Рішення № 123071614, 15.11.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/37565/24

Провадження № 2-а/127/304/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О.,

при секретарі Матвеєвій А.О.,

за участі представника позивача Скляра О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Вінниця, адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,

В С Т А Н О В И В:

14.11.2024 до суду з позовом звернулось Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області, яке просило затримати з метою забезпечення процедури видворення з території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на шість місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ході здійснення заходів, направлених на протидію нелегальній міграції під час операції «Мігрант», співробітниками відділу Могилів Подільського відділу УДМС у Вінницькій області 21.01.2023 було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході заходів з виконання законодавства в міграційній сфері під назвою «Мігрант» було повторно виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , де при перевірці правомірності перебування на території України було встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 не виконав рішення № 3 про примусове повернення з України від 21.03.2023, яке винесене Могилів-Подільським відділом УДМС у Вінницькій області, та яким зобов`язано відповідача покинути територію України до 26.02.2023. В результаті перевірки наявних документів згідно пояснень було встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , прибув на територію України в 2020 році за паспортним документом громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , з приватною метою. Для продовження строку перебування на території України громадянин російської федерації ОСОБА_1 , до територіальних підрозділів ДМС України, не звертався, також відповідач не звертався до підрозділу згідно вимог частини 2 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме як той іноземець, який не має законних підстав для перебування в Україні або який не може виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, відповідні особи можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За порушення встановлених правил перебування на території України, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , відділом запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області був притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме 21.01.2023 на громадянина російської федерації ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесена постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень.

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», начальником Могилів Подільського відділу УДМС у Вінницькій області Миколою Жеребнюком, 21.01.2023 затверджено рішення про примусове повернення з України громадянина російської федерації ОСОБА_1 Штраф у розмірі 1700 гривень громадянин російської федерації ОСОБА_1 , добровільно не оплатив. За не оплату штрафу у розмірі 1700 гривень, Могилів-Подільським відділом державної виконавчої служби 13.02.2023 року було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення заборгованості з громадянина російської федерації ОСОБА_1 . За не виконання рішення органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, а саме несплати штрафу у розмірі 1700 грн, керуючись абзац сьомим частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , 17.02.2023 було прийнято рішення про заборону в`їзду до України строком на 3 роки.

Враховуючи що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , не виконав у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення № 3 від 21.01.2023 року, відділом запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області 13.11.2024 року було прийнято рішення № 4 про примусове видворення громадянин російської федерації ОСОБА_1 , з території України. Протоколом про затримання від 13.11.2024 року ОСОБА_1 , був затриманий УДМС у Вінницькій області до трьох діб, згідно ч. 2 статті 263 КУпАП та поміщений до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців. Вищевикладене і стало підставою до звернення позивачем до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 14.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач - громадянин російської федерації ОСОБА_1 не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши доказив їхсукупності,суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданим 24.06.2006.

21.01.2023 Могилів-Подільським відділом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесена постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень. З протоколу вбачається що 21.01.2023 о 08:00 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , який ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 3, ч.3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011, п/п 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та ОБГ на території України, затвердженого постановою КМУ №150 від 15.02.2012. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 .

Начальником Могилів-Подільського відділу Управління Державної міграційної служби Управління у Вінницькій області Миколою Жеребнюком, 21.01.2023 затверджено рішення №3 про примусове повернення до країни походження ОСОБА_1 та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 26.06.2023.

13.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71014292 з виконання постанови №ПН МВН 001972 від 21.01.2023 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400,00 грн.

17.02.2023 заступником начальника Управління начальником управління відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС у Вінницькій області ОСОБА_3 прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину російської федерації ОСОБА_1 строком на 3 роки. Надано Державній прикордонній службі України доручення про заборону в`їзду в Україну вказаному іноземному громадянину.

13.11.2024 складено протокол про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП відносно ОСОБА_1

13.11.2024 заступником начальника УДМС у Вінницькій області ОСОБА_3 прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина російської федерації ОСОБА_1 .

У громадянина російської федерації ОСОБА_1 не виявлено обставин, на підставі яких він не може бути примусово видворений з України.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Чахал проти Великобританії» будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.

Європейський Суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» та у справі «Дугуз проти Греції» вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» при вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в Законі.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5, 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

За приписами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов`язання внести заставу.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців (ч. 11 ст. 289 КАС України).

Враховуючи обставини справи, зокрема нелегальне перебування громадянина російської федерації ОСОБА_1 на території України, наявність рішення про примусове видворення відповідача, а також те, що останній раніше ухилився від виконання рішення про його примусове повернення, існує висока вірогідність, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню цієї процедури, а тому суд вбачає підстави для затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення на строк, необхідний для видворення, але не більше ніж на шість місяців.

Керуючись ст. ст. 12, 241, 244, 246, 257, 288, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Затримати з метою забезпечення процедури примусового видворення з території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 з поміщенням його у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства терміном на шість місяців.

Рішення допустити до негайного виконання.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення у Сьомий апеляційний адміністративний суд через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

позивач: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, ЄДРПОУ 37836770, місцезнаходження: просп. Коцюбинського, буд . 78, м. Вінниця;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.11.2024.

Суддя О.О. Жмудь