Рішення № 123043968, 11.11.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/10674/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №907510152140 від 28.08.2024 про перерахунок пенсії щодо визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №319 від 26.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування починаючи з 2016 року. При обчисленні пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнти збільшення установлених Постановами КМУ №127, №118, №168 та №185. Провести перерахунок пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та 01.03.2024.

У відповідь на зазначену заяву відповідач листом від 06.08.2024 №9790-8905/Р-02/8-0300/24 відповідач повідомив позивача про часткове проведення індексації по вищевказаним постановам КМУ у розмірі 135 грн та 100 грн відповідно.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію як одержувач довічного грошового утримання як суддя у відставці у розмірі 64% грошового утримання працюючого судді. Даний відсотковий розмір та суддівський стаж у 27 років 8 місяців 03 дні був визначений рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №140/3746/21. Відповідач на виконання вказаного рішення 13.07.2021 провів перерахунок пенсії та проводив виплату довічного грошового утримання у розмірі 64573,44 грн.

27.03.2024 рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/34445/23 визнано протиправним дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 02 років 03 місяців 1 дня стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення та в проведенні з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з загального суддівського стажу 29 років 11 місяців 1 дня, що становить 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, два роки три місяці один день стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації від 26.02.2019 №319 у розмірі 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахування раніше виплачених сум.

Проте, Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 28.08.2024 №907510152140 зменшено суддівський стаж до 20 років, а відсотковий розмір зазначеного щомісячного довічного грошового утримання з 68% до 50% суддівської винагороди працюючого судді. На звернення позивача відповідач листом від 19.09.2024 повідомив про проведення перерахунку пенсії позивача та виконання рішення суду.

Позивач вважає, що зменшення відповідачем відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці є незаконним, оскільки враховуючи положення ст.142 Закону №1402-VІІІ, приймаючи до уваги його суддівський стаж, повних 29 років, відсотковий розмір для нарахування (перерахування) щомісячного довічного грошового утримання має становити 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з яких 50% - за 20 років на посаді судді та 18% - за 9 повних років роботи на посаді судді понад 20 років. З наведених підстав позивач просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало.

Відповідно до частини шостоїстатті 162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 08.09.2016 №1515-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Нововолинського міського суду Волинської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Нововолинського міського суду Волинської області від 15.09.2016 №19/02-04 позивача відраховано зі штату суду у зв`язку з припиненням повноважень судді.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №140/3746/21 позов задоволено повністю, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України від 26.02.2019 №319 у розмірі 64 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №140/34445/23 визнано протиправним дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 02 років 03 місяців 1 дня стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення та в проведенні з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з загального суддівського стажу 29 років 11 місяців 1 дня, що становить 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, два роки три місяці один день стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації від 26.02.2019 №319 у розмірі 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахування раніше виплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаного рішення суду від 27.03.2024 ГУ ПФУ у Волинській області 28.08.2024 прийнято рішення №907510152140 про перерахунок пенсії позивача, котрим позивачу зменшено загальний суддівський стаж з 29 років до 20 років, а відсотковий розмір зазначеного щомісячного довічного грошового утримання з 68% до 50% суддівської винагороди працюючого судді.

На звернення позивача та його представника ГУ ПФУ у Волинській області листами від 17.09.2024 №0300-03-06-8/54888 та 19.09.2024 №39345-46534/Г-03/2800/24 повідомило про проведення перерахунку пенсії позивача та виконання рішення суду в межах зобов`язань.

Вважаючи рішення про перерахунок пенсії протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі Закон №1402-VIII).

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 137 Закону №1402-VIIІ визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 34 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

У свою чергу у відповідності до пункту11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Так, до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності статтею 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№865-2005-п) втратила чинність 01.01.2012.

Таким чином, законодавством, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, календарний період проходження строкової військової служби, час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, а також час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.

Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 31.03.2021 у справі №235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 12.05.2020 у справі №303/1504/17-а.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням №907510152140 від 28.08.2024 відповідачем встановлено позивачу стаж роботи на посаді судді до 20 років та визначено 50 % довічного грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Хоча, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №140/34445/23 встановлено стаж роботи позивача на посаді судді та зобов`язано відповідача провести з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з загального суддівського стажу 29 років 11 місяців 1 дня, що становить 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 дане рішення залишено без змін. Отже, рішення суду набрало законної сили 03.07.2024.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другоюстатті 370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд також наголошує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, ГУ ПФУ у Волинській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці з 19.02.2020 безпідставно не врахувало рішення суду від 27.03.2024 №140/34445/23, яке набрало законної сили, котрим зараховано періоди до стажу роботи на посаді судді та встановлено загальний суддівський стаж 29 років 11 місяців та 04 дні, що становить 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Водночас законність виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничним розміром підтверджена рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 28.08.2024 №907510152140 від про перерахунок пенсії позивача щодо визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №319 від 26.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 26.09.2024.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №907510152140 від 28.08.2024 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії щодо визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №319 від 26.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський