Рішення № 123011626, 04.11.2024, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/833/23(595/1001/24)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Дикої Л.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833

до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

про: стягнення заборгованості за кредитним договором

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

- позивача: не з`явився;

- відповідача: не з`явився;

Суть справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/833/23 за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства).

31.07.2024 до господарського суду надійшов супровідний лист Бучацького районного суду Тернопільської області №595/1001/24/1390/2024 від 26.07.2024 з доданою справою №595/1001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833) до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 499,91 грн, з яких: 10000,00 грн. основний борг, 1500,00 грн. комісія, 13 999,91грн. проценти та судові витрати.

Позиція позивача.

Підставою позову позивач зазначає зокрема те, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору (оферти) №30.08.2023-100000034 від 30.08.2024, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 25 499,91грн.

Позиція відповідача.

До матеріалів справи відповідачем не було подано Відзиву на позовну заяву.

Заперечення позивача.

Від позивача до матеріалів справи Відповідь на відзив не поступала.

Рух справи.

Згідно з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2024 головуючим суддею у справі №921/833/23(595/1001/24) визначено суддю Хому С.О.

Ухвалою від 06.08.2024 прийнято до свого провадження матеріали справи №595/1001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833) до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах справи №921/833/23 за заявою боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства); ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 02.10.2024 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 02.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження з власної ініціативи у справі №921/833/23 (595/1001/24) після його закінчення на тридцять днів до 05.11.2024 (включно) та відкладено підготовче засідання на 16.10.2024 на12 год.00 хв.

Ухвалою суду від 16.10.2024 відкладено підготовче засідання на 25.10.2024 на 11 год.20 хв.

Ухвалою від 25.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024 на 16 год. 00 хв.

Явка сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

У позовній заяві № без номера документ сформовано в системі «Електронний суд» позивач просить проводити розгляд справи за відсутністю представника ТОВ «Споживчий центр».

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Відповідач отримав 06.08.2024 ухвалу від 06.08.2024 про прийняття до провадження у справи та призначення підготовчого засідання на 02.10.2024 на 12 год.00 хв., про що свідчить Довідка про доставку до електронного кабінету. Також відповідач отримав: 02.10.2024 ухвалу від 02.10.2024 про відкладення підготовчого засідання, 18.10.2024 ухвалу від 16.10.2024 про відкладення підготовчого та 26.10.2024 ухвалу від 25.10.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи 921/833/23 (595/1001/24) до судового розгляду по суті на 04.11.2024 на 16 год. 00 хв., про що свідчать Довідки про доставку до електронного кабінету, які знаходиться в матеріалах справи.

А тому, слід вважати, що відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.

Розгляд заяв та клопотань.

16.10.2024 до суду надійшла Заява № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 16.10.2024 (вх.№7901 від 16.10.2024) від відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.10.2024 відмовлено у задоволенні Заяви № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 16.10.2024 (вх.№7901 від 16.10.2024) відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Технічна підтримка.

За відсутності представників сторін запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ) не здійснювався.

Процесуальні дії суду.

Судом не оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення за відсутності представників сторін в судовому засіданні.

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

30.08.2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", (скорочена назва ТОВ "Споживчий центр", далі - Кредитодавець, Позивач) та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) було укладено Кредитний договір №30.08.2023-100000034 шляхом підписання: Заявки, Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Додатку до анкети позичальника та Підтвердження укладання кредитного договору, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі.

Відповідно до пунктів 1-4 Заявки дата надання/видачі кредиту 30.08.2023; сума Кредиту: 10 000,00грн; строк на який надається Кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 16.01.2024.

Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту ( надалі «черговий період») ( п. 5 Заявки).

Згідно п.п.7, 8 Заявки процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту ( база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Комісія, пов`язана з надаванням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп. розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значення. Нараховується Кредитором та обліковується у день видачі кредиту (п.9 Заявки).

В пункті 10 Заявки сторони погодили Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума кредиту сплачується 10 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 2 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 3 платіж у розмірі 2153 грн. 99 коп., 4 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 5 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 6 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 7 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 8 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 9 платіж у розмірі 2153 грн. 99коп., 10 платіж у розмірі 2153 грн. 86коп. Комісія сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 753 грн. 99коп.2 платіж 746 грн.01коп.

За умовами п. 10.1, 6.2 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), цей договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця та діє протягом одного року.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.08.2024 року Банком на підставі укладеного між сторонами Кредитному договору (оферти) №30.08.2023-100000034 від 30.08.2024 позивачем згідно квитанції №2358139964 від 30.08.2023 перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви копією вказаної квитанції.

Відповідачем отримані кредитні кошти не повернуто та не сплачено нараховані проценти та комісію, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 16.01.2024 року за Кредитним договором становить розмірі 10000,00грн. основний борг, 1500,00 грн. комісія, 13999,91 грн. проценти.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до приписів частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. ст. 4, 173-175 та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Положеннями частини першої статті 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1, 3 статті .1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.

Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що на виконання Кредитного договору (оферти) №30.08.2023-100000034 від 30.08.2024 позивачем згідно квитанції №2358139964 від 30.08.2023 перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви копією вказаної квитанції.

Відповідно до умов пункту 4 Заявки до Кредитного договору дата повернення (виплати) кредиту 16.01.2024.

Всупереч умовам Договору взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплати процентів, комісії у визначені графіком погашення строки Фізична особа ОСОБА_1 не виконав, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за наданим кредитом у розмірі 10000,00грн основний борг, 1500,00грн комісія, 13999,91грн проценти за користування кредитом у строки, погоджені сторонами у Графіку платежів, матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач, уклавши кредитний договір, добровільно став стороною такого договору, а відтак на відповідних умовах зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо розрахунку позивача та за умови ненадання контррозрахунку заявлених до стягнення сум боргу, суд здійснює розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості за кредитом, процентами та комісією, суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до умов Договору.

Враховуючи, що позивачем виконано у повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі, та не спростовано відповідачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00 грн. основний борг, 1500,00 грн. комісія, 13999,91 грн. проценти та судові витрати підлягають до задоволення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції від 06.06.2024.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833):

- 10000,00 грн. основного боргу;

- 1500,00 грн. - комісії;

- 13999,91 грн. процентів;

- 2422,40 грн. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення надіслати:

- позивачу (в Електронний кабінет підсистеми Електронний Суд);

- представнику позивача Чуча Софії Олегівні (в Електронний кабінет підсистеми Електронний Суд).

- відповідачу (в Електронний кабінет підсистеми Електронний Суд).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 14 листопада 2024 року.

Суддя С.О. Хома