Ухвала суду № 123013398, 13.11.2024, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/518/24 Провадження №1-кп/549/79/24

УХВАЛА

13 листопада 2024 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду селища Чорнухи угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024170580000423 від 14.10.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився в с.Богданівка Чорнухинського району Полтавської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , одруженого, освіта професійно-технічна, не працює, військовозобов`язаного, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України,

установив:

Відповідно дообвинувального актудосудовим розслідуваннямвстановлено,що обвинувачений ОСОБА_4 14.10.2024, близько 10 год 34 хв, перебував за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , розташованого у АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , котрі зберігалися на рахунку в автоматизованій інформаційній системі «Приват24»АТ «Приват Банк».

Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем облікового запису потерпілого ОСОБА_6 , в автоматизованій інформаційній системі АТ «Приват Банк», яка згідно з ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківському рахунку потерпілого у АТ «Приват Банк» НОМЕР_1 , знаючи комбінацію паролю-доступу користувача, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі витоку інформації та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю потерпілого, маючи при собі його мобільний телефон марки «Ксіомі», який потерпілий залишив поряд з ОСОБА_4 , без його дозволу, на мобільному телефоні, ввів логін та пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи «Приват 24» та отримав доступ до персональних даних ОСОБА_6 , в результаті чого не санкціоновано втрутився в роботу автоматизованої (інформаційної) системи «Приват 24» АТ Приват Банк та отримав доступ до банківського рахунку ОСОБА_6 , по банківському рахунку АТ «Приват банк» НОМЕР_1 .

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.361 КК України несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , 14.10.2024, близько 10 год 34 хв, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 у селищі Чорнухи Лубенського району Полтавської області, за допомогою мобільного телефону потерпілого марки «Ксіомі», здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного потерпілому ОСОБА_6 облікового запису в автоматизованій інформаційній системі «Приват 24 «АТ «Приват Банк» та отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку грошових коштів на банківському рахунку НОМЕР_1 , який належить потерпілому, з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що відповідно положень п.1.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_6 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківському рахунку АТ «Приват Банк» НОМЕР_1 , неможливе без документа на переказ, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_6 , в автоматизованій інформаційній системі «Приват 24» АТ «Приват Банк» підробив електронний документ на переказ квитанцію (ID транзакцію) №Р24А3378772137D8666 від 14.10.2024, у якій зазначив недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_6 здійснити переказ коштів в сумі 3500,00 грн із банківського рахунку «Приват 24» АТ «Приват Банк» НОМЕР_1 на свою банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_2 .

Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_6 , за допомогою його мобільного телефону марки «Ксіомі», спрямував завідомо підроблений платіжний документ платіжну інструкцію №Р24А3378772137D8666 від 14.10.2024 в обробку платежів, чим незаконного надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.200 КК України підробка документа на переказ.

Крім того, 14.10.2024, близько 10 год 34 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , розташоване по АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів із банківського рахунку потерпілого в «Приват 24» АТ «Приват Банк» НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел в подальшому, направлений на таємне викрадення чужого майна, у період дії на території України воєнного стану, визначеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, який затверджено Законом України №3891-ІХ від 23.07.2024, ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю власника (потерпілого) та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль, за допомогою мобільного телефону потерпілого марки «Ксіомі», без дозволу власника, здійснив вхід в мобільний інтернет-додаток «Приват 24», який був встановлений на вказаному телефоні потерпілого та увійшов у систему, де 14.10.2024 приблизно о 10 год 34 хв здійснив крадіжку грошових коштів, шляхом проведення банківської операції по переказу грошових коштів із банківського рахунку «Приват 24» АТ «Приват Банк» НОМЕР_1 , належного ОСОБА_6 , в сумі 3500,00 грн на свою банківську картку АТ «Приват Банк» № НОМЕР_2 .

У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденими грошовими коштами потерпілого на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3500,00 грн.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

31 жовтня 2024 року між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України в обсязі пред`явленого обвинувачення.

Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч.1 ст.200 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, вид яких буде визначено судом.

Прокурор вважав можливим затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений підтвердив, що свою вину визнає, цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на узгоджене покарання.

Потерпілий підтвердив надання письмової згоди прокурору на укладення угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд дійшов до такого.

Згідно зп.1ч.3ст.314КПКУкраїни упідготовчомусудовомузасіданні судмаєправо затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Відповідно до ст.468КПКУкраїни у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469КПКУкраїни угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до п.1 ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляєв затвердженніугоди,якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Санкція ч.1 ст.200 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З огляду на викладене узгоджене сторонами покарання суперечить КК України,а тому, враховуючи вимоги п.1 ч.7 ст.474 КК України, у затверджені угоди про визнання винуватості необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 468-474 КПК України, суд,

ухвалив:

В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 31.10.2024 між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як підозрюваним у кримінальному провадженні №12024170580000423від 14.10.2024, відмовити.

Розгляд кримінального провадження №12024170580000423від 14.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України, продовжити у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1