Постанова № 123039857, 15.11.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3914/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно допротоколу проадміністративне правопорушеннясерії ААД№781367 від 19.10.2024 19.10.2024 року о 17 год 20 хв в м. Суми по вул. Молодіжній, 12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volvo S70» н.з. НОМЕР_2 без права керування транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування Сумським районним судом Сумської області 15.11.2022 року на 10 років, чим порушив вимоги п. 2.1А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що він перебуває у складі ДФТГ. 19.10.2024 року у зв`язку з тим, що було оголошено повітряну тривогу, він взяв у командира автомобіль та поїхав забрати свою доньку з училища, щоб відвезти її додому.

Захисник Сапіч В.М. пояснив, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, оскільки вивозив дитину з зони можливого ураження, а тому просив закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно зіст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно доп. 2.1 «а» Правил дорожнього рухуводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині п`ятій статті 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; або позбавленою права керування транспортними засобами, і що таке керування є повторним протягом року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№781367 від 19.10.2024 (а.с. 1), електронним витягом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2639571 від 19.07.2024 відносно ОСОБА_1 за порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 2), роздруківкою, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видавалося посвідчення водія НОМЕР_3 , термін дії з 27.03.2007, центр ДАІ 5901 (а.с. 3), диском з відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинення його працівниками поліції, пояснення ОСОБА_1 , що він їде додому на службовому автомобілі, який надав йому командир (а.с. 5).

Що стосується доводів захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 діяв начебто в стані крайньої необхідності, то суд вважає їх безпідставними та такими що не заслуговують на увагу, зважаючи на наступне.

Відповідно достатті 17 КУпАПособа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зіст.18 КУпАПне є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза зазначеним охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують посилання в статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Небезпека за таких обставин не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Це - одне з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Суд не погоджується з оцінкою дій ОСОБА_1 за наведених в матеріалах справи обставин, як крайня необхідність, оскільки з відеозапису, долученого працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що останній на місці зупинки транспортного засобу не зазначав, що він сів за кермо у стані крайньої необхідності, а лише пояснив, що перебуває у складі ДФТГ та командиром йому наданий в розпорядження транспортний засіб, щоб з`їздити додому.

Таким чином вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути на користь держави судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнативинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.126 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування кодукласифікації доходівбюджету:адміністративні штрафиу сферізабезпечення безпекидорожнього руху(крімадміністративних штрафівза адміністративніправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксовані вавтоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетноїкласифікації:22030106Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя Л.М. Гончаренко