Ухвала суду № 1230047, 11.12.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2007 р. Справа № 02/5178а

м. Черкаси, 12 год. 15 хв.

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю прокурора: Горюнової І.В. представників: позивача: Слуцька Н.Ю. -за довіреністю, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора Черкасько області в інтересах держави в особі Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2518 грн.08 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 2 518 грн. 08 коп., в тому числі 2 400 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідом у відповідача в 2006 році 1 робоче місце та 118 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату санкцій, з мотивів порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що при розрахунках адміністративно-господарських санкцій та пені позивачем було допущено помилку, просила стягнути з відповідача 2 509 грн. 38 коп., в тому числі 2 383 грн. адміністративно-господарських санкцій та 126 грн. 38 коп.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в уточненій сумі, просила позов задовольнити та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи, але відзив на позов суду не подав, не з'явився у судове засідання і свого представника у засідання не направив, не направив суду заяву про розгляд справи за його участю. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті і вважає можливим розглянути справу без відповідача, за наявними матеріалами.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - підприємства) у 2006 році встановлювався норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працювало від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.

В частині 2 статті 19 вказано, що підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадський організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

В частині 4 статті 20 закону вказано, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, у разі невиконання підприємцем в 2006 році встановленого законом нормативу, він зобов'язаний був сплатити адміністративно-господарські санкції не пізніше 15 квітня 2007 року.

Як вбачається із Акту перевірки виконання роботодавцем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, від 05.12.2007 року, підписано представниками сторін, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році у відповідача складала 9 осіб, отже, для відповідача норматив на 2006 рік складав ? робоче місце для працевлаштування інвалідів. Також із Акта перевірки вбачається, що у 2006 році інваліди у відповідача не працювали.

 Згідно статті 18 Закону підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не подав суду доказів створення у 2006 році одного робочого місця для працевлаштування інвалідів, тобто, відповідач порушив вимогу Закону

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2006 рік, середня річна заробітна плата в 2006 році у відповідача складала 4 766 грн. Таким чином, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 2 383 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону, на підставі статті 20 Закону позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 126 грн. 38 коп. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в період з 16.04.2007 року по 10.10.2007 року. Розрахунок пені виконано вірно. Вимога позивача про стягнення із відповідача пені за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій є законною і обгрунтованою. Вона не спростована відповідачем, отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 126 грн. 38 коп.

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню 25 грн. 09 коп. судового збору до Державного бюджету.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 -163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) штрафні санкції в сумі 2 383 грн., 126 грн. 38 коп. пені;

б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію -25 грн. 09 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д. Пащенко

Постанову складено в повному обсязі 17.12.2007 року.