Ухвала суду № 123034623, 15.11.2024, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3892/24

Провадження № 2-ві/541/4/24

У Х В А Л А

15 листопада 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дністрян О.М., при секретарі Докуніній А.С., розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Морозовської Оксани Анатоліївни у справі №541/3892/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовської О.А. перебуває цивільна справа №541/3892/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

12 листопада 2024 до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Морозовській О.А., яку мотивувала тим, що 08 листопада 2024 року рекомендованим листом із трекінгом поштового відправлення за №0610203549540 нею було отримано ухвалу суду від 31.10.2024 року про відкриття провадження у справі №541/3892/24 про стягнення заборгованості за незрозумілим для неї кредитним договором. Зазначила, що до надісланої, як відповідачу, ухвали суду про відкриття провадження у справі, в супереч імперативних приписів ч. 2 ст. 190 Цивільного процесуального кодексу України не було додано копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, що може свідчити тільки про упереджене ставлення судді. Вважає, що таким чином їй штучно створені перешкоди у доступі до правосуддя та фактично унеможливлюють в строки визначені судом підготувати та подати відзив, а також позбавлено елементарної можливості ознайомитись з позовною заявою та доданими до неї документами, що є недопустимим і таким, що порушує її права. Отже, встановлення судом в своїй ухвалі про відкриття провадження у справі строків на подання відзиву і не надсилання разом із нею відповідачу по справі копії самої позовної заяви із додатками до неї, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об?єктивності судді.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовської О.А. від 13 листопада 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_2 про відвід судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовській О.А., справу передано до канцелярії суду Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для визначення в порядку, встановленому ст. 14, 33 ЦПК України, іншого складу суду, на розгляд якого буде передано заяву про відвід головуючого судді.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про відвід судді, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд, вивчивши заяву та додані докази вважає за можливе вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або

інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст.36 ЦПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012, у справі №5-15п12).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Підставою заявленого відводу у заяві відповідача ОСОБА_1 зазначено, що разом з ухвалою про відкриття провадження у справі вона не отримала копію позовної заяви з додатками до неї, що фактично унеможливлює в строки визначені судом підготувати та подати відзив.

Проте, на думку суду, така підстава не може бути доказом щодо порушення гарантій неупередженості і об`єктивності судді та може викликати сумнів в упередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді Морозовської О.А., що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення у даній цивільній справі.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає що обставина, викладена в заяві відповідача ОСОБА_3 про відвід судді не свідчить про наявність упередженості судді Морозовської О.А. при розгляді справи, в тому числі щодо надання переваги стороні позивача, відтак такі побоювання заявника не є об`єктивно обґрунтованими.

Наявність передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для відводу судді не підтверджена, а заява про відвід судді фактично ґрунтується на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Морозовської Оксани Анатоліївни у справі №541/3892/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. М. Дністрян