Рішення № 123040749, 14.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10458/24

Провадження № 2/947/2934/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення надміру сплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 26.03.2024 надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 9721,42 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням від 02.09.2022 року відповідачу призначено дострокову пенсію за віком у розмірі 3044,08 грн., за результатами перевірки пенсійної справи та повторного розгляду документів було встановлено що надані до Пенсійного фонду заявником документи не підтверджують наявність підстав для призначення йому вказаної пенсії, внаслідок чого 06.12.2022 було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за №155250018094 та з 01.12.2022 була припинена виплата пенсії . Враховуючи що у період з 26.08.2022 по 30.11.2022 відповідачу було виплачена пенсія у сумі 9721,42 грн. вказану суму позивач просить повернути як переплачену, на підставі положень ч.1 ст. 1212 ЦК України (безпідставно набуте майно).

Від представника позивача надана заява про розгляд справи буз присутності сторони позивача при розгляді справи.

Представник відповідача адвокат Лях І.Д. надав до суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 у справі №420/17822/23 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за відсутності сторони відповідача.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положень ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 у справі №420/17822/23 було задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Судом було встановлено, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має статус особи, евакуйованої у 1986 році із зони відчуження Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження 2-ї категорії. Позивач також має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2-ї категорії.

26.08.2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII), із зменшенням пенсійного віку як евакуйованому у 1986 році із зони відчуження та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

Рішенням №155250018094 від 02.09.2022 року позивачу була призначена пенсія за віком за Законом №796-XII.

У рішенні про призначення пенсії вказано, що страховий стаж позивача становить 38 років 2 місяці 24 дні, при цьому період навчання в Ростовському радіотехнічному технікумі не врахований. Позивачу видано пенсійне посвідчення 14.09.2022 року серія НОМЕР_4 .

У грудні 2022 року виплата пенсії припинилась. На адвокатський запит представник позивача отримав рішення ГУ ПФУ у Тернопільській області №155250018094 від 06.12.2022 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як евакуйованому у 1986 році із зони відчуження та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

У рішенні зазначено, що вік позивача на дату звернення: 59 років. Страховий стаж позивача на дату звернення складає: 38 років 02 місяців 24 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_5 , оскільки відсутні періоди навчання та дата видачі. Згідно записів трудової книжки вбачається, що заявник працював в період з 06.06.1983 року по 19.11.1991 року в «Південне виробничо-технічне підприємство» (місце знаходження розташування даного підприємства не можливо встановити). Оскільки, надані позивачем документи містять суперечливі дані, право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив с того, що дії відповідачів щодо відмови в призначенні та припиненні виплати пенсії позивачу є протиправними, а саме припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що встановлений ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням суду було визнано протиправним та скасовано рішення від 06.12.2022 року №155250018094 ГУ ПФУ в Тернопільській області, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як евакуйованому у 1986 році із зони відчуження та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії та припинено виплату призначеної пенсії;

- визнані протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо припинення виплати призначеної позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як евакуйованому у 1986 році із зони відчуження та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області відновити виплату позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як евакуйованому у 1986 році із зони відчуження та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії з дати припинення виплати пенсії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року була розглянута апеляційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області та рішення залишено без змін.

Таким чином відсутні обставини якими обґрунтовувались позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 у вигляді як винесення рішення про 06.12.2022 про відмову в призначенні пенсії за №155250018094 так і припинення виплати пенсії з 01.12.2022.

Враховуючи викладене суд вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підтверджені належними та допустимими доказами а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 9721,42 гривень - відмовити.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15.11.24

Суддя В. О. Луняченко