Рішення № 123026047, 13.11.2024, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/256/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні,-

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні, вказавши заінтересованою особою Міністерство оборони України.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що 12.06.2023 року ОСОБА_2 було мобілізовано під час особливого періоду до лав Збройних Сил України, де він перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_2 загинув у бою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця стверджує, що з 2008 року вона разом із ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут.

Крім того, вона перебувала на утриманні ОСОБА_2 , оскільки він здійснював грошові перекази на її банківську картку, а також банківську картку її дочки ОСОБА_3 . Отримувані грошові кошти були для неї постійним і основним джерелом доходів.

При цьому ОСОБА_1 вказує, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні необхідні їй для отримання одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.315 ЦПК України, просить:

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу в період з 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Лиман Перший Куп`янського району Харківської області на момент його смерті.

Ухвалою судді від 21.03.2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд визначено проводити в порядку окремого провадження (а.с.37).

Ухвалою суду від 05.06.2024 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.73-75).

26.04.2024 року через систему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України Літвіна С.М. надійшли письмові пояснення, в яких він звертає увагу суду на предмет доказування у справах такої категорії та просить вирішити заяву в залежності від доведеності заявлених вимог (а.с.52-55).

18.07.2024 року від начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя. Крім того, звертає увагу суду на те, що на заявницю не поширюється дія ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому у неї відсутнє право на виплату одноразової грошової допомоги.

Заявниця ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, однак 26.04.2024 року подала через канцелярію суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі та заявлені вимоги задовольнити (а.с.47).

Заінтересовані особи Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с.124, 125), явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_2 і давно знайома із заявницею та померлим ОСОБА_2 , оскільки вони разом проживали в будинку по АДРЕСА_1 у будинку сина заявниці, що розташований недалеко від її помешкання. Вона часто була у них вдома, так як просила ОСОБА_2 допомогти їй по господарству, коли вона там була, то бачила його одяг, реманент. Вважає, що у них був спільний бюджет, оскільки вона повертала позичені кошти будь - кому із них, незалежно від того, у кого саме вона їх позичала. У 2018 року ОСОБА_1 отримала травму ноги і з того часу вона не може працювати. Вона не була у дуже дружніх відносинах із ними, проте їй достеменно відомо, що вони проживали однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_3 повідомила, що вона є дочкою заявниці ОСОБА_1 , яка проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 з 2008 року в АДРЕСА_1 разом із нею у будинку її старшого брата. У них був спільний бюджет, вони разом купували побутову техніку, корів, разом харчувалися. Коли ОСОБА_2 був мобілізований до лав ЗСУ, то він перераховував кошти на банківську картку заявниці ОСОБА_1 , проте, оскільки мати не могла зняти кошти з банківської картки, так як у неї проблеми зі здоров`ям і вона погано пересувається, то він більшу частину коштів також перераховував на її банківську картку. За рахунок цих коштів ОСОБА_1 облаштувала водопостачання у житловий будинок, купувала собі ліки, а також вони разом придбавали дрова та продукти харчування. Ці кошти останнім часом були основним і систематичним джерелом існування для її матері. Вказані кошти ОСОБА_2 перераховував зі своєї заробітної плати як військовослужбовця.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що вона проживає в с.Дзюньків і може підтвердити, що заявниця дійсно проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 , так як їхні житлові будинки знаходяться на одній вулиці. Це відомо не лише їй, а й всім жителям цього села. ОСОБА_2 інколи допомагав їй по господарству, чи перебувала ОСОБА_1 на його утриманні їй не відомо.

Заслухавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно із актом обстеження матеріально - побутових умов сім`ї від 28.11.2023 року №21, складеним соціальним інспектором виконавчого комітету Погребищенської міської ради Бараболя В.В. та іншим особами, які можуть засвідчити достовірність даних, наведених в акті ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала разом із ОСОБА_2 з 2008 року в будинку АДРЕСА_1 , вели спільне господарство (а.с.10).

Згідно із довідкою старости Дзюньківського старостинського округу виконкому Погребищенської міської ради Бараболі В.В. від 16.01.2024 року №7/06 ОСОБА_2 дійсно проживав разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до довідки старости Павлівського старостинського округу виконкому Погребищенської міської ради Панасюка В.М. від 27.11.2023 року №16-166 та довідки директора КП «Погребищекомунсервіс» В.Гаврилюка від 29.11.2023 року №53 ОСОБА_1 дійсно провела похорони свого цивільного чоловіка ОСОБА_2 (а.с.12).

Зі змісту сповіщення №759 від 12.11.2023 року командир військової частини НОМЕР_1 повідомляє цивільну дружину ОСОБА_1 про те, що її цивільний чоловік солдат ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_2 рахується зниклим безвісти за особливих обставин (а.с.18).

Згідно із сповіщенням №60 від 19.11.2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомляє ОСОБА_1 , що її цивільний чоловік ОСОБА_2 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Лиман Перший Куп`янського району Харківської області (а.с.20).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Із довідки Управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА від 27.02.2024 року №35-12/7-286 слідує, що ОСОБА_1 отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року в розмірі 850 грн. 76 коп. щомісячно (а.с.15).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 у січні 2022 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 7453 грн. 42 коп., у серпні 2022 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 1552 грн. 79 коп., у листопаді 2022 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 5897 грн. 51 коп., у березні 2023 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 7453 грн. 42 коп., у липні 2023 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 1782 грн. 61 коп., у вересні 2023 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 5668 грн. 70 коп., у грудні 2023 року отримала орендну плату за надання в оренду земельної частки (паю) в розмірі 850 грн. 76 коп. Із отриманих коштів було здійснено відрахування податку на прибуток та військового збору (а.с.16).

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 04.03.2024 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в цьому банку відкрито банківську картку № НОМЕР_3 (а.с.25).

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 04.03.2024 року слідує, що впродовж вересня, жовтня 2023 року на банківську карту № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , було здійснено перерахування коштів ОСОБА_2 на загальну суму 4522 грн. 62 коп. (а.с.26).

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 26.02.2024 року вбачається, що на банківську картку № НОМЕР_4 , відкриту на ім`я ОСОБА_3 , яка є дочкою заявниці, упродовж липня - листопада 2023 року було здійснено перерахування коштів ОСОБА_2 на загальну суму 129952 грн. 61 коп. (а.с.26-33).

За змістом п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21 зауважувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У постанові Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19 обумовлено, що для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Ураховуючи досліджені письмові докази (акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї, довідки старости Дзюньківського старостинського округу виконкому Погребищенської міської ради та директора КП «Погребищекомунсервіс», сповіщення із військової частини та центру комплектування та соціальної підтримки) у їх сукупності та взаємозв`язку із показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю її та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Лиман Перший Куп`янського району Харківської області, однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначаючись із обґрунтованістю вимоги про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги роз`яснення, викладені у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. А ні отримання непрацездатною особою пенсії, а ні її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

У постановах Верховного Суду від 22.10.2020 року в справі №210/343/19 та від 31.08.2022 року в справі №592/13089/21 виснувано, що сам по собі факт отримання позивачем пенсії, який забезпечував її прожитковий мінімум, не є підставою для відмови у встановленні факту перебування її на утриманні чоловіка, зокрема тому, що розмір щомісячних доходів чоловіка позивача значно перевищував розмір її доходів, а тому допомога чоловіка була постійним і основним джерелом її засобів до існування, оскільки надавалась чоловіком своїй дружині систематично, носила постійний характер та була її основним джерелом до належного існування, що свідчить про перебування позивача на утриманні чоловіка до дня його смерті.

Із досліджених письмових доказів (довідка управління праці та соціального захисту населення, відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків) вбачається, що ОСОБА_11 упродовж серпня - листопада 2023 року отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 850 грн. 76 коп. та упродовж 2023 року отримала орендну плату за землю в розмірі 15755 грн. 49 коп.

Разом із цим, із довідок АТ КБ «Приватбанк» прослідковується, що протягом липня - листопада 2023 року ОСОБА_2 було здійснено перерахування коштів на банківські картки заявниці та її дочки ОСОБА_3 на загальну суму 134475 грн. 23 коп.

Суд звертає увагу на ту обставину, що більша частина коштів перераховувалася на банківську картку ОСОБА_3 , а не заявниці, однак вважає, що вказана обставина сама по собі не має вирішального значення для правильності вирішення заяви ОСОБА_1 в цій частині, позаяк у суду немає підстав сумніватися у показах свідка ОСОБА_3 про те, що ці кошти використовувала в основному саме заявниця, зокрема на проведення водопостачання в будинок, придбання ліків, продуктів харчування.

Таким чином, розмір доходів ОСОБА_2 значно перевищував розмір доходів заявниці ОСОБА_1 , а тому така допомога була хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом її засобів до існування, а тому у суду є всі підстави для встановлення факту перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку твердженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 стосовно того, що на заявницю не поширюється дія статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому у неї відсутнє право на виплату одноразової грошової допомоги, і з цих підстав необхідно відмовити у задоволенні заяви, суд виходить із наступного.

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно із п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції станом на час загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, надалі - Постанова №168) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно із п.2 Постанови №168 (в чинній редакції Постанови КМУ № 714 від 18.06.2024 року) особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням положень абзаців четвертого і п`ятого цього пункту.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Згідно із пунктом 1 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції станом на час загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно із пунктом 1 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в чинній редакції Закону № 3515-IX від 09.12.2023 року) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

В силу пункту 4 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в чинній редакції Закону № 3515-IX від 09.12.2023 року) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що на даний час правове регулювання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, в тому числі суб`єктного складу осіб, які мають право на її одержання, зазнало суттєвих змін у порівнянні із тим, яке діяло станом на час загибелі ОСОБА_2 .

У Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 року № 5-р/2018).

Суд вважає, що екстраполяція окреслених висновків Конституційного Суду України щодо темпоральної дії нормативно - правових актів у часі на правовідносини, що виникли (можуть виникнути) між заявницею та Міністерством оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу отримання нею одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 не є предметом розгляду в даній справі, оскільки знаходяться в площині публічно правових відносин.

Водночас, суд зауважує, що за змістом правового висновку, сформульованого у пунктах 106, 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року між фізичною особою та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги. Аналіз положень ст.ст.19, 315 ЦПК України свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 з підстав, передбачених ч.6 ст.294 ЦПК України.

Поряд із цим, оскільки у ОСОБА_1 існують очікування на отримання згаданої одноразової грошової допомоги, які засновані на приписах Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови №168, а вищезазначені юридичні факти знайшли своє підтвердження сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, то суд дійшов висновку про те, що її заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 268, 293, 315 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування на утриманні задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Лиман Перший Куп`янського району Харківської області, однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Лиман Перший Куп`янського району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3

Заінтересовані особи:

Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил,6, м. Київ,03168.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 15.11.2024 року.

Суддя