Ухвала суду № 122997783, 14.11.2024, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11033/24

№ провадження 1-в/646/445/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , засудженого - ОСОБА_4 , представника ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиман, Змiївського району, Харківської обл., з середньою освітою, одруженого, до засудження проживав за адресою : АДРЕСА_1 , раніше засудженого 02.08.2013 року Харкiвським районним судом Харківської області за п.6 ч.2 ст. 115 КК Украiни до довiчного позбавлення волi; ухвалою Апеляцiйного суду Харківської областi вiд 23.12.2013 року вирок Харкiвського районного суду Xapківської областi вiд 02.08.2013 року змiнено: основне покарання у виглядi довiчного позбавлення волi пом`якшено, призначено за п.6 ч.2 ст. 115 КК Украiни 15 poків позбавлення волi; ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова вiд 17.02.2016 року на пiдставi ч. 5 ст. 72 КК Украiни зараховано в строк вiдбування покарання строк попереднього ув`язнення з 29.06.2012 року па 23.12.2013 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 днi позбавлення волi,

про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшлоподання начальника ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , де просив застосувати до останнього ст.81 КК України на підставі відбуття ним трьох четвертих строку покарання, призначених йому судом за особливо тяжкий злочин, вважав, що він став на шлях виправлення і своєю сумлінною поведінкою, ставленням до праці і навчанням довів своє виправлення і може у встановленому законом порядку бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання.

Представник ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» у судовому засіданні подання підтримав.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримував та просив його задовольнити, посилаючись на те, що він вважає, що досяг належного ступеня виправлення.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого, вказував, що засуджений не довів своє виправлення, за час відбування покарання характеризується неоднозначно, мав стягнення, що не може свідчити про його сумлінну поведінку під час відбування всього терміну покарання. Крім того, вказав, що в матеріалах подання зазначено, що засуджений працевлаштований, однак ці дані є суперечливими, оскільки з червня 2023 року ОСОБА_4 не отримував ніякої заробітної плати, а за його словами він працює на складі вантажником, розвантажує продукти. Також прокурор зазначив, що ОСОБА_4 до теперішнього часу не визнав своєї провини у скоєнні злочину, за який його було засуджено, а його слова про каяття викликані поданням ним клопотання про помилування та бажанням якнайшвидше звільнитися в місць позбавлення волі.

Суд, заслухавши пояснення засудженого, представника адміністрації ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)», думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, особової справи засудженого, приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Харкiвського районного суду Харківської області від 02.08.2013 року ОСОБА_4 визнано винним за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Апеляцiйного суду Харківської областi вiд 23.12.2013 року вирок Харкiвського районного суду Xapківської областi вiд 02.08.2013 року змiнено: основне покарання у виглядi довiчного позбавлення волi пом`якшено, призначено за п.6 ч.2 ст. 115 КК Украiни 15 poків позбавлення волi. На пiдставi ст. 69 КК Украiни додаткове покарання у виглядi конфiскацii майна не призначено. В iншiй частинi вирок залишено без змiн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова вiд 17.02.2016 року на пiдставi ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк вiдбування покарання строк попереднього ув`язнення з 29.06.2012 року по 23.12.2013 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 днi позбавлення волi.

Згідно ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, а і полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого суд враховує особу засудженого, дані щодо виду та кількості стягненьта заохочень за весь період відбування ним покарання, а також тяжкість вчинених засудженим злочинів та їх наслідки, термін невідбутого засудженим покарання.

Крім того суд враховує, що відповідно до вироку засуджений ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, а саме передбачений п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Беручи до уваги, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, а саме дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечного виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, погашені стягнення за порушення дисципліни та їх кількість і характер, висновок про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення не ґрунтується на матеріалах провадження. Характеристика засудженого не свідчить про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Суд, при вирішенні даного клопотання, враховує поведінку засудженого протягом всього часу відбування покарання, його ставлення до вироку, виду та міри покарання, яка йому була призначена, а також тяжкість вчиненого та його наслідки, а також відсутність достеменних відомостей про працевлаштування засудженого та його суперечливе ставлення до вчиненого злочину.

Суд приходить до висновку щодо недоведеності існування обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України у своїй сукупності є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

При цьому, з огляду на дані про особу засудженого ОСОБА_4 в цілому, суд вважає, що він не досяг необхідного ступеню виправлення.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 на даний час на шлях виправлення не став, його поведінка та ставлення до праці не відповідають критеріям визначеним в ст. 81 КК України, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього.

Суд вважає передчасними висновки про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, оскільки достеменно неможливо стверджувати, що на час звернення з клопотанням, засуджений досяг необхідного ступеню виправлення та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці, протягом всього відбутого строку покарання, довів своє виправлення, що є необхідною умовою для прийняття такого рішення.

Керуючись ст. 81 КК України та ст. 537, 539 КПК України, ст. 152, 154 КВК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1