Рішення № 12300757, 12.06.2009, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 2-660/09

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2009 року

Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Никифорової Т.О.

за участю представника позивача Молікової Л.Ф.

відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка Донецької області справу за позовом ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2009 року ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим. що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мешкають в будинку, який обслуговувається позивачем. ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» утримує житловий фонд, прибудинкові території, підтримує в експлуатаційному стані внутрішнє інженерне забезпечення мереж і обладнання, приймає від населення квартирну плату та плату за утримання житла. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 плату по утриманню житла вносить не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість станом на 01.02.2009 року в розмірі 297 грн. 92 коп., яку позивач просить стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача за довіренністю Молікова Л.Ф. підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити та стягнути з відповідачів солідарно заборгованність в розмірі 297 грн. 86 коп., а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачами. Крім того, відповідач посилається на те, що повинен сплачувати фактичні витрати позивача по утриманню житла. Відповідач вважає, що витрати по утриманню житла мають бути нараховані саме для квартири відповідача, а не цілком за будинок. Відповідачу невідомо, з яких підстав нараховується плата по утриманню житла, тому відповідач не згоден з розміром заборгованості.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надходило. Від них надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2003 року є власником квартири, що розташована в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не є власниками квартири, проте вони мешкають в цій квартирі і зареєстровані в ній.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послуги. Таким чином, мешкаючи у вищезазначеній квартирі, відповідачі є споживачами послуг з утримання житла.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів) та на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (прибирання внутришньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів). Таким чином, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг. Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1, 2, 6 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників. Власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Таким чином, відповідачі повинні сплачувати житлово-комунальні послуги, оскільки мешкають в квартирі і є споживачами цих послуг. Відповідачка ОСОБА_3, крім того, повинна сплачувати послуги з утримання будинку та прибудинкової території, як власник квартири.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначення виконавця житлово-комунальних послуг, укладання договорів „з підприємствами різних форм власності щодо виконання житлово-комунальних послуг відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

На підставі договору, що укладено 01.09.2008 року між Амвросіївською міською радою та ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба», останнє зобовязано надавати населенню послуги з утримання будинків та прибудинкової території. Будинок № 10 по вул. Свободи, де мешкають відповідачі, передано на обслуговування позивачу.

Відповідач ОСОБА_2 посилається на відсутність договірних відносин між відповідачами та позивачем, тому вважає, що не відповідачі не повинні сплачувати послуги з утримання житла. Суд не може погодитись з таким посиланням відповідача. Так, частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. В судовому засіданні встановлено, що між сторонами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався. Однак, суд вважає, що це не звільняє відповідачів від обовязку оплачувати надані їми комунальні послуги. В судовому засіданні встановлено, що в період з 01.09.2008 року по 01.02.2009 року позивач надає послуги з утримання житла, що підтверджується розрахунком витрат по будинку № 10 по вул. Свободи в м. Амвросіївка. Відповідач в судовому засіданні не заперечував, що комунікації в будинку, водопроводні та теплові мережі, дах будинку та інше обладнання підтримуються в експлуатаційному стані. Доказів того, що позивач фактично не надає послуг з утримання житла, відповідачем не надано. Таким чином, протягом того часу, коли між сторонами не було укладено договору про житлово-комунальні послуги, позивач фактично надавав ці послуги, а відповідачі користувалася цими послугами. Це свідчить про наявність між сторонами фактичних усних договірних відносин.

Таким чином відповідачі, як споживачі фактично наданих їм позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, повинні сплачувати ці послуги, оскільки вони здійснюються за рахунок коштів саме відповідачів у вигляді оплати відповідно встановленим тарифам.

Відповідач ОСОБА_2 не погоджується з розміром оплати послуг, посилаючись при цьому, що повинен сплачувати вартість фактично виконаних робіт. Проте, таке посилання не грунтується на вимогах закону. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачає такого виду оплати житлово-комунальних послуг, як плата за фактично виконані роботи. В той саме час зазначеним Законом та Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що оплата житлово-комунальних послуг здійснюється відповідно встановленим тарифам. В ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинків та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. За правилами ст. 31 Закону органи місцевого самоврядування затверджують ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво. Ціни та тарифи з оплати житлово-комунальних послуг в м. Амвросіївка затверджені рішенням Амвросіївської міської ради № 260 від 19.08.2008 року.

З особового рахунку вбачається, що позивач нарахував відповідачам ватрість послуг з утриманні будинку та прибудинкової території відповідно з цінами та тарифами, що затверджені рішенням Амвросіївської міської ради № 260 від 19.08.2008 року, з розрахунку 1 грн. 11 коп. 3а 1 метр квадратний житла відповідачів, що становить 74 грн. 48 коп. на місяць. Також з особового рахунку вбачається, що відповідачі не сплачували послуги з утримання житла протягом вересня 2008 року -січня 2009 року. Таким чином заборгованість, яка виникла станом на 01.02.2009 року, складає саме 297 грн. 92 коп. Відповідач не зазначив підстав, з яких вбачається іншій розмір заборгованості або відсутність заборгованості.

Відповідач як на підставу своїх заперечень посилається також на те, що витрати по утриманню житла мають бути нараховані саме за утримання квартири відповідача, а не утримання цілого будинку. Проте, це посилання не грунтується на вимогах закону. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачає такого виду житлово-комунальних послуг, як утримання квартир. Статтею 13 Закону передбачено, що житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів) та на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (прибирання внутришньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів). Послуги з утримання будинків здійснюються щодо будинку цілком, а не щодо конкретної квартири. Тому тарифи на цей вид житлово-комунальних послуг розраховується саме з розміру економічно обгрунтованих витрат на утримання будинку цілком. За правилами ст. 32 Закону розмір плати за утримання будинків та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою будинку, а не конкретної квартири. Тому рівень облаштування квартири відповідачів, наявність або відсутність в квартирі відповідачів центрального опалення, не впливає на розмір тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надає позивач, фактично користуються ціми послугами і протягом вересня 2008 року - січня 2009 року не оплачують їх вартість. Тому заборгованість в розмірі 297 грн. 92 коп. підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.

Позивачу при зверненні до суду було відстрочено сплату судових витрат. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись п. 1, 2, 6 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 1, 7, 13, 14, 20, 21, 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» (р/р 260063015535 в Ощадбанку 3312, МФО 394244, код 35966936) заборгованість в розмірі 297 (двохсот девяноста семи) гривень 92 копійок.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (пятдесяти однієї) гривні.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцяти) гривень.

Сторони, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити рішення до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом двадцяти днів з подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.