Рішення № 123024092, 11.11.2024, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1372/24

Номер провадження 2-а/525/9/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2024 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Смірнова С.І.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі ВеликаБагачка справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до ПоліцейськогоВП №3Миргородського РВПГУ НПв Полтавськійобласті капралаполіції ОсокінаЕдуарда Сергійовича,ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇВ ПОЛТАВСЬКІЙОБЛАСТІ,про визнаннянезаконною таскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнядорожнього пуху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,-

встановив:

29 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліцейського ВП№ 3Миргородського РВПГУ НПв Полтавськійобласті капралаполіції ОСОБА_2 ,ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇВ ПОЛТАВСЬКІЙОБЛАСТІ з вимогою визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА № 3286235 від 17.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до постанови серії ЕНА № 3286235 від 17.10.2024 року, винесену Поліцейським ВП № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_2 , на позивача накладеного стягнення у виді адміністративного стягнення в сумі 425 грн., в зв`язку з тим, що позивач 17.10.2024 року, о 21 годині 25 хвилини, в селищі Велика Багачка, Миргородського району Полтавської області, по вулиці Гірській, 14, водій на вимогу працівника поліції не пред`явив реєстраційний талон на транспортний засіб, а також не пред`явив посвідчення водія на вимогу працівника поліції, а також не мав діючий поліс ОСЦПВ, чим порушив п.п. 2.4а ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач вважає, що його права порушено, постанова від 17.10.2024 року складена неправомірно, у вказаний час та дату позивач перебував вдома, транспортним засобом не керував, щодо пошкоджень на транспортному засобі марки Dacia Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , то зазначив, що дані пошкодження були наявні на автомобілі на момент купівлі автомобіля. Працівниками поліції було пред`явлено звинувачення у скоєнні ДТП та складено протоколи про адміністративні правопорушення. Позивач вважає, що постанова серія ЕНА № 3286235 від 17.10.2024 року підлягає скасуванню.

07.11.2024 другий відповідач - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, направили до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що постанова серія ЕНА № 3286235 від 17.10.2024 року відносно ОСОБА_1 складена працівником поліції правомірно, адже порушник дійсно порушив ПДР, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому немає законних підстав для скасування постанови (а.с. 23-27).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилався на аргументи зазначені у змісті позовної заяви, вказував на те, що саме на відповідача у справі покладається обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення у відношенні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зауважив, що в працівників поліції не було законних підстав для складання постанови, оскільки він не був учасником зазначеної працівниками поліції ДТП.

Представник позивача Смірнов С.І. в судовому засіданні зауважив, що постанова про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення зазначеної статті, а саме особа перебувала вдома, будь яких доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 був учасником ДТП до матеріалів справи не долучено. Сама по собі постанова не може бути достатнім доказом вини особи. Наявність пошкодження на автомобілі особи теж не доводить вини особи. Тому в ОСОБА_1 були законні підстави для відмови працівникам поліції у пред`явленні посвідчення водія, технічного паспорта на транспортний засіб та страхового полісу.

Перший відповідач поліцейський ВП № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області капрала поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову позивача, наголошував, що постанова серія ЕНА № 3286235 від 17.10.2024 року щодо ОСОБА_1 винесена правомірно та у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується долученим до матеріалів справи доказами.

Другий відповідач - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині відзиву на позовну заяву просили провести розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 27).

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, першого відповідача, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши їх у сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних обґрунтувань.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2024 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3286235, винесену поліцейським відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області старшим капралом поліції ОСОБА_2 , водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень, за те, що 17 жовтня 2024 року, о 21 годині 25 хвилин, в селищі Велика Багачка, Миргородського району Полтавської області, по вулиці Гірській, 14, водій ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, а також не пред`явив посвідчення водія на вимогу працівника поліції, а також не мав діючий поліс ОСЦПВ, чим порушив п.п. 2.4а та 2.4а ПДР України (а.с. 7 зворотна сторона, 29).

Доказами, що підтверджуються факт порушення правил дорожнього руху водієм є: 1)відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який було переглянуто в судовому засіданні за участі сторін (а.с. 31).

Відповідно до пояснень відповідача та переглянутого відеозапису, судом встановлено, що зупинки транспортного засобу, відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", працівниками поліції не зафіксовано. Більш того, в судовому засіданні, як сторона позивача так і сторона позивача не заперечували той факт, що працівник поліції, який виніс зазначену вище постанову, не зупиняли транспортний засіб під керуванням відповідача, а приїхали до відповідача додому з метою з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди за участі іншої особи та спрямували зазначену вище вимогу щодо надання відповідних документів до особи, яка перебувала вдома та не керувала транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху (в тому числі визначені частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 126 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно із п. 2.4 "а" ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Зміст переглянутого в судовому засіданні відеозапису, який надано стороною відповідача на підтвердження правомірності винесення постанови серія ЕНА № 3286235, свідчить про те, що працівники поліції прибувши за адресою: вулиця Гірська, 14, селище Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, повідомили ОСОБА_1 , що він є учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.10.2024 поблизу Великобагачанської ЦЛ, та вимагали від відповідача пред`явити реєстраційний документ на транспортний засіб, а також посвідчення водія та поліс ОСЦПВ посилаючись на відповідні пункти правил дорожнього руху. Факту керування та зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 об`єктивними засобами фіксації не зафіксовано, що не заперечується стороною відповідача.

Будь яких інших доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП стороною відповідача до матеріалів справи не приєднано.

Сама ж постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, не доведений.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року та є обов`язковою.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України", в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач.

Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а в даному випадку відповідачем, в порушення вимог 72 КАС України не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що у свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

Відповідно до вимог Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору, про що в матеріалах справи є відповідні докази, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь держави суми судових витрат та компенсації їх за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління національної поліції в Полтавській області.

Керуючись ст. ст. 9, 90, 86, 139, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , до Поліцейського ВП № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області капрала поліції Осокіна Едуарда Сергійовича, службова адреса: вулиця Шевченка, 103, селище Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, поштовий індекс 38300, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Юліана Матвійчука, будинок 83, місто Полтава Полтавської області, поштовий індекс 36000, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108630, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього пуху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3286235 від 17 жовтня 2024 року, винесену відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУ НП у Полтавській області капралом поліції Осокіним Едуардом Сергійовичем, про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 425,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління національної поліції в Полтавській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108630.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено о 14 годині 00 хвилин 15 листопада 2024 року.

Суддя Ю.І. Ячало