Рішення № 123043988, 11.11.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9209/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі ГУ ПФУ в м.Києві) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №907080117549 від 22.03.2024 про відмову у переведені ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м.Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з часу звернення із заявою (13.03.2024), з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих 29.02.2024 №16/02/2-24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Позивач 13.03.2024 звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, однак ГУ ПФУ в м.Києві винесло рішення про відмову в перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» №907080117549 від 22.03.2024.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досяг пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців, тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

З огляду на викладене просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.23).

Представник ГУ ПФУ в м.Києві у відзиві на позовну заяву від 10.09.2024 №2600-0903-7/176103 (а.с.26-29) позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що позивачу пенсія за нормами статті 37 Закону №3723-ХІІ вже призначалася, а право на призначення пенсії державного службовця в рамках дії Закону № 889-VIII мають особи, які не отримували пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ. Зазначає також, що починаючи з 01.06.2015 раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України №3723-ХІІ, не перераховуються. Довідки про заробітну плату по відповідних посадах державних службовців видаються установами та організаціями безпідставно. З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.05.1998 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з 01.03.2019 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується перерахунком пенсії (а.с.20) та не заперечується відповідачем.

13.03.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII. Зазначену заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в м.Києві, рішенням якого від 22.03.2024 № 907080117549 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що позивачу пенсія за нормами статті 37 Закону №3723-ХІІ вже призначалася, а право на призначення пенсії державного службовця в рамках дії Закону № 889-VIII мають особи, які не отримували пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ. Відтак позивачем не дотримано всі умови які визначені Постановою КМУ від 05.06.2019 №469 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженні Порядком № 622 (а.с.15).

ОСОБА_1 не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, звернулася за захистом своїх прав до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-ХІІ.

01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).

З рішення ГУ ПФУ в м.Києві від 22.03.2024 № 907080117549 та відзиву на позовну заяву вбачається, що позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону № 889-VIII з тих мотивів, що позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ до 01.03.2019 (з 01.05.1998 позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, а з 01.03.2019 переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, які полягають у такому.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсію за віком державного службовця. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Крім того, а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а ні стаття 37 Закону № 3723-ХІІ не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства, висновків щодо застосування норма права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, суд дійшов висновку про те, що відповідач ГУ ПФУ в м.Києві від 22.03.2024 №907080117549 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону № 889-VIII. На думку суду, у відповідача ГУ ПФУ в м.Києві не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

З цих підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м.Києві від 22.03.2024 №907080117549 належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в. м.Києві вчинити певні дії щодо переведення та виплати пенсії, то суд враховує таке.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в м.Києві, рішенням якого позивачу відмовлено в переведенні на пенсію та здійсненні її перерахунку.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо переведення та виплати пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в м.Києві, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню з метою ефективного захисту прав позивача (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23).

При цьому, суд також погоджується із доводами позивача про визначення розміру пенсії відповідно до довідок, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації 29.02.2024 №16/02/2-24 (а.с.16-17), оскільки призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату, а вказані довідки складені за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, підстави не брати їх до уваги відсутні.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.3859647335.1 від 03.09.2024 (а.с.6).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368 ) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №907080117549 від 22.03.2024 про відмову у переведені ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити переведення та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, з 13.03.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації 29.02.2024 за № 16/02/2-24.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський