Ухвала суду № 123013723, 14.11.2024, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/3404/24

номер провадження 1-і/695/1/24

Номер рядка у звіті

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглядаючи в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 22024250000000025 від 26.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 436-2 КК України.

Рішенням зборів суддів Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2023 №4 (п. 3.3.), було встановлено, що в разі неможливості суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передане на розгляд іншого судді або розглянуте головуючим чи іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді ОСОБА_5 було проведено авторозподіл клопотання про продовження строку тримання під вартою, відповідно до ст. 35 КПК України, та визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду вказаного клопотання.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки існують та не спростовані ризики, які були раніше встановлені, а саме що останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та експерта, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні на запитання головуючого відповіді не надавав та позицію щодо заявленого прокурором клопотання висловлювати відмовився. Неодноразово пояснював, що не визнає українську владу.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступні обставини.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК Українипередбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Суд враховує наявність у даному кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а також суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення РФ на територію України. Небезпека вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень носить підвищений характер, що в своїй сукупності з іншими характеризуючими ознаками підтверджує відсутність гарантій належної правомірної позапроцесуальної поведінки обвинуваченого. Продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, в якому обвинувачений виявляє відкриту неповагу до суду та сторони обвинувачення. Ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, не зникли та не зменшилися, застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до восьми років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та експерта в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.183КПКУкраїни слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, тяжкості покарання, враховуючи наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, суд вважає за можливе визначити заставу в межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме: 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., розмір якої є достатньою мірою для того, щоб гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити попередній тримання під вартою та продовжити його строком до 60 днів, а саме - до 12.01.2025 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити двохмісячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до вимог ст. 182 КПК України, в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде внесена в дохід держави та зарахована до Державного бюджету України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів.

Суддя ОСОБА_1