Ухвала суду № 123047465, 07.11.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 листопада 2024 р. № 400/7791/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаПершого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пров. Бебюш Капон, 16,м. Первомайськ,Миколаївська обл., Первомайський р-н,55213,

треті особиОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

провизнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року по справі №400/7791/24 позов ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1937,92 грн.

24.10.2024 суд видав виконавчий лист для примусового виконання рішення в частині стягнення судового збору на користь позивача.

25.10.2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вказаної заяви відповідачем зазначено, що рішення суду виконано добровільно.

Ухвалою від 28.10.2024 суд призначив розгляд заяви у судовому засіданні 04.11.2024.

Ухвалу від 28.10.2024 доставлено до електронних кабінетів відповідача і представника позивача в системі «Електронний суд» 29.10.2024.

В судове засідання 04.11.2024 сторони не з`явились.

Від позивача заперечень проти заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не надходило.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Рішення суду по справі № 400/7791/24 набрало законної сили 03.10.2024.

24.10.2024 суд видав виконавчий лист.

До заяви від 25.10.2024 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідачем додано докази виконання рішення суду в частині сплати судового збору, а саме платіжну інструкцію від 11.09.2024, відповідно до якої на користь ОСОБА_1 перераховано 1937,92 грн. В розділі «Призначення платежу» зазначено: «Сплата судових витрат згідно рішення № 400/7791/24».

При розгляді заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд враховує наступне.

За приписами частини другої статті 374 КАС України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа № 752/2391/17 (2а-14/09)), дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 819/523/16, однією з підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є його добровільне виконання.

Досліджені судом докази дають підстави для висновку, що відповідач добровільно виконав рішення суду в частині сплати судового збору в сумі 1937,92 грн ще до набрання рішенням у справі законної сили і до видачі виконавчого листа.

Позивач обставини, на яких грунтується заява відповідача від 25.10.2024, не спростував, факт отримання коштів за платіжною інструкцією від 11.09.2024 в сумі 1937,92 грн не заперечив.

З огляду на викладене, в наявності є умови, з якими ст. 374 КАС України пов`язує визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, заява позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

ПОСТАНОВИВ

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист по справі № 400/7791/24, виданий 24.10.2024, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1937,92 грн.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Л.Л. Дерев`янко