Рішення № 123001342, 12.11.2024, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2895/24Провадження № 2-а/724/22/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі

секретаря судового засідання: Федонюка В.В.

представника позивача Боднарюка В.І.

представника відповідача: Гіждівського В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.ХотинЧернівецької областіадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Хотинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30 липня 2024 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області була винесена постанова №29/24 про те, що 12.07.2024 року ОСОБА_1 в м. Хотин Чернівецької області в порушення вимог п.11.3 розділу 11 Правил благоустрою міста Хотина, здійснював випасання свійських тварин кіз, у місцях, не визначених міською радою: на території міського кладовища та присадибних ділянках суміжних землекористувачів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.156 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн.

Представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням КУпАП, а вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення належним чином не доведена, зокрема зазначає, що в оскаржуваній постанові не вказано місце вчинення правопорушення, а саме не конкретизовано, про яке саме кладовище йде мова, на якій вулиці воно знаходиться, а також не зазначено, на території чиїх саме земельних ділянках позивач випасав кіз. Крім того, в постанові не зазначені прізвища свідків, на пояснення яких відповідач посилається та які обставини ними підтверджуються.

Представник вказує, що дійсно позивач тримає вдома худобу, а саме кіз, однак зі слів останнього, будь-яких протиправних дій, які б порушили вимоги Правил благоустрою міста Хотин він не вчиняв, на території кладовища та на території присадибних ділянок мешканців міста Хотин худобу не випасав.

Також представник зазначає, що про дату та час розгляду адміністративною комісією протоколу про адміністративне правопорушення позивача не повідомляли.

Представник позивачапросить судвизнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену Адміністративною комісією Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області від 30.07.2024 року №29/24, а провадження закрити.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду та відкрито провадження по справі.

23.09.2024 року на адресу суду від представника відповідача Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області Гіждівського В.В. надійшов відзив, в якому міська рада позов не визнає та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Відзив обгрунтовано тим, що Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Хотинської міської ради при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимоги чинного законодавства, постанова винесена в законний спосіб, правопорушника своєчасно повідомлено про день, час та місце розгляду справи та у встановлені законодавством строки направлено постанову про накладення адміністративного стягнення засобами поштового зв`язку простим поштовим відправленням, з описом вкладення (а.с.15-18).

Представник позивача Боднарюк В.І. в судовому засіданні позовні вимоги довірителя підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Гіждівський В.В. в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо скасування постанови, пояснивши, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, його своєчасно було повідомлено про розгляд справи, однак ним не вчинено жодних дій щодо з`явлення до адміністративної комісії, крім того, останній продовжує випасати худобу у невідведених для цього місцях, про що до адмінкомісії надійшов знову протокол відносно позивача для розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.

30.07.2024 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Хотинської міської ради винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 29/24, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №947595 від 12.06.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ст. 152 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень (а.с.27).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивач 12.07.2024 року в м.Хотин, Чернівецької області, в порушення вимог пункту 11.3 розділу 11 Правил благоустрою міста Хотина, здійснював випасання свійських тварин кіз, у місцях не визначених міською радою: на території міського кладовища та присадибних ділянках суміжних землекористувачів.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно до ч. 1 cт. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст.9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Оскаржуваною постановою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП за порушення п.11.3 Розділу 11 Правил благоустрою міста Хотина.

Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу (ч. 2 ст. 5 КУпАП).

Відповідно до п.п. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів.

З ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" вбачається, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

На території міста Хотина Чернівецької області діють «Правила благоустрою міста Хотина», що затверджені рішенням Хотинської міської ради VI скликання № 154/11/12 від 10.02.2012 року, якими установлюються вимоги щодо благоустрою та санітарного утримання території міста Хотина.

Правила благоустрою території міста є нормативно-правовим актом, яким встановлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста, регулюються права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, встановлюється порядок комплексного розчищення та озеленення територій, а також комплекс соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, з метою раціонального використання території міста, належного утримання та охорони.

Згідно п.11.3 Розділу 11 Правил благоустрою території м. Хотина, зобороняється випасати худобу на стадіонах, паркових зонах, скверах, газонах, садах, місцях відпочинку людей. Випасання проводиться тільки у визначених міською радою місцях.

Статтю 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", встановлено обмеження при використанні об`єктів благоустрою.

Так, згідно вказаної статті, на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях (п.8).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина 2 статті 254 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина 2 статті 256 КУпАП).

Згідно частини 3 статті 256 КУпАП передбачено, що у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частини 4 статті 256 КУпАП).

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №947595 від 12.06.2024, згідно якого позивач відмовився підписувати протокол та надавати будь-які пояснення (а.с.21 зворот).

При цьому, до протоколу долучено матеріали адміністративної справи, яка складається з рапорту, протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від громадянина ОСОБА_3 стосовно порушення правил благоустрою громадянином ОСОБА_1 від 12.06.2024 року, пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Так, оглянувши наявні в матеріалах справи докази вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, суд не погоджується з висновком адміністративної комісії про їх належність і достатність.

В даному випадку, з наданого протоколу про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 не можливо встановити, що позивач здійснював випасання свійських тварин на території міського кладовища, оскільки в протоколі та доданих до нього матеріалів про це взагалі не зазначено.

Стосовно наданих пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.06.2024, в яких вони зазначають про вивлені ними на власному господарстві пошкодження зелених насаджень (туї та троянди), які пошкодили кози їх сусіда ОСОБА_1 , то суд відзначає, що ці пояснення носять характер припущення, оскільки дані громадяни не були очевидцями вказаних у протоколі подій, а про можливе пошкодження їх зелених насаджень саме свійськими тваринами позивача їм стало відомо від спілкування із односельчанами.

Дані обставини позивачем в суді заперечуються, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не використано свої повноваження стосовно зібрання доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення в діях позивача або його відсутність.

Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП відповідач не надав.

Крім того, суд зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього письмових матеріалів вбачається, що події мали місце 12.06.2024 року, разом з тим, в оскаржуваній постанові зазначана дата вчинення правопорушення 12.07.2024 року.

Сам по собі опис адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення та зібрання і дослідження належних і достатніх доказів в його підтвердження.

Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зокрема, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об`єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.

В той же час, досліджені судом докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.152 КУпАП поза розумним сумнівом, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

За змістом п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хотинської міської ради №29/24 від 30.07.2024, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 4 зворот).

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №161/4985/17 викладено висновок проте, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

За таких обставин,з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області на користь державипідлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.243-245, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позовОСОБА_1 до Хотинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №29/24 від 30 липня 2024 року Адміністративної комісії при виконавчомукомітеті Хотинськоїміської радиДністровського районуЧернівецької області пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності,передбаченої ст.152КУпАП танакладення адміністративногостягнення увиді штрафув розмірі80неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить1360 гривень-скасуватита закриту справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області /код ЄДРПОУ 04062205 / судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення можебути оскарженодо Сьомогоапеляційного адміністративногосуду (21050,м.Вінниця,вул.Соборна,48)шляхом поданнядо судуапеляційної інстанціїчерез Хотинськийрайонний судЧернівецької областіапеляційної скаргипротягом десятиднів здня йогопроголошення.

Повний текст рішення складено 13.11.2024 року.

Суддя Т.М.Ковальчук