Рішення № 123069075, 23.10.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1111/24

№ 2/183/1758/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

05 лютого 2024 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що 06 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8134796479, згідно якого остання отримала грошові кошти в розмірі 36312,70 грн. строком на 36 місяців, тобто до 03 липня 2023 року та зобов`язалася сплатити щомісячні проценти в розмірі 3,99% та річні проценти в розмірі 0,01%.

07 липня 2020 року права вимоги за кредитними договорами відступлені Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору про відступлення прав вимог № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передало (відступило) АТ «ТАСКОМБАНК» за плату належні йому права вимоги, а АТ «ТАСКОМБАНК» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п. 2.1 та п. 2.2 Договору, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку № 1 до цього договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимоги є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 07.07.2020 року до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.07.2020 року, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8134796479 від 06 липня 2020 року, заборгованість за яким становить 36364,46 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 36312,70 грн., заборгованості за річними відсотками 0,01 грн., заборгованості за щомісячними відсотками 51,75 грн.

Згідно розрахунку, проведеного банком, заборгованість за кредитним договором станом на 25 грудня 2023 року складає 62542,56 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочене) 27350,65 грн., заборгованість за річними відсотками (в т.ч. прострочені) 3,30 грн., заборгованість за щомісячними відсотками (в т.ч. прострочені) 35188,61 грн.

У зв`язку з чим зазначену суму, а також судові витрати в розмірі 2 684,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не з`явився, звернувся до суду з заявою, згідно якої просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те,що відповідачбув належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст. 76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 06 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8134796479, згідно якого остання отримала грошові кошти в розмірі 36312,70 грн. строком на 36 місяців, тобто до 03 липня 2023 року та зобов`язалася сплатити щомісячні проценти в розмірі 3,99% та річні проценти в розмірі 0,01%.

Також ОСОБА_1 підписала паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4796479 від 06 липня 2020 року на отримання кредитних коштів в сумі 36312,70 грн.

Так, п. 6 кредитного договору, між сторонами погоджено Графік платежів, згідно якого відповідач ОСОБА_1 повинна була вносити щомісячні платежі в сумі 2457,73 грн.

Встановлено, що 07 липня 2020 року права вимоги за кредитними договорами відступлені Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору про відступлення прав вимог № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передало (відступило) АТ «ТАСКОМБАНК» за плату належні йому права вимоги, а АТ «ТАСКОМБАНК» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п. 2.1 та п. 2.2 Договору, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку № 1 до цього договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимоги є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 07.07.2020 року до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.07.2020 року, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8134796479 від 06 липня 2020 року, заборгованість за яким становить 36364,46 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 36312,70 грн., заборгованості за річними відсотками 0,01 грн., заборгованості за щомісячними відсотками 51,75 грн.

Згідно розрахунку, проведеного банком, заборгованість за кредитним договором станом на 25 грудня 2023 року складає 62542,56 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочене) 27350,65 грн., заборгованість за річними відсотками (в т.ч. прострочені) 3,30 грн., заборгованість за щомісячними відсотками (в т.ч. прострочені) 35188,61 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язань за договором позики та кредитними договорами.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

За приписами ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності дост. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Ч. 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Таким чином, первісний кредитор свої обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 в розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Так, Графіком погашення платежів передбачено, що відповідач повинна була здійснити 36 платежів з повернення кредитних коштів на загальну суму 88478,13 грн., з яких: тіло 36312,70 грн., річні відсотки 5,75 грн. та щомісячні відсотки 52159,68 грн.

Як вже встановлено, 07 липня 2020 року права вимоги за кредитними договорами відступлені Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору про відступлення прав вимог № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передало (відступило) АТ «ТАСКОМБАНК» за плату належні йому права вимоги, а АТ «ТАСКОМБАНК» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п. 2.1 та п. 2.2 Договору, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку № 1 до цього договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимоги є невід`ємною частиною цього договору.

За приписами пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин першастатті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першоюстатті 1077 ЦКвизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першоїстатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина другастатті 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 07.07.2020 року до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.07.2020 року, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8134796479 від 06 липня 2020 року, заборгованість за яким становить 36364,46 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 36312,70 грн., заборгованості за річними відсотками 0,01 грн., заборгованості за щомісячними відсотками 51,75 грн.

Згідно розрахунку, проведеного банком, заборгованість за кредитним договором станом на 25 грудня 2023 року складає 62542,56 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочене) 27350,65 грн., заборгованість за річними відсотками (в т.ч. прострочені) 3,30 грн., заборгованість за щомісячними відсотками (в т.ч. прострочені) 35188,61 грн.

Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

При цьому, матеріали справи не містять доказів відсутності заборгованості за основним боргом, відсотками або часткового її погашення відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги обґрунтовані та належними доказами підтверджені.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

На підставі викладено та керуючись 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 8134796479 від 06 липня 2020 року, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочене) 27350,65 грн., заборгованості за річними відсотками (в т.ч. прострочені) 3,30 грн., заборгованості за щомісячними відсотками (в т.ч. прострочені) 35188,61 грн., а всього 62542,56 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок дві грн. 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 23 жовтня 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький