали в барі-ресторані «Клубничка», де вживали спиртні напої. В цьому закладі вони були до його закриття. Заклад закривається близько 00-00 годин. Уточнив, що в той день ОСОБА_29 з ними не було. Після цього вони замовили таксі та зателефонували ОСОБА_29 , заїхали до нього в село Вергуни та разом із ним поїхали до м. Черкаси у нічний клуб «Ультра». Приїхавши до клубу вони з ОСОБА_33 зайшли у клуб, а інших не пустили через їх зовнішній вигляд. В клубі вони були приблизно 30 хв. і вирішили йти до клубу «111». Він, ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 і ОСОБА_35 йшли в напрямку клубу «111» по вул. Дашкевича. Коли дійшли до вул. Шевченка, за магазином «Сільпо» є невеличкий провулок, в якого їх затримали. Коли вони йшли по вулиці, то вони бачили що часто їздять карети швидкої допомоги. До них підійшли люди в масках, заламали їм руки, при цьому нічого не кажучи та не пояснюючі. Їх було близько 10-15 осіб, точно він не пам`ятає. Вони були в штурмовій формі голубого кольору, то були працівники правоохоронних органів. На формі нашивок не було, вони були в балаклавах, шоломах, зі щитками. Причину затримання їм вони не пояснювали. Затримали та почали вести їх в бік Черкаської ОДА, заламавши їм руки. На той час кайданки на них не надягали, а коли вони дійшли до ОДА їх поклали на землю, а потім вже при погруз ці до автозаків надягли на них кайданки. Їм не пояснювали з якої ціллю їх приводили до ОДА. Коли їх привели до ОДА та той момент там автозіків не було, потім через деякий час вони під`їхали. Окрім них, там ще були затримані особи, вони також лежали на землі, сиділи та стояли. Точну кількість затриманих він не пам`ятає. Приміщення ОДА він бачив, і у нього були побиті вікна, будівля була у вогні і її намагались погасити. Бачив руйнування першого та другого поверхів. Правоохоронців було багато. На автозаках їх відвезли на АДРЕСА_6 до Соснівського райвідділу міліції. Це відбулось близько о 02-00 годині ночі. Спочатку він був у кайданках, а потім їх зняли. ОСОБА_38 не затримали, а інші були разом із ним. В момент затримання він не вчиняв агресивних дій, він тільки запитував підстави їх затримання, але йому не повідомили їх. Вважає, що його затримання було незаконним, оскільки громадський порядок він не порушував. Під час його затримання та подальшого доставлення до РВ фізичного впливу правоохоронцями до нього практично не застосовувавлось, вдарили тільки декілька разів кийком. У райвідділі його завели та забрали речі, потім спілкувалися із ним та сфотографували. Проводили процедуру затримання та повідомили, що підставою затримання є те, що вони порушили громадський порядок. Проте вони пояснювали, що не були на місці подій, але на їх слова не реагували. Також дали підписати якісь папери, але він не пам`ятає що саме давали йому на підпис. Також йому повідомили, що є підозра що ним було вчинено кримінальне правопорушення, а саме масові заворушення та порушення громадського порядку. Про це повідомив йому якийсь працівник міліції, хто саме він не пам`ятає. З ним працювало декілька працівників поліції, це були чоловік та жінка. Наче вони були у званні капітана та старшого лейтенанта, точно він не пам`ятає. Він постійно казав, що він не причетний до тих подій, але точно не пам`ятає чи було це тільки в усній формі чи ще щось писав з цього приводу. Він телефонував своїй мамі та своїй дівчині та повідомив, що його було затримано. Потім його відвезли на ІТТ, потім на суд, а після суду відвезли на СІЗО. Запобіжний захід йому було обрано у виді тримання під вартою строком на 60 діб. На суді він давав пояснення та розказував, що він не перебував на місці подій і не причетний до них. В СІЗО він перебував близько 23-24 днів. Звільнили із СІЗО, оскільки змінили запобіжний захід на домашній арешт. Захисника у нього не було, точно він не пам`ятає. Він не пам`ятає чи бачив під час цих подій ОСОБА_39 . Зі скаргами до прокуратури він не звертався. Він знає що в той день біля ОДА проходив мітинг, і їх затримали біля магазину «Сільпо», який знаходиться на відстані від ОДА приблизно 200 метрів. Коли вони йшли, вони бачили, що біля ОДА багато людей, правоохоронців, карет швидкої допомоги. Коли вони йшли вони не бачили тікаючих людей. Учасниками акції вони не були. Після їх затримання, їх завели в приміщення ОДА а потім вивели та повезли в райвідділ. Також його було визнано потерпілим і в інших кримінальних провадженнях по подіям, що відбулись в ніч з 23-24 січня 2014 року. Один раз даючи покази як потерпілий, ним було надано неправдиві свідчення, за що його було притягнуто до кримінальної відповідальності. На даний час він надає свідчення добровільно, без будь-якого тиску. Місцем затримання була вулиця за магазином «Сільпо», а саме на перехресті вулиць Шевченка- ОСОБА_40 , з лівої сторони є будівля за якою одразу знаходиться провулок в напрямку Черкаської ОДА. І саме в цьому провулку їх було затримано, приблизно посередині відстані між вул. Дашкевича та вул. Лазарєва. Уточнив, що ближче до вул. Дашкевича. Цей провулок наскрізний, ним можна пройти з АДРЕСА_5 . З місця затримання вони бачили, що їздили міліцейські машини та швидкі. Людей та пожежу біля ОДА видно не було. Оскільки то було вже після першої години ночі, то гасла та гомін людей чутно не було. Там вже було все спокійно. Після затримання їх привели до будівлі ОДА, він бачив що дана будівля зазнала часткових руйнувань. Потім їх завели всередину будівлі, буквально не більше 2-3 хвилин та вивели на вулицю, посадили в автозак та відвезли до РВ. Він вважає, що в будівлю ОДА їх завели для того, щоб вони не втікли, оскільки дехто із затриманих поки вони були на вулиці намагались тікати і правоохоронці їх доганяли. Він не пам`ятає чи бачив у райвідділі ОСОБА_39 . Також він не пам`ятає коли вперше і за яких обставин побачив ОСОБА_39 . Потерпілим у даному кримінальному провадженні його визнано через його незаконне затримання. Він точно не пам`ятає, але скоріш за все коли його було затримано до нього приїжджали адвокати та спілкувалися із ним. Він був затриманий, йому була вручена підозра, обраний запобіжний захід, а в подальшому його виправдали. Виправдувального вироку не було. Йому про це сказали на словах. Він не пам`ятає хто, але йому сказали що по його кримінальному провадженню його виправдали. Він притягувався до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань. Цьому сприяли ОСОБА_29 , ОСОБА_37 та ОСОБА_36 . Своїми показами працівникам ДПС, в яких вони вказали що він ( ОСОБА_28 ) дав неправдиві покази щодо місця його знаходження. Коли він давав свої покази, щодо місця його перебування, ОСОБА_29 , ОСОБА_37 та ОСОБА_36 не були присутніми. Про його покази, їм стало відомо коли працівники міліції дали їм зрозуміти що він вказав інше місце. І в подальшому вони ( ОСОБА_29 , ОСОБА_37 та ОСОБА_36 ) на нього впливали і казали, що йому необхідно написати так як було насправді. Працівники правоохоронних органів жодним чином на нього не впливали щодо зміни їм його показів. Уточнив, що первинно, коли його затримали, він давав покази, що місцем його затримання було біля Черкаської ОДА, але це не є правдою, за що його в подальшому було притягнуто до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих свідчень, оскільки фактичним місцем його затримання був провулок між вулицями Шевченка- ОСОБА_40 . У даному кримінальному провадженні він немає до обвинуваченого ОСОБА_39 жодних претензій, вважає, що ОСОБА_41 не винний.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 суду показав, що 24 січні 2014 року він відпочивав у свого товариша в с. Вергуни. Коли вирішив поїхати в м. Черкаси вже була темна пора доби, а саме ніч. До м. Черкаси поїхав на таксі разом з ОСОБА_28 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 . Вони приїхали в нічний клуб «Ультра», потім збирались потрапити в нічний клуб «111», але туди так і не пішли. Працівниками міліції він був затриманий біля магазину «Абсолют» чи «Сільпо», він точно не пам`ятає назву магазину, також не пам`ятає на якій вулиці він знаходився, можливо по вул. Дашкевича. Зазначив, що він не знає м. Черкаси, тому не орієнтується в назвах вулиць. На момент його затримання працівники поліції були в камуфляжі та масках. Після затримання, вони відвели його до Черкаської ОДА на задній вхід, там працівники міліції поспілкувалися між собою, вирішуючи питання щодо необхідності заводити його в будівлю адміністрації, вирішили що в цьому немає потреби, і потім відвезли його на службовому автомобілі в райвідділ на ІТТ. В райвідділі бачив багато людей, там він підписував якісь документи в присутності працівників міліції, але кого саме він не пам`ятає, оскільки це було майже 7 років тому. Прокурора ОСОБА_14 він вперше побачив напевно на суді коли йому обирали запобіжний захід, але точно не пам`ятає. На той час прокурора ОСОБА_14 він не знав. Він не пам`ятає чи проводив з ним будь-які слідчі дії особисто прокурор ОСОБА_14 . В момент затримання при ньому були два мобільні телефони, документи на машину, його паспорт. Хто саме його затримував він не пам`ятає, також він не пам`ятає які саме свідчення давав в момент затримання. Перед його допитом в день затримання він оглянувши карту м. Черкаси, вказав на місце його затримання. Йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО. На даний час його амністували у тому кримінальному провадженні. Він не звертався з цивільним позовом до держави щодо відшкодування завданої йому шкоди незаконним затриманням. В даному кримінальному провадженні ним заявлено цивільний позов про відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 200000грн., розмір якої він обґрунтував заподіяними йому моральними стражданнями внаслідок незаконного затримання. Також зазначив, що він переніс психологічні страждання через застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та якого перебуванням в ІТТ і в СІЗО.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_42 суду показала, що вона працює барменом в барі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в с. Леськи. 23.01.214 вона перебувала на робочому місці. Близько 23-00 години, майже під закриття, прийшли ОСОБА_28 , ОСОБА_37 та ОСОБА_35 . Вони пробули в барі близько 15 хвилин, але точно не пам`ятає, потім по них приїхало таксі і як вона зрозуміла з їх розмов, вони поїхали в м. Черкаси. Де вони перебували до приходу в бар, вона не знає, бо вони про це не говорили. Їй не відомо чи вживали вони спиртні напої. В їх закладі є камери відеоспостереження. ОСОБА_37 живе у селі, а Тучкова вона не бачила вже давно. Коли вони прийшли в бар, вони посиділи трошки та пішли. Чула як вони викликали таксі, бо вони це робили голосно. Під час дослідження в судовому засіданні відеозапису з камер відеоспостереження бару «Клубничка», свідок вказала на осіб зазначивши, що на відео зображені ОСОБА_28 , ОСОБА_35 та ОСОБА_37 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 суду показав, що в ніч з 23 на 24 січня 2014 року він перебував на робочому місці та виконував службові обов`язки старшого прокурора прокуратури м. Черкаси. Близько 19 год. йому зателефонував хтось із керівництва, скоріше за все це міг бути ОСОБА_43 , який на той час працював заступником прокурора м. Черкаси, але він точно не пам`ятає, і сказали, що через масові заворушення проведення яких планується в м. Черкаси, ніхто з робочого місця не має уходити, а хто вже пішов, ті мають повернутися на роботу, оскільки можливо виникне необхідність в проведенні термінових слідчих дій. Пізніше, їм поступила вказівка їхати в Соснівський райвідділ, оскільки там затримали декількох учасників протесту. Це відбулось близько 22-23 години вечора. В ту ніч всього було затримано близько 60 людей. Разом з іншими співробітниками вони машиною поїхали до райвідділу. Приїхавши побачили, що декого із затриманих виводили із автомобілю для конвоювання затриманих, а потім їм повідомили що це затримані учасники акції протесту. Пізніше, вони проводили необхідні процесуальні дії в ході яких було встановлено невинуватість 15 осіб, яких в подальшому було відпущено. Вони були там цілу ніч, а вранці пішли по своїх робочих місцях. Знає, що затриманим учасникам акції протесту потім було обрано запобіжні заходи, а пізніше вийшов Закон, який їх амністував через те, що вони діяли за обставин крайньої необхідності, і кримінальні провадження відносно них були підлягали закриттю. Тобто, такі особи фактично вчиняли такі дії, але вони їх вчиняли через крайню необхідність з метою протидії незаконній владі. Безпосередньо він процесуально оформив протокол затримання по ст. 208 КПК України відносно ОСОБА_16 . Підставою цього протоколу слугувало те, що ОСОБА_16 був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину, а також те, що його зовнішній вигляд свідчив про те, що він був учасником цих подій. Оскільки він був у двох светрах, в спортивному костюмі та намагався потрапити у клуб «111». З його слів було з`ясовано, що вони спочатку пішли у клуб «Ультра», але їх туди не пустили через те, що вони не пройшли фейскортоль. Проте, в ході досудового розслідування було з`ясовано, що в той день клуб «Ультра» взагалі не працював. Місця затримання ОСОБА_16 він не знає, оскільки особисто він не затримував ОСОБА_16 , його затримував хтось із працівників патрульної поліції і встановити цю особи практично нереально. Зовнішній вигляд ОСОБА_16 давав підстави вважати його учасником акції протестів. Крім того, були складені рапорти. Підозру підписував ОСОБА_44 , а клопотання про обрання запобіжних заходів підписували різні особи та підтримували їх у суді. Особисто йому ніяких вказівок на затримання осіб не надходило, також він не чув щоб такі вказівки давались іншим прокурорам чи слідчим. Відносно ОСОБА_28 кримінальне провадження було закрито із визнанням його дій крайньою необхідністю. Потім ухвалою суду його звільнено від кримінальної відповідальності. А на наступний день було винесено постанову прокурора про закриття провадження за відсутності складу кримінального правопорушення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показав, що на той час він працював інспектором патрульної служби БПП Черкаського УМВС Черкаської області і перебував на службі. Перед початком несення служби їм було проведено інструктаж щодо забезпечення громадського порядку на Соборній площі в м. Черкаси та їм було доведено інформацію що очікуються масові заворушення та наголошено про застосування спеціальних засобів зброї. Після чого вони отримали засоби захисту і виїхали на місце проведення даних заходів. Прибули на Соборну площу, також в транспорті були співробітники міліції. Прибувши на місце, він припарку вав автомобіль по вул. Б. Вишневецького біля обладміністрації і перебував в автомобілі. Через деякий час на площі почали збиратися люди та проводити мітинг, а потім вони почали рухатись до центрального входу держадміністрації. Через дзеркало заднього виду, він побачив що люди почали штовханину з працівниками міліції. Почали їх відштовхувати від входу. І в цей же час він бачив як виходили з дворів АДРЕСА_4 , що біля «Укрпошта», люди, які почали камінням розбивати вікна ОДА та палицями кидати. Для того щоб службовий автомобіль не зазнав також ушкоджень, ним було прийнято рішення переїхати в інше місце, а саме до планітарію. Після чого він перебував в автомобілі, чекав подальших вказівок керівництва через радіоефір. Участі у сутичках з активістами він не приймав, особисто їх не затримував. Знає що працівникам міліції надавалась швидка медична допомога, яка приїхала на площу. В радіоефірі не передавались вказівки когось затримувати. Через дзеркало заднього виду він бачив як його колег мітингувальники хватали за формений одяг, бронежилети і розтягували від входу ОДА. Патрульні ДПС приїхали на площу для забезпечення охорони громадського порядку. В них бути тільки засоби захисту (броніжелети, налокотніки та наколінники).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_46 показав, що 23.01.2014 року він працював заступником командира роти з кадрового забезпечення роти №1 патрульної служби. По місцю дислокації ( АДРЕСА_7 ) їх зібрали, провели інструктаж, потім вони сіли в службовий транспорт та виїхали до ОДА. Точний час він не пам`ятає, але це було вечором в темну пору доби, задля охорони громадського порядку. Коли вони приїхали на місце, їх вистроїли біля входу в ОДА в одну шеренгу, близько 30-40 чоловік. Вони були без спецзасобів, на них були тільки бронежелети. Спочатку мітингувальники поводили себе мирно, витупали на камеру, але коли камера вимкнулась, вони почали штовхати працівників міліції, здійснювати штурм ОДА. Коли в них не вийшло прорватися в ОДА, вони почали виривати по одному з шеренги працівників міліції. Багато хто з працівників міліції отримали травми, йому також дісталось та зірвали шапку з нього. Потім їм поступила команда відступити від центрального входу ОДА і вони з бокових дверей, що по вул. Лазарєва, зайшли в будівлю ОДА, і весь це час перебували там. Через напад мітингувальників, 6-7 працівників міліції були травмовані і їх забрали карети швидкої медичної допомоги. Особисто він отримав травму голови, яку було продезінфіковано та він відмовився від госпіталізації. ОСОБА_47 чинили активні дії проти працівників міліції, а вони у відповідь ніяких активних дій не вчиняли, вони тримали стрій. Через деякий час, мітингувальники прорвалися в будівлю ОДА та почали забризкувати їх (працівників міліції) з вогнегасників, оскільки в цей час вони перебували на другому поверсі намагаючись утримувати двері. Коли через деякий час все стихло і він спустився на перший поверх, то він побачив що приміщення ОДА було розгромлене, а також там були сліди пожежі. Він особисто не здійснював затримання мітингувальниців і не бачив щоб це робили інші працівники міліції. Через те що він отримав травму голови, він сидів на стільці в столової ОДА, а тому не бачив що відбувалось на вулиці. Травму йому нанесли перчаткою в якій була якась важка залізна річ. Активних учасників мітингу було дуже багато, вони були різного віку, від 16 до 60 років. Коли ОСОБА_48 давав інтерв`ю і працювала камера, вони поводили себе мирно, але як тільки він закінчив, то активісти одразу почали нападати на них та штурмувати будівлю ОДА. Оскільки на вулиці було вже темно і всі події відбувались, коли вони намагались не пропустити активістів до будівлі ОДА, то він не розгледів у що були одягненні ці люди і чи були в них обличчя закриті балаклавами. Вони вимагали їх пропустити до приміщення ОДА, а коли проникнули туди то вчинили там безлад та розгромили хол будівлі. Також вони повиламували лавочки, розбили вікна, розібрали бруківку. На наступний день, у себе на базі ( АДРЕСА_7 ) вони писали рапорти по цих подіях. Під час цих подій їх командиром був ОСОБА_49 . Написання рапортів після несення служби це в них загальний порядок, тому вони писали рапорти і після цих подій. Зазвичай рапорти складаються на ім`я командира, якщо було якесь відпрацювання, то рапорти пишуться на ім`я начальника райвідділу. Ним було написано рапорт на начальника Соснівського райвідділу міліції, оскільки цей захід проводився на території Соснівського району. Від керівництва вони не отримували вказівки на затримання мітингувальників. Загалом, при несенні служби вони мають отримувати в черговій частині броніжелети, налокітники, наколінники, каску, палицю, кайданки, газовий балончик, але в той день їх видали тільки броніжелети, налокітники та наколінники. Коли вони відступили в будівлю ОДА, там були працівники державної служби охорони. Коли почалась більш активна фаза, тоді приїхали інші підрозділи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 суду показала, що станом на 23.01.2014 року працювала слідчою Придніпровського РВ УМВС. З 23 на 24 січня 2014 року вона перебувала на роботі і знає що біля Черкаської ОДА мали відбутись мирні зібрання громадян, які в подальшому переросли в порушення громадського порядку, а саме мітингарями здійснювалось агресивне блокування ОДА, били вікна, кидали каміння. Працівники Соснівського райвідділу почали їх затримувати, після чого декількох затриманих осіб (5-7 осіб) було доправлено до Придніпровського райвідділу. Надали матеріали кримінального провадження, а також докази. Також їй передали одного затриманого для подальшого його допиту та прийняття подальших рішень. Цим затриманим був ОСОБА_29 . Нею було ініційовано клопотання про обрання йому запобіжного заходу та підготовлено повідомлення про підозру. Підставою для ініціювання вказаних процесуальних документів слугувало наявність протоколу затримання вказаної особи безпосередньо на місці події (блокування Черкаської ОДА), протоколи огляду місця події, з яких вбачалось що то не була мирна акція, протоколи допитів свідків, рапорти працівників патрульної міліції та інші. Оголошення повідомлення підозри ОСОБА_29 обґрунтовувалось аналізом сукупних доказів наявних в матеріалах кримінального провадження. Особисто вона не затримувала ОСОБА_29 , але з протоколу його затримання вбачалось що він був учасником подій і його затримання було здійснено безпосередньо на місці події, тому в неї були відсутні підстави для будь-яких сумнівів у складених документах. Для підписання підозри прокурору надавались всі докази по справі, він ознайомлювався із ними. Вона не пам`ятає чи в її присутності ознайомлювався прокурор з вказаними доказами. Оскільки ОСОБА_29 інкримінували вчинення найтяжчих злочинів (блокування державних установ, незаконне позбавлення волі), тому з огляду на це, вона ініціювала обрання останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що передбачено чинним законодавством. Під час допиту ОСОБА_29 казав, що він йшов з нічного клубу «Ультра», в який його не пустили через його зовнішній вигляд, тому він зі своїми друзями прямували до нічного клубу «111» і по дорозі вони проходили повз будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 , де там він був затриманий на вул. Дашкевича. Свою вину він не визнавав. ОСОБА_29 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і він перебував в ІТТ. Після цього всі матеріали кримінального провадження були передані до Соснівського РВ. В неї в провадженні ця справа перебувала буквальна два дні, а потім з усіма доказами та підозрою була передана до Соснівського РВ. Їй не відомо чи проводив прокурор ОСОБА_41 будь-які слідчі дії в межах даного кримінального провадження. Також їй не відомо чи перебував прокурор ОСОБА_41 в судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_29 . Їй не відомо хто затримував ОСОБА_29 , вона не пам`ятає прізвище працівника міліції. Їй не відомо будь-яких фактів того, що б прокурор ОСОБА_41 давав комусь вказівки на затримання мітингувальників. Їй вказівок щодо оголошення підозри він також не надавав. Щодо кримінального провадження відносно ОСОБА_28 вона нічого не може сказати, оскільки нічого не знає, в її провадженні була тільки справа відносно ОСОБА_29 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_51 суду показав, що в 2014 році працював інспектором батальйону патрульної служби і 23 січня 2014 року був задіяний для охорони громадського порядку біля Черкаської ОДА. Їм видали бронежилети і вони поїхали до ОДА. На місці їм сказали стати біля центрального входу у цепочку. Спочатку зібрання було мирним, потім активісти почали нападати на них, завдаючи травм його колегам, намагаючись прорватися у середину будівлі ОДА. Потім їм поступила команда відійти і зайти в будівлю з бокового входу. Також мітингувальники били вікна, запускали піротехніку, кидали каміння. В той день особисто він нікого не затримував і не бачив щоб інші працівники міліції когось затримували. На наступний день вони приїхали до райвідділу та писали рапорти по наданому їм зразку. Дослідивши в судовому засіданні копію рапорту, складеного під ім`ям свідка ОСОБА_52 , останній зазначив, що цей рапорт складений ним, але він частково не відповідає дійсності, оскільки особисто він не затримував нікого з мітингувальників. Акції протесту почались коли на вулиці почало сіріти, а закінчились вони близько одинадцятої години. Фактично вказівка була відтіснити протестувальників від будівлі ОДА, а в рапорті написано що вказівка була саме затримати, проте це не відповідає дійсності. Особисто йому вказівок на затримання людей на надходило. Також йому ніхто не обіцяв будь-яких надбавок чи просування по кар`єрі. Також він нікого від колег не чув про такі обіцянки. На місце події їх привезли за вказівкою командира підрозділу. Спочатку їм видали спецзасоби, але потім вони їх всі залишили і були тільки у бронежилетах.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_53 суду показав, що в січні 2014 року працював у патрульній службі та їздив на масові заходи майже кожен день близько 1-1,5 місяця. Також він був залучений для охорони громадського порядку під час подій, які відбувались на Соборній площі біля Черкаської ОДА. В день, коли мітингувальники намагались захопити ОДА він перебував на службі і стояв у щиті на центральному вході, щоб не допустити потрапляння сторонніх осіб до приміщення ОДА. Але мітингувальники розірвали їх ланцюг із співробітників міліції. Потім вони (співробітники міліції) зайшли в середину будівлі через задній вхід ОДА і перебували всередині будівлі. Коли вони були в будівлі, то мітингувальники кидали каміння, якісь бруски, натовп намагався проникнути всередину ОДА. Ці події відбувались після 17-18 години вечора, точно сказати він не може. Після того як все закінчилось, то вони повернулись до себе на базу. Рапорти можливо писали, але він точно не пам`ятає. Якщо такий рапорт є в матеріалах справи, то значить вони їх писали. Що саме писати в рапорті конкретної вказівки не було, але було сказано написати рапорти про події, які відбулись. Хто давав вказівку їх писати він не пам`ятає. Особисто він не затримував активних учасників мітингу. Також він не бачив щоб хтось з його підрозділу здійснював затримання. В рапорті ним зазначено що здійснювалось затримання активних учасників, оскільки йому було відомо що такі затримання здійснювались. Про те що затримання здійснювались він знав, але особисто цього не бачив. На Соборній площі біля будівлі ОДА вони були з метою недопущення порушень громадського порядку. Точну тривалість всіх подій він не пам`ятає, але мабуть вони закінчились не пізніше 3-ї години ночі. Коли він виходив з будівлі ОДА мітингувальників вже не було, на вулиці були правоохоронці. При ньому та його підрозділу не було ніяких спеціальних засобів, оскільки вони спочатку сиділи в автобусі, а коли поступила команда стати біля ОДА, то вони були тільки у бронежилетах. З ними були інші підрозділи. Коли вони заходили із заднього входу будівлі, то він бачив що там стояли автозаки біля яких були працівники міліції, але в той час затриманих не було. Всі ці події, на його думку, свідчили про порушення громадського порядку вчиненні мітингувальниками. І він вважає, що у працівників правоохоронних органів були підставі для затримання активних учасників.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_54 суду показав, що в січні 2014 року він працював інспектором у батальйоні патрульної постової служби і був свідком подій, що відбулись на Соборній площі біля будівлі Черкаської ОДА під час проведення там акції протесту, оскільки був залучений до охорони громадського порядку. Під час проведення цієї мирної акції громадяни почали агресивно себе поводити, руйнувати майно ОДА, а саме вибивати вікна та двері. Вони були задіяні, щоб усунути загрозу для життя і здоров`я працівників ОДА і зберігання цілісності споруди ОДА. На місце події вони прибули службовим транспортом, який стояв з правої сторони ОДА по вул. Лазаренка. Він не пам`ятає хто саме керував їх діями, але на місці з ними був командир роти чи його заступник. Коли вони приїхали на місце спочатку була команда очікувати подальших вказівок, потім поступила команда вишикуватися ланцюгом біля центральних вхідних дверей ОДА. Потім коли вони стояли у ланцюзі, невідомі громадяни почали наносити деяким працівникам міліції тілесні ушкодження. В подальшому дали команду відійти і зійти в будівлю ОДА із заднього входу, щоб громадяни не пошкодили інше майно. Точного часу коли відбувались ці події він сказати не може, оскільки це відбувалось у зимову темну пору доби. По закінченню цих подій він писав рапорт, але за чиєю вказівкою і його зміст він не пам`ятає. Ознайомившись в судовому засіданні із рапортом свідок ОСОБА_54 пояснив, що цей рапорт він писав власноручно. Також в рапорті він зазначив, що працівниками різних підрозділів було затримано близько 40 осіб, але особисто він нікого з активних учасників мітингу не затримував і не бачив щоб хтось затримував. Проте що затримання були ця інформація була про дубльована. Коли вони звільняють якесь приміщення, то ті хто йдуть попереду повідомляють іншим що когось затримали і тому вони ідуть в інше приміщення. В рапорті ним зазначено, що з другого поверху витісняли осіб. Хто затримував він не знає. Через вікно будівлі бачив автозаки, які транспортували в невідомому йому напрямку, але чи були в ньому затримані він не бачив, бо автозаки були закриті. Він особисто в будівлі ОДА був майже на всіх поверхах, оскільки шукав пожежний рукав щоб загасити пожежу, бо на першому поверсі ОДА був наявний пожежний кран, проте відсутній пожежний рукав. Натовп, який штурмував ОДА він бачив, вони обійшли будівлі з двох боків (зліва та справа) і намагалися проникнути всередину приміщення. На той момент, на працівниках його підрозділу були тільки бронежилети, а потім були підвезені каски, щити та гумові кійки. Коли працівники поліції почали проводити затримання активних учасників акції і від`їхав автозак, інші почали розбігатися в різні напрямки (по АДРЕСА_4 , в бік Холма Слави, Хрещатик Сіті, бульвару Шевченка). Точно він не знає в які боки бігли мітингувальники. Рапорт кожен писав добровільно. Особисто йому не поступало вказівок на затримання осіб. Він чув що команда затримувати пролунала, але від кого саме він не може сказати. Ця команда була продубльована. Також він не отримував будь-яких обіцянок щодо кар`єрного зросту чи преміювання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_55 суду показав, що в січні 2014 року він працював в правоохоронних органах, а саме міліціонером патрульної служби та був задіяний для охорони громадського порядку на Соборній площі біля приміщення Черкаської ОДА коли там відбувались масові заходи. Коли вони приїхали на місце події. спочатку вони сиділи в автобусі та чекали подальших вказівок. Потім поступила команда, що почався захват ОДА, вони вибігли з автобусу та збігли в середину ОДА. Особисто він нікого не затримував, стояв біля входу будівлі зі сторони вул. Лазарєва і туди ніхто з мітингувальників не намагався проникнути. Пізніше вночі їм поступила команда відбою. Потім вони писали рапорти, змісту рапорту він не пам`ятає. Ознайомившись із рапортом в судовому засіданні, свідок зазначив, що він його складав особисто. Рапорт відповідає дійсності і тим обставинам, які в ньому викладені. 29 січня 2014 року він приймав участь у слідчих діях щодо впізнання особи. Вони прийшли в райвідділ і їм показали фотокартки, на одній з яких він впізнав особу, яку він бачив затриманою біля будівлі ОДА. Саму процедуру затримання він особисто не бачив. Всі працівники міліції були в балаклавах. Наприкінці всіх подій, він бачив як в приміщення ОДА заводили людей, яких вели під руки. Уточнив, що на початку цих подій, які відбувались вдень, і коли вони вийшли з автобуса, на площі було дуже багато людей. А коли він вийшов з будівлі адміністрації вже майже вночі, то на площі було не більше 10-15 людей, яких він не міг ідентифікувати, оскільки вони були всі в чорному та дехто з них в балаклавах. Їх підрозділ був у синій формі зі світло відбиваючими стрічками на рукавах, також на формі були написи «міліція», тому ідентифікувати їх підрозділ він міг. Коли вони виходили через центральні двері ОДА, їх автобус під`їхав у сквер зі сторони вул. Б. Вишневецького, тому вони проходили повз людей, що були на площі, але ідентифікувати їх він не зміг через те, що вони були у чорному одязі, а деякі з них у балаклавах. Зрозумів що були затримані, бо цих людей вели під руки, а хто саме затримував він не знає. Він не знає де саме затримували людей, але бачив, що одну людину, а саме ОСОБА_28 вели від фонтану у напрямку до будівлі ОДА. На слідчих діях щодо впізнання, він підтвердив факт, що особа яку він бачив затриманою і яку вели від фонтану до будівлі ОДА і особа, яку йому пред`явили для впізнання є тією ж самою особою. Він особисто не бачив, щоб ця особа вчиняла активні дії під час акції. Протокол він підписав не читаючи, бо за сімейними обставинами мав поспішати. Він не пам`ятає чи читав він протокол, який підписував. Пізніше, коли йому вручили підозру в 2014 році, він дізнався, що згідно протоколу впізнання особи, він впізнав ОСОБА_28 саме як особу, яка була активним учасником акції протесту. Таким чином, протокол впізнання особи не відповідає дійсності. Потім до них приїжджав з генпрокуратури прокурор ОСОБА_56 і під час їх допитів показував йому протокол впізнання, і тоді свідок вказав, що на тому протоколі половина підписів не його, оскільки він підписував тільки один аркуш.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду показав, що в січні 2014 року він працював в правоохоронних органах на посаді старшого слідчого з незаконного обігу наркотичних засобів. Він був залучений слідчих дій з приводу масових заворушень що відбулись біля будівлі Черкаської ОДА. В той день він перебував на робочому місці у Соснівському райвідділі УМВС по АДРЕСА_6 і їм доставили людей, які приймали участь у цій акції. Даних осіб доставляли до слідчого відділу патрульна поліція, дільничні інспектора, співробітники розшуку. З даними особами спілкувалися представники слідчого відділу міліції та прокуратури, перед тим як скласти протокол за ст. 208 КПК України. Ним особисто складалися протоколи за ст. 208 КПК України відносно тих осіб, активна участь яких у акції протесту не викликала сумнівів. Інших осіб, причетність яких до участі у даній акції не знайшла свого підтвердження, після спілкування з ними відпускали. Особисто він, як слідчий відносно ОСОБА_29 складав протокол затримання за ст. 208 КПК України, після відібрання в останнього пояснень. Які були подальші дії інших співробітників міліції відносно ОСОБА_29 йому невідомо, оскільки не він звертався до прокуратури та суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу затриманому. Підставою для затримання ОСОБА_29 слугував рапорт працівників міліції (конкретної служби він не пам`ятає) і пояснення ОСОБА_29 . На той момент цих доказів було достатньо для того, щоб затримати та вважати, що ОСОБА_29 було порушено громадський порядок біля ОДА. В подальшому вже суд вирішував чи дійсно ОСОБА_29 було вчинено дане правопорушення. На даний час він не пам`ятає зміст рапорту а також пункти ст. 208 КПК, які стали підставою для затримання ОСОБА_29 , але вказав, що саме рапорту та пояснень затриманого було достатньо для складання такого протоколу. Ознайомившись у судовому засіданні із протоколом затримання ОСОБА_29 , свідок пояснив, що цей протокол складав саме він. Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_29 застали підчас вчинення злочину або замаху на його вчинення. Оскільки було в рапорті вказано, що ОСОБА_29 застали підчас вчинення злочину, тому він склав протокол затримання. Дослівний зміст рапорту він не пам`ятає. Протокол складався у присутності понятих, які потім його підписували, а потім представники карного розшуку або інші працівники правоохоронних органів, забрали ОСОБА_29 і кудись відводили. Особисто йому ніхто вказівок щодо затримання осіб не надавали. Він знав на якій посаді працював в той час ОСОБА_41 . Будь-яких вказівок особисто йому ОСОБА_41 не надавав. Він не знає чи погоджував ОСОБА_41 будь-які клопотання чи приймав участь у будь-яких слідчих діях.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_57 , суду показав, що в 2014 році був командиром батальйону. В січні 2014 року у м. Черкаси були протести. Згідно доручення Управління МВС виділяв людей, після чого їздив перевіряти. Нікого не затримував, чи писав рапорт не пам`ятає. Про вчинення ОСОБА_14 якихось дій йому нічого не відомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_58 , суду показав, що в 2014 році був біля приміщення Черкаської ОДА під час мітингу. Нікого не затримував, колеги також нікого не затримували. Рапорт писав. Обвинуваченого бачить вперше;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_59 суду показав, що в 2014 році працював патрульним. Біля будівлі Черкаської ОДА в січні 2014 року напевно був. Нікого не затримував, щоб хтось затримував людей не бачив. Рапорти писали про те, що робили і де були. Писали що затримували людей, проте хто кого затримував не бачив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_60 суду показав, що що обвинуваченого не знає. В січні 2014 року працював патрульним. Нікого не затримував, не бачив щоб хтось затримував людей. Рапорт писав, про що не пам`ятає. В райвідділі він не був;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_43 суду показав, що що працював заступником прокурора м. Черкаси. На окремих територіях відбувалися масові зібрання громадян, мітинги. Дані мітинги супроводжувалися провокаціями. В січні відбувався мітинг, проте учасників розганяли, так як були заборонені масові скупчення людей. Учасники мітингу проігнорували заборону та почали бити вікна та двері приміщення Черкаської ОДА. Близько 20 поліцейських утворили живий ланцюг, в цей час мітингувальники почали їх бити та зривати одяг. На лінію 102 надійшло повідомлення про те, що почалися заворушення. Слідчим відділом по даному факту зареєстрували кримінальні провадження. Він зателефонував до прокуратури і сказав щоб процесуальні керівники залишилися на місцях, оскільки можемо працювати в позаробочий час. Після чого поїхав до райвідділу, куди доставляли затриманих. Всього затримано було близько 60 осіб. Одним із затриманих був ОСОБА_16 , повідомлення про підозру йому готував ОСОБА_19 . Вказане повідомлення затверджене прокурором ОСОБА_14 . Він затверджував клопотання про запобіжний захід. 17 лютого ним було затверджено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_16 був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину. Працівники поліції писали рапорти про те, що були затримані найбільш активні протестувальники. ОСОБА_16 відмовився давати покази під час обрання йому запобіжного заходу, при цьому був присутній його захисник. Після чого, ОСОБА_16 звільнили від кримінальної відповідальності. На той час усі кримінальні провадження скеровувалися до суду. ОСОБА_14 жодних вказівок він не давав. Він лише погоджував клопотання по запобіжному заходу, вказане клопотання було обґрунтоване. Скарг від ОСОБА_16 не надходило;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_61 суду показав, що в січні 2014 року він працював в УПП та його залучали для охорони громадського порядку під час проведення заходів біля Черкаської ОДА. В той день їх зібрали по привезли до ОДА, потім сказали стати на центральному вході даної будівлі. Мітингувальники кидали в них різними предметами. Потім дали їх команду відійти від центрального входу та чекати в автобусі. Через деякий час надали команду зайти в будівлю ОДА з іншого боку. В будівлі вони утримували двері, намагалися не пропустити всередину мітингувальників. Більш детально він не пам`ятає. Ці події відбувались зимою 2014 року ближче під вечір, точніше не пам`ятає. Коли вони стояли на центральному вході, він або його колеги не застосовували до мирних учасників акції заходів фізичного впливу чи будь-якого іншого. По відношенню до них учасники акції вчиняли агресивні дії, виривали співробітників із ланцюга, кинули в них лавочку. Їхнім правоохоронним підрозділом керував командир ОСОБА_62 . Коли їм були команду відійти з центрального входу вже було темно, а через який час це відбулось він сказати точно не може. Він не знає чому їм сказали відійти. Коли активісти заподіювали шкоду будівлі адміністрації він вже був у середині будівлі ОДА. Він був на другому поверсі з тильної сторони, тримаючи двері. Він безпорядків всередині ОДА не бачив. Там вони було до ночі. А потім їм дали команду сідати в автобус та їхати на базу. Зі свого місця перебування в будівлі ОДА, особисто він не бачив як працівники міліції затримували цивільних осіб. На наступний день, ним був складений рапорт на прізвище командира, точно він не пам`ятає. В рапорті він зазначав про обставини подій. Проте про затримання осіб в своєму рапорті він не зазначав. Зазначив, що від ОСОБА_39 будь-яких вказівок не отримував, він взагалі його на той час не знав. Ця акція протесту не була мирною, люди своїми діями порушували громадський порядок. В загальному галасі він не чув, чого люди вимагали.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_63 показав, що взимку 2014 року він навчався у Київському національному університеті екології та дизайну. В той період у нього була сесія. Він проживає у селі Вергуни Черкаської області і знайомий із ОСОБА_29 . Це його товариш з дитинства, який також проживав у с. Вергуни. В який саме день і в яку пору року відбулись ці події він не пам`ятає, пам`ятає що в той день ОСОБА_29 прийшов до нього додому та попросив щоб він його відвіз на власному транспорті до банкомату. Це було у темну пору доби. Можливо він просив його відвезти до банкомату що знаходиться в Червоній Слободі біля магазину «Барвінок», точно він не пам`ятає. Окрім нього та ОСОБА_29 більше нікого не було. Після того як відвіз його до банкомату вони вдвох повернулися до села Вергуни. А потім він займався своїми справами, а ОСОБА_29 пішов у своїх справах і більше того дня вони не зустрічалися. Про те що ОСОБА_29 затримали, він дізнався від матері останнього через декілька днів. Навіщо ОСОБА_29 були гроші і в якій сумі, останній йому не казав. Обставин затримання ОСОБА_29 він не знає і не цікавився ними. Свідок уточнив, що йому здається, що він відвозив ОСОБА_29 до банкомату у січні 2014 року, однак точно не пам`ятає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що в січні 2014 року працював на посаді слідчого розслідування злочинів в сфері господарської діяльності Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області. Від начальника слідства ОСОБА_64 він отримав кримінальну справу щодо заворушень біля Черкаської ОДА. Він цю справу прийняв до свого провадження та була створена слідча група. Затриманих було багато. Старшим групи був ОСОБА_65 . Справи були порушенні колегами Соснівського РВ, там містились фабули, були матеріали, а саме огляди місця події з доданими до них фото таблицями. Також був рапорт працівника патрульної служби щодо затримання ОСОБА_28 неподалік від місця заворушень. Також був протокол затримання ОСОБА_28 по ст. 208 КПК України, що був виписаний прокурором прокуратури Король. В першу чергу ним було перевірено протокол затримання чи ознайомлена з ним особа, чи є в ньому всі підписи. В даному протоколу ОСОБА_28 було написано власноручно, що суть його затримання йому зрозуміла, заяв чи клопотань він немає, скарг чи доповнень до протоколу не містилось, покази чи пояснення були відсутні. Оскільки строки пред`явлення підозри ОСОБА_28 закінчувалися, ним було складено проект підозри та направлений до прокуратури м. Черкаси на підпис. Після того як підозра була затверджена процесуальним прокурором, він пред`явив вказану підозру ОСОБА_28 . Потім на підставі ст. 63 Конституції України ОСОБА_28 відмовився надавати будь-які покази і запросив забезпечити участь його захисника. На наступний день, ним як слідчим було підготовлено проект клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_28 у вигляді тримання під вартою та передав його разом із кримінальною справою старшому слідчому групи. Тому на той час йому було не відомо чи обрали запобіжний захід Тучкову. Більше цю справу він не брав. Підставою для оголошення підозри слугували рапорт патрульного УПП, протокол огляду місця події, протокол затримання особи за ст. 208 КПК України, з якого також не вбачалась, що особа заперечує проти тих обставин що викладені у даному протоколі. Як би ж він розслідував цю справу у з`ясував що ОСОБА_28 не приймав участі у даній акції як активний її часник, то він би скасував підозру. На момент складання підозри в нього був рапорт, в якому було чітко зазначено прізвище ОСОБА_28 . Він не пам`ятає ким був складений той рапорт і де він подівся з матеріалів справи він не знає. На його переконання, в той час була обґрунтована підозра і все вказувала що він вчинив правопорушення. Протокол огляду місця події був загальним і в ньому не вказувалося прізвище ОСОБА_28 . Це було його особисте рішення і вказівок йому ніхто не давав. ОСОБА_41 на нього не впливав. Підозру він складав сам. Особисто сам він до ОСОБА_39 для підписання підозри він не звертався. На той момент ОСОБА_28 відмовився надавати покази і не казав, що він не був учасником тих подій. Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_28 саме у вигляді тримання під вартою він ініціював без чиєїсь вказівки, з огляду на обставини справи та характеризуючи даних особи затриманого. Вважає, що на той час існували ризики, які можливо було запобігти тільки шляхом застосування відносно ОСОБА_28 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_66 суду показав, що він є потерпілим в інших кримінальних провадженнях, пов`язаних із подіями масових заворушень, що відбулись біля Черкаської ОДА в ніч з 23 на 24 січня 2014 року. В той день, з 10 до 12 вечора він разом з ОСОБА_33 , ОСОБА_67 та ОСОБА_28 перебували в барі «Клубничка», що знаходиться в с. Леськи. Точно не пам`ятає, але наче вони вживали спиртні напої. Потім вони викликали таксі та поїхали в с. Вергуни, щоб забрати ОСОБА_29 . Потім через с. Вергуни поїхали у м. Черкаси. В Черкаси приїхали він, ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , ОСОБА_35 , ОСОБА_28 . Таксі їх висадило біля бару « ОСОБА_68 », але в бар їх не пустили, оскільки вони були у спортивному одязі, тому вони потім пішли в бар «111». Коли йшли до бару «111», біля магазину «Сільпо» чи «АТБ», точну назву він не пам`ятає, їх близько 02-00 години зупинив наряд міліції та затримав. Коли йшли по вулиці, здалеку чули якийсь шум, але нічого не бачили, бачили тільки багато швидких. Причин їх затримання він не знає, вважає, що затримання було без причини. Вони вийшли з арки від магазину, зупинили їх і одразу заламали руки. Забрали його, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_69 . Вони були у форменому одязі, у масках, з кийками. Заламали їх руки, кайданки не надягали, та повели до приміщення Черкаської ОДА. В цей час коло ОДА було багато міліції та були людей, яких затримали. Вони (затримані) були позаду ОДА, а через 15 хвилин їх забрав автозак та відвезли до райвідділу, що на АДРЕСА_4 він спілкувався зі слідчими. Він не пам`ятає чи підписував якісь документи. Спочатку його затримали в ІТТ, потім після обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його повезли на СІЗО. Тиску з боку працівників міліції до нього не застосовувалось. Він не був учасником акції протесту і участь не приймав. Він не пам`ятає чи повідомляли йому про підозру. Йому було відомо,що в той період в Києві відбувались акції протесту, але він не знав, що в ОСОБА_70 також проводяться такі акції. ОСОБА_28 запропонував поїхати в бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Йому не відомо чому ОСОБА_38 не затримали.

Також обґрунтовуючи вину ОСОБА_14 в скоєнні кримінальних правопорушень передачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.2 ст.372 КК України, сторона обвинувачення послалася на наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протокол від 02.09.2014 огляду матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014, з додатками (т. 5 а. п. 156-199);

матеріали судового розгляду клопотання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_29 (т. 5 а.п. 1-57);

матеріали судового розгляду клопотання про про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Тучкова (т. 5 а.п. 58-147);

протокол огляду місця події від 04.04.2014 з додатком (диск для лазерних систем зчитування) (т. 5 а.п. 148-155);

ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 04.08.2014 (т. 5. a.n. 200-201);

протокол тимчасового доступу до речей і документів із додатками щодо відомостей по абонентському номеру ОСОБА_15 із додатками (т. 5, а.п. 202-206);

ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 04.08.2014 (т. 5. а.п. 207-208);

ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 04.08.2014 (т. 5. а.п. 209-210);

протокол тимчасового доступу до речей і документів із додатками щодо відомостей по абонентським номерам ОСОБА_71 , ОСОБА_16 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 із додатками (т.5, а.п. 211-219);

протокол огляду журналу обліку доставлених, відвідувачів, запрошених до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області за період з 23.01.2014 по 28.01.2014 із додатками (т. 5 а.п. 220-223);

запит до МВС з приводу подій 23-27 січня 2014 року із відповіддю на нього (т. 5 а.п. 224-238);

запит до МВС щодо осіб, утримуваних в ІТТ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області та відповідь на нього із додатками (т. 5 а.п. 239-265);

витяг з висновку за результатами службового розслідування за фактами перевищення повноважень окремими працівниками МВС, затверджений Міністром МВС ОСОБА_74 від 24.04.2014 (т. 5 а.п. 266-278);

протоколи огляду місця події від 24.01.2014 (т.4 а.п. 50-73, а.п. 95-156);

рапорта співробітників МВС щодо подій 23-24 січня 2014 (т. 4 а.п. 157-193);

протокол затримання ОСОБА_21 від 24.01.2014 (т. 4. а.п. 1-3);

повідомлення про підозру ОСОБА_15 разом із пам?яткою про права від 24.01.2014 (т. 4, а.п. 4-9);

протокол роз?яснення ОСОБА_15 права на захист від 24.01.2014 (т. 4 а.п. 10):

клопотання про застосування ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25,01.2014 (т. 4. а.п. 16-17);

ухвалу суду про застосування ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 4 а.п. 20);

протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 30.01.2014 (т. 4. а.п. 21-24);

клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності відповідальності ОСОБА_15 (т. 4, а.л. 25-27);

ухвалу суду від 13.05.2014 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_15 (т.4 а.с.25-27;

постанову про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_15 від 19.05.2015 (т. 4. а.м. 30);

протокол затримання ОСОБА_16 від 24.01.2014 (т. 4, а.м. 31-32);

повідомлення про підозру ОСОБА_16 разом із пам?яткою про права від 24.01.2014 (т. 4. а.п. 33-36);

протокол роз?яснення ОСОБА_16 права на захист від 24.01 2014 (т. 4. а.п. 37);

клопотання про застосування ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25.01.2014 (т. 4. а.п. 41-42);

ухвалу суду про застосування ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 4. а.п. 43);

протокол допиту підозрюваного ОСОБА_16 від 30.01.2014 (т. 4.а.п. 38-40);

клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_16 (т. 4. а.п. 44-46);

ухвалу суду від 17.06.2014 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_16 (т. 4. а.п. 47-48);

постанову про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_23 від 19.05.2015 (т. 4. а.п. 49);

акт перевірки об?єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин від 19.05.2014 (т. 4 а.п. 94);

клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 27.08.2014 (т. 4. а.п. 194-195);

ухвалу суду від 04.09.2014 про надання тимчасового доступу до документів (т. 4 а.п. 196-197);

клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 26.09.2014 (т. 4 а.п. 198-200);

протокол про тимчасовий доступ до речей і документів із описом від 26.09.2014 (т. 4 а.п. 198-203);

протокол одночасного допиту ОСОБА_75 та ОСОБА_76 (т. 3 а.п. 17-22);

протокол одночасного допиту ОСОБА_77 та ОСОБА_76 (т. 3 а.п. 73-78);

заяву про залучення як потерплого ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 17);

заяву про залучення як потерпілого ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 29);

протокол одночасного допиту ОСОБА_78 та ОСОБА_79 (т. 2 а.п. 180-185);

протокол одночасного допиту ОСОБА_80 та ОСОБА_81 (т. 2 а.п. 194-198);

протокол огляду матеріалів кримінальних проваджень N12014250040000308 від 23.01.2014 та N° 12014250040000380 від 26.01.2014 із додатками - протоколів огляду місця подій, додатків до них, відеозаписів, допитів підозрюваних осіб, відомостей про рух кримінальних проваджень (т. 1 а.п. 106-122);

постанову про призначення групи прокурорів від 23.01.2014 у кримінальному провадженні N° 12014250040000308 від 23.01.2014 (т. 1 а.л. 113-114);

постанову про об?єднання кримінальних проваджень N° 12014250040000308 від 23.01.2014 та No 12014250040000309 від 23.01.2014 (т. 2 а.п. 115-116);

наказ про розподіл обов?язків в прокуратурі м. Черкаси (т. 1 а.п. 127-130);

матеріали, які характеризують ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 185-218).

Копія обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62020000000000420 щодо ОСОБА_82 (т. 7 а.с. 188-215)

Протокол проведення слідчого експерименту від 30.04.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_72 ;

ухвала Печерського районного суду м. Черкаси від 18.03.2020 року;

Журнал судового засідання Печерського районного суду м. Черкаси від 19.03.2020 року;

Протокол огляду 04 квітня 2017 року;

Постанова про закриття кримінального провадження відносно особи 24.03.2017 року;

За клопотання сторони захисту судом також досліджені наступні докази:

копія рапорту оперативного чергового Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області від 23.01.2014 (18 година 35хвилин);

копія рапорту оперативного чергового Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області від 23.01.2014 (19 година 05хвилин);

копію спецповідомлення Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області No 867 від 23.01.2014;

копію спецповідомлення Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області б/н від 24.01.2014.

Копія висновку службової перевірки прокуратури Черкаської області від 11.03.2014.

Когія цивільного позову в порядку ст. 128 КПК України Черкаської

Копія постанови суду від 25.11.2013.

Копія супровідного листа та копія ухвали від 11.12.2014.

Копія постанови про закриття кримінального провадження від 19.09.2014.

Протокол затримання ОСОБА_23 від 24.01.2014, т. 4, а.к.п. 1-3,

Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 24.01.2014, т. 4, а.к.п. 11-15;

Ухвала про застосування запобіжного заходу ОСОБА_15 від 25.01.2014, т. 4 а.к.п. 20.

Клопотання про звільнення від відповідальності ОСОБА_15 від 17.02.2014, т.4, а.к.п. 25-27.

Ухвала суду про звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності від 13.05.2014, т. 4,а. к.п. 28-29.

Протокол затримання ОСОБА_16 від 24.01.2014, т. 4, а.к.п. 31-32.

Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_16 від 24.01.2014, т. 4, а.к.п. 38-40.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу ОСОБА_16 від 25.01.2014, т. 4, а.к.п. 43.

Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_16 від 17.02.2014, т. 4 а.к.п. 44-46.

Ухвала апеляційного суду Черкаської області відносно ОСОБА_15 від 03.02.2014, т. 5, а.к.п. 49-50.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу ОСОБА_16 від 12.02.2014, т. 5, а.к.п. 136-138.

Протоколи впізнання ОСОБА_23 від 30.01.2014, т. 5, а.к.п. 176-183.

Протокол впізнання ОСОБА_16 від 30.01.2014, г. 5, а. к.п. 192-199.

Протокол огляду фото та відеоматеріалів, відзнятих співробітниками НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області в ніч з 23 на 24 січня 2014 року біля приміщення Черкаської ОДА, від 21-22.04.2015, т. 6, а.к.п. 262-267.

Диск з фото та відеоматеріалами, відзнятих співробітниками НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області в ніч з 23 на 24 січня 2014 року біля приміщення Черкаської ОДА, т. 6, а.к.п. 268.

Постанова про залучення спеціальних підрозділів міліції від 23.01.2014 року.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Згідно з вимогами ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В обвинувальному акті ОСОБА_14 висунуто обвинувачення, в якому фактично міститься твердження про вчинення свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , злочинів службового підроблення, притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності та ін., скоєних за аналогічними обставинами.

Суду не надано доказів тому, що вказані особи визнані винними і відносно них винесено обвинувальні вироки, що набрали законної сили. Суд не розглядає обвинувальний акт відносно цих осіб, тому не вправі давати оцінку законності їх діям і вони в силу положень ч.1 ст. 17 КПК України вважаються невинуватими у вчиненні вказаних злочинів.

З огляду на викладене суд відкидає з висунутого ОСОБА_14 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про незаконність дій ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014250040000308.

Як випливає з формулювання обвинувачення, 23.01.2014 р. слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 на виконання незаконної вказівки.

Із показань допитаних свідків, які охороняли громадський порядок біля будівлі Черкаської ОДА, протоколів огляду місця події, рапортів та спецповідомлень вбачаються підстави для внесення згідно з вимогами ч.1 ст. 214 КПК України відомостей до ЄРДР про вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, та проведення досудового розслідування.

Враховуючи викладене, суд вважає не доведеною з висунутого ОСОБА_14 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні без достатніх на те підстав і на виконання незаконних вказівок.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. З формулювання висунутого ОСОБА_14 обвинувачення випливає, що він вчинив дії, які кваліфіковані як злочини, виконуючи явно злочинні накази та розпорядження керівництва, спрямовані залякати учасників акцій протесту і спонукати громадян відмовитись від участі в них, та явно незаконні вказівки про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції « ОСОБА_83 » до кримінальної відповідальності та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жодного доказу цим твердженням сторона обвинувачення не надала, тому вони вважаються припущеннями.

Натомість з показань допитаних свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_84 та інших суд встановив дані про те, що вони не отримували незаконних вказівок від ОСОБА_14 або інших осіб про притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності та інше переслідування учасників мирної акції протесту або учасників масових заворушень, і що ОСОБА_14 не був прихильником існуючої на той час влади.

Крім цього свідки також показали, що частину доставлених до райвідділу міліції осіб не затримували і відпускали після проведеної перевірки.

Таким чином, твердження сторони обвинувачення про те, що обвинувачений ОСОБА_14 виконував чиїсь незаконні вказівки, накази і розпорядження про переслідування невинних учасників мирної акції протесту та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не тільки не підтверджене, а й спростоване наведеними вище доказами.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_14 у пред`явленому обвинуваченні, суд також виходить з наступного.

Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_14 наказом прокурора Черкаської області від 23.10.2013 призначений на посаду старшого прокурора прокуратури міста Черкаси Черкаської області і що постановою виконувача обов`язків прокурора міста Черкаси для здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12014250040000308 визначено групу прокурорів, ніким не оспорюються, а також підтверджується матеріалами кримінального провадження

Судом також досліджено докази про те, що 24.01.2014 р. складено протоколи про затримання за підозрою у вчиненні злочинів ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , яким було повідомлено про підозру: ОСОБА_15 слідчою ОСОБА_18 за погодженням з прокурором ОСОБА_14 , ОСОБА_16 слідчим ОСОБА_19 за погодженням з прокурором ОСОБА_14 ; клопотання слідчому судді про обрання підозрюваному ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджені прокурором ОСОБА_14 ..

Суд не вважає доведеним обвинувачення у тому, що потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 затримані не під час вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, тому що із показань ОСОБА_16 судом встановлено, що потерпілий разом із іншими особами перебували на вулиці поблизу площі біля будівлі ЧОДА, в той час деякі протестувальники кидала каміння та палиці, тобто вчиняла правопорушення, після чого потерпілих затримали працівники міліції на прилеглій до площі вулиці, з чого випливає висновок про те, що потерпілі перебували на місці вчинення злочину і під час його скоєння, після чого були затримані.

Об`єктивна сторона передбаченого ч.1 ст. 372 КК України злочину вичерпується притягненням завідомо невинного до кримінальної відповідальності, яка згідно з визначенням терміну в п.14 ст. 3 КПК України є стадією кримінального провадження, що починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (ст.278 КПК України).

За частиною другою ст. 372 КК України настає відповідальність за те саме діяння, поєднане, в даному випадку згідно з формулюванням обвинувачення: а) з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину; б) з іншою фальсифікацією.

Склад злочину є формальним і для кваліфікації дій винного за ст. 372 КК України не має значення, які наслідки спричинило притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (наприклад, обвинувальний акт не був затверджений прокурором, був винесений обвинувальний чи виправдувальний вирок). Злочин є закінченим з моменту вручення письмового повідомлення особі про підозру у злочині, у вчиненні якого потерпілий є невинним.

З огляду на положення ч.1 ст. 17 КПК України винною у вчиненні кримінального правопорушення є особа, вину якої доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

З суб`єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом, оскільки суб`єкт діє завідомо і тим самим усвідомлює очевидність того, що притягує до кримінальної відповідальності невинного.

Обвинувачення в завідомості притягнення ОСОБА_14 потерпілих до кримінальної відповідальності мотивується тим, що він, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12014250040000308, в якому містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протоколи про затримання ОСОБА_16 і ОСОБА_15 , дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, жодного рапорту про затримання ОСОБА_16 і ОСОБА_15 , нібито впевнився у відсутності доказів та підстав, передбачених ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідних для повідомлення про підозру і що вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_16 і ОСОБА_15 , у вчиненні ними злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

При цьому в формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_14 усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, бажаючи реалізувати злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, тобто діяв з прямим умислом.

Як зазначено вище, передбачене ст. 372 КК України кримінальне правопорушення є злочином з формальним складом і може бути вчинене лише з прямим умислом.

Згідно з ч.2 ст. 24 вказаного Кодексу прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Інтелектуальна ознака умислу в злочинах з формальним складом включає лише усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння, а вольова ознака умислу обмежується бажанням вчинення конкретної дії чи бездіяльності, яка виявляється не тільки в усвідомленні об`єктивно існуючої суспільної небезпечності діяння, але й у бажанні це діяння вчинити.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети, в даному випадку притягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.

Важливе значення для визначення суб`єктивної сторони має вказівка закону на «завідомість» притягнення до кримінальної відповідальності невинної особи. Саме вона свідчить про умисний (цілеспрямований) характер діяння та дає змогу відрізнити цей злочин від інших службових зловживань, дисциплінарних проступків чи помилок, допущених при досудовому розслідуванні.

Завідомо невинною повинна вважатись особа у випадку: а) якщо події злочину взагалі не було; б) якщо в діянні відсутні ознаки злочину; в) якщо потерпілому інкримінується більш тяжкий, ніж фактично вчинений злочин. Факт невинності особи, наявності обставин, які виключають провадження у справі, точно, тобто достеменно повинен бути відомий особі, котра вчиняє такий злочин. Якщо особа не усвідомлює, що притягає до кримінальної відповідальності невинного (наприклад, внаслідок невірної оцінки зібраних доказів, службової недбалості, недостатньої кваліфікації тощо), то для неї можлива дисциплінарна або навіть кримінальна відповідальність, але за іншою статтею кримінального закону, наприклад за ст. 367 КК. Добросовісна помилка прокурора (слідчого), коли він переконаний стосовно доведеності фактів і висновків, викладених у письмовому повідомленні про підозру, взагалі виключає кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що у органу досудового розслідування (Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області) були підстави для початку досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12014250040000308 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

З формулювання обвинувачення випливає, що на момент прийняття рішення про оголошення потерпілим про підозру в матеріалах кримінального провадження містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування Черкаської обласної державної адміністрації.

Як зазначено вище, в ході судового розгляду було встановлено, що кожного з затриманих доставляли з рапортом про обставини затримання. Свідок ОСОБА_20 пояснив про існування рапортів про затримання потерпілих на місці вчинення злочину. Свідок ОСОБА_43 вказав, що рішення про повідомлення затриманим про підозру також було прийняте, зокрема у зв`язку з рапортом про їх затримання на місці вчинення злочину. Свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_53 і ОСОБА_85 визнали, що писали рапорти про затримання якихось осіб, хоча особисто в їх затриманні участі не брали. Так в матеріалах справи містяться лише копії рапортів працівників БПС (батальйону патрульної служби), оригінали рапортів суду надано для дослідження не було.

Однак, факт існування таких рапортів підтверджує показання обвинуваченого і свідків про те, що в матеріалах кримінального провадження містились рапорти про затримання певних осіб, в тому числі й потерпілих, на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення.

За поданням слідчої ОСОБА_18 та погодженням прокурора ОСОБА_14 25.01.2014 року слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_15 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Рішення слідчого судді про обрання ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були предметом апеляційного розгляду, за наслідком якого йому змінено обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Доказів тому, що зазначені судові рішення визнані незаконними, суду не надано, тому суд вирішує питання про обґрунтованість підстав для погодження ОСОБА_14 клопотання про обрання потерпілому ОСОБА_15 запобіжного заходу та повідомлень про підозру ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , виходячи з наступних вимог КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст. 178 КПК).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст. 194 КПК).

З частини другої вказаної статті випливає, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Суду не надано всіх доказів, які були досліджені слідчими суддями та апеляційним судом при обранні та зміні потерпілим запобіжних заходів, але із судових рішень встановлено, що клопотання про обрання потерпілим запобіжного заходу задовольнялись, отже перед слідчим суддею, судом було доведено про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.05.2014 року ОСОБА_15 звільнено від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.294, ч.3 ст.27 ст. 341 КК України, в звязку з набранням чинності Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 року.

Суду надано також копії процесуальних документів для обґрунтування безпідставного затримання потерпілих та пред`явлення їм підозри, тобто для підтвердження винуватості ОСОБА_14 в притягненні до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.

Так, постановою прокурора ОСОБА_14 від 19.05.2014 р. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_15 закрите у зв`язку з відсутністю складу злочинів (т.4 а.с.30), постановою прокурора ОСОБА_20 від 19.05.2014 р. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_16 закрите у зв`язку з відсутністю складу злочинів (т.4 а.с.49). одна і друга постанова завірена печаткою прокуратури, але не підписана прокурором, що викликає обґрунтований сумнів в законності цих документів, тому що копія документа знімається з оригінала, який повинен бути підписаний, що випливає з вимог ч.6 ст. 110 КПК.

Ці постанови жодним чином не обґрунтовані і не мотивовані всупереч вимог ч.5 ст. 110 КПК України.

Прийняття таких процесуальних рішень щодо ОСОБА_15 , ОСОБА_16 може з великою долею вірогідності свідчити про те, що в матеріалах кримінального провадження містились певні докази про можливість вчинення ними кримінального правопорушення, які були підставами для їх затримання і оголошення їм про підозру, але які суду в повному обсязі не передані для дослідження.

Аналізуючи законність дій ОСОБА_14 під час виконання процесуальних обов`язків прокурора при погодженні письмових повідомлень про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу, тобто наданні їм статусу офіційних документів, які засвідчили факти, що мають юридичне значення, суд виходить з такого.

З суб`єктивної сторони службове підроблення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів. Внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених в ст. 367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість.

КПК України в редакції від 22.01.2014 р. передбачав наступне:

-кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених устатті 482цього Кодексу:

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ч.2 ст. 207);

-уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (ч.1 ст. 208).

Як зазначено вище, суд не вважає доведеною відсутність підстав для повідомлення про підозру потерпілим по справі, які були затримані на місці скоєння злочину, про що йшлось в рапортах працівників поліції. Свідки (колишні слідчі та прокурори) дали показання про те, що потерпілі перебували з ознаками алкогольного сп`яніння і згідно з рапортами були затримані на місці вчинення злочину безпосередньо після його вчинення, вони давали сумнівні показання щодо мети свого перебування в м. Черкаси, а під час судового розгляду вияснилось, що вони після затримання приховали фактичні обставини справи, а саме те, що вони перебували на площі біля ЧОДА в момент, коли інші особи вчиняли правопорушення. Сукупність отриманих даних давали їм підстави сумніватись в правдивості показань цих потерпілих про непричетність до злочинів.

Законність їх затримання, обґрунтованість підозри і необхідність застосування до них запобіжних заходів неодноразово перевірялась судами першої та апеляційної інстанцій, в результаті чого до кожного з них було застосовані запобіжні заходи судовими рішеннями, які не скасовані, набрали законної сили і є обов`язковими для виконання згідно з положеннями ст. 21 КПК України.

Перед судом не доведено те, що на час затримання потерпілих, повідомлення їм про підозру, погодження клопотань про обрання їм запобіжних заходів ОСОБА_14 , як прокурор, завідомо знав про їх невинуватість і про те, що офіційні документи (протоколи затримання, повідомлення про підозру, клопотання про обрання запобіжного заходу) містили завідомо неправдиві відомості про вчинення потерпілими злочину.

У відповідності з вимогами ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а під час судового розгляду суду не надано доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_14 у вчиненні передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України злочинів.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність тих обставин, що ОСОБА_14 достеменно було відомо про невинуватість потерпілих і він діяв з прямим умислом на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних потерпілих і на службове підроблення, тобто про недоведеність пред`явленого обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

В даному випадку мова може йти тільки про невірну оцінку ОСОБА_14 зібраних доказів або службову недбалість, тому що показання потерпілих про їх перебування увечері 23.01.2014 р. за межами м. Черкаси вчасно не були перевірені і, можливо, рішення про їх затримання та повідомлення їм про підозру були прийняті передчасно, але не про кримінальну відповідальність за ст. 372 ч.2 та ст. 366 ч.1 КК України, тому суд вважає за необхідне виправдати його за недоведеністю вчинення ним цих злочинів.

У відповідності з приписами ч.2 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється також при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 вказаного Кодексу, згідно з яким кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Як зазначено вище, дії ОСОБА_14 кваліфіковані також як злочин, передбачений ч.1 ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

При цьому згідно з приміткою 3 до вказаної статті істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, на час судового провадження передбачений ст. 364 КК України злочин належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах.

Виходячи з формулювання обвинувачення, ОСОБА_14 своїми діями заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Крім того, вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом, тобто матеріальна шкода не завдана.

В цьому випадку суд повинен враховувати положення ч.1 ст. 5 КК України про зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом`якшує кримінальну відповідальність.

Оскільки істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій (бездіяльності) ОСОБА_14 не наступило, то в його діях відсутні склади злочинів, передбачених ст.ст. 364 і 367 КК України.

Суд, вислухавши показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи, з огляду встановлення їх очевидної допустимості, належності, достовірності та можливості використання, дійшов висновку, що обґрунтованість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 371 КК України, підтвердження в ході судового розгляду не знайшла.

Так, відповідно до вимогст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.Згідно зіст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.Згідност. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.Згідност. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Пунктом 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку »вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Стаття 8 Коституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Згідност.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.Згідно з положеннями ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальнийвирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.За правиламист. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 до ОСОБА_14 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_14 під час судового розгляду не обирався, процесуальні витрати відсутні. Визнані речовими доказами диски із відеозаписами необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.100,129,373, 374-376,615 КПК України, суд-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_14 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдати його у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Визнати ОСОБА_14 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч.1 ст. 366 і ч.2 ст. 372 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_14 під час судового розгляду не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 до ОСОБА_14 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду, у відповідності до ч.3 ст.129 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: диски із відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1