Ухвала суду № 123016463, 14.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/30817/23

Провадження № 2/947/694/24

УХВАЛА

14.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовної заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин, в якій позивачка з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.06.2024 року просить суд встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлого.

Провадження по даній справі відкрито в порядку загального позовного провадження на підставі ухвали судді від 09.10.2023 року.

05.06.2024 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснюються адвокатом Гніздовською Ганною Михайлівною, а відтак особою, яка зобов`язана у відповідності до приписів статті 14 ЦПК України мати зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Приймаючи вказане,сповіщення сторонипозивача про дату,час імісце розглядусправи здійснювалосьсудом шляхомскерування судовихповісток проповідомлення продату,час імісце розглядусправи велектронній формідо електронногокабінету представникапозивача адвоката ГніздовськоїГанни Михайлівни в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Так, у судове засідання призначене не 09.10.2024 року сторона позивача не з`явилась, про дату, час і місце проведення якого представник ОСОБА_1 адвокат Гніздовська Г.М. повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, відповідно до якої судову повістку про призначене судове засідання на 09.10.2024 року 12 год. 00 хв. по справі №947/30817/23 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_3 29.08.2024 року о 13:55:16.

Однак, 09.10.2024 року до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, без зазначення підстав, що свідчить про неповажність причини неявки сторони позивача до судового засідання.

Приймаючи викладене, однак з метою забезпечення стороні позивача доступ до суду, судом було ухвалено судове засідання призначене на 09.10.2024 року відкласти на 14.11.2024 року о 14 годині 00 хвилин.

У судове засідання призначене не 14.11.2024 року сторона позивача не з`явилась, про дату, час і місце проведення якого представник ОСОБА_1 адвокат Гніздовська Г.М. повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, відповідно до якої судову повістку про призначене судове засідання на 14.11.2024 року о 14 годині 00 хвилин по справі №947/30817/23 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_3 29.08.2024 року о 13:55:16.

Про причини неявки сторона позивача суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Враховуючи вказані обставини, приймаючи повторну неявку сторони позивача до судового засідання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України,учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 223 ЦПК України врегульовані наслідки неявки в судове засідання учасника справи, відповідно до яких зокрема передбачено наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав зокрема:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Поряд з цим, частиною п`ятої вказаної статті встановлено, що у разі повторної неявкипозивачавсудове засіданнябезповажнихпричин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України врегульовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо зокрема належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судовезасідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення на стадії підготовчого провадження по справі або стадії розгляду справи по суті, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання (у тому числі підготовче) позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Також, враховуючи редакцію статті 257 ЦПК України, з урахуванням внесених змін Законом№ 3200-IX від 29.06.2023, залишення позовубез розглядуздійснюється судом за наявності вказаних причин як на стадіїпідготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про встановлення двох поспіль неявок сторони позивача (позивачки та її представника) до призначених судом судових засідань по справі які були призначені на 09.10.2024 року та 14.11.2024 року без поважних причин, не повідомивши про причини своєї неявки.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявні заяви представника позивача про проведення судових засідань призначених на 04.07.2024 року, 27.08.2024 за її відсутності, які надійшли до суду 04.07.2024 року та 27.08.2024 року.

Однак, вказані заяви судом не приймаються в якості заяв позивача про розгляд справи призначеного на 14.11.2024 року за їх відсутності, оскільки вказані заяви стосується визначених судових засідань призначених на 04.07.2024 року та 27.08.2024 року, після чого стороною позивача надавалось клопотання про відкладення наступного призначеного судом судового засідання на 09.10.2024 року, що свідчить про відсутність висловленого позивачем волевиявлення про розгляд усіх судових засідань по справі, зокрема 14.11.2024 року, за її відсутності та зміну обставин, що передували поданню заяв про проведення судових засідань призначених на 04.07.2024 року, 27.08.2024 за відсутності позивача.

Отже, стороною позивача не надано заяви та не висловлено волевиявлення на розгляд справи починаючи з 09.10.2024 року за її відсутності.

За наслідком викладеного, приймаючи положення статті 223 ЦПК України та 257 ЦПК України, суд вважає наявними підстави для залишення позову без розгляду.

Крім того, судом враховується, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідкинастаютьнезалежновід причинповторноїнеявки,якіможутьбути поважними.Такимчином,навітьмаючидокази поважностіпричиннеявкипозивача,судповинензалишати позовнузаявубезрозгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20 зазначив, що норма, передбачена частиною п`ятоюстатті 223 ЦПК України, дисциплінує позивача,якініціаторасудового розгляду,стимулюєйогоналежно користуватисясвоїмиправамита незатягуватирозглядсправи.Якщопозивачне можевзятиучастьв судовомузасіданні,вінможеподати заявупророзглядсправи зайоговідсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З огляду на викладене суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з тих підстав, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, що передбачено частиною п`ятою статті223та пунктом 3 частини першої статті257 ЦПК України. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другоюстатті 257 ЦПК Україниособа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язки добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц (провадження № 61-3299св20)).

Додатково суд враховує, що прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача,відякогоне надійшлозаявипророзгляд справибезйогоучасті. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».

Приймаючи вищевказані положення законодавства, суд вважає, що неявки сторони позивача до судових засідань, призводять до неможливості розгляду справи.

Судом враховується, що провадження в даній справі відкрито ухвалою суду від 09.10.2023 року, тобто більше року тому.

Статтею 210ЦПК України,суд маєрозпочати розглядсправи посуті непізніше ніжчерез шістдесятднів здня відкриттяпровадження усправі,а увипадку продовженнястроку підготовчогопровадження -не пізнішенаступного дняз днязакінчення такогостроку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Отже, в порушення зазначених норм процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи зі сприяння реалізації позивачем своїх прав, позивач не виконав покладених на нього процесуальних обов`язків та не вчинив дії з прийняття участі в судових засіданнях, будучи ініціаторами цього судового провадження та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, а неявки сторони позивача без поважних причин призводять до неможливості розгляду справи, а також порушення судом строків розгляду справи.

Приймаючи процесуальну поведінку позивача по справі з нез`явлення до судових засідань, а також відсутнє волевиявлення на розгляд справи за її відсутності, приймаючи характер заявлених позовних вимог та значення справи для сторін, суд вважає відсутніми підстави для розгляду справи за відсутності сторони позивача по справі за наявними матеріалами справи, оскільки нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.

За наслідком вищевикладеного в цілому, суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин, підлягає залишенню без розгляду.

Також дії суду не порушують права позивача, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидіяння здійсненим перепонам для руху справи створюваними недобросовісними учасниками справи, оскільки недієздатність суду протидіяти такім діям є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Одночасно суд зазначає, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачеві повторному зверненню до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 257, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доОдеської міськоїради провстановлення фактуродинних відносин залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцятиднів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 14 листопада 2024 року.

Головуючий Калініченко Л. В.