Рішення № 12299420, 05.10.2010, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2-343/2010р.

(№2-8895/2009р.)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Сауніної С.О.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання недійсним договору поруки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач-відповідач Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі Банк) 10 листопада 2008 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому зазначив, що 17 вересня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №658773/МБ, згідно якого відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит на суму 606600грн. із сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 18,9 відсотків річних, погашення якого повинне здійснитись не пізніше 15 серпня 2022 року.

Відповідно до п.3 Кредитного договору повернення кредиту та сплату відсотків Боржник повинен був здійснювати згідно з Графіком, який є невідємною частиною Кредитного договору.

Своєчасно зобовязання боржником за Кредитним договором не виконані, у звязку з чим, станом на 30.10.2008р. заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитом становить 600785,26грн, заборгованість за сплату відсотків складає 82304,30грн., пеня за порушення термінів повернення основної суми кредиту становить 902,22грн., пеня за порушення термінів повернення відсотків становить 6319,67грн., штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом складає 20270,69грн. Загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед Банком становить 710582,14грн.

Для забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між відповідачем-позивачем ОСОБА_3 та Банком був укладений договір поруки від 17.09.2007р., згідно якого, у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобовязань по Кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Позивач-відповідач ВАТ КБ «Надра» просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 710582,14грн., а також понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30грн.

В судовому засіданні представник Банку збільшив позовні вимоги і просив стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором №658773/МБ від 17.09.2007р. у розмірі 1039622,51грн., яка утворилася станом на 29.09.2010р., а також понесені Банком судові витрати.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 в квітні 2010 року звернувся до суду із зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в якому просить визнати недійсним договір поруки від 17.09.2007р., укладений між ним та ВАТ КБ «Надра» в інтересах позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №658773/МБ від 17 вересня 2007 року, оскільки він його не підписував і в цей день взагалі не був у приміщенні відділення банку. На договорі поруки підпис від його імені вчинено іншою особою. Крім того, він не завіряв власноручно ні копію свого паспорту, ні копію довідки з ідентифікаційним номером, які долучені до кредитної справи. Він дійсно знайомий з ОСОБА_2 багато років і підтримував з нею дружні стосунки. Він вже не памятає з якого приводу, але памятає, що ОСОБА_2 брала його паспорт і могла його предявити у відділенні банку без його відома.

В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, позовні вимоги Банку до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не визнав з вищезазначених підстав, та просив стягнути вказану заборгованість тільки з відповідача ОСОБА_2

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4, в судовому засіданні також просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, а в задоволенні позовних вимог Банка до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором просив відмовити з вищезазначених підстав.

Представник Банка в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що договір поруки укладався в присутності ОСОБА_3 та особисто ним підписувався. Укладати договір поруки у відсутності поручителя забороняється.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов Банка про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №658773/МБ від 17 вересня 2007року у сумі 710582,14грн., яка утворилася станом на 30.10.2008р., визнала у повному обсязі, а уточненні вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1039622,51грн. визнала частково, оскільки вважає, що на час розгляду справи в суді проценти по кредитному договору не повинні нараховуватися. Також відповідач пояснила, що вона дійсно в 2007 році брала у позивача-відповідача кредит у сумі 606600грн. для придбання магазину. Для отримання кредиту необхідний був поручитель. Оскільки вона на той час співмешкала с ОСОБА_3, вона, без відома ОСОБА_3, взяла його паспорт, ідентифікаційний код та віднесла їх до Банку для оформлення договору поруки. ОСОБА_3 вона про це сказала пізніше, коли кредит вже був виданий. ОСОБА_3 під час підписання кредитного договору та договору поруки у відділенні Банку не був присутній. Усі підписи замість ОСОБА_3 в договорі поруки, на копії його паспорту та ідентифікаційного коду, ставила замість ОСОБА_3 вона особисто. У відділенні Банку були присутні також продавці магазину, який вона придбала, подружжя Уфимцевих. Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що вона не наполягає на стягненні з ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором. Кредит не погашала у звьязку із скрутним матеріальним становищем.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає первісний позов обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов також обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Так, судом встановлено, що 17 вересня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №658773/МБ, згідно якого відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит на суму 606600грн. із сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 18,9 відсотків річних, погашення якого повинне здійснитись не пізніше 15 серпня 2022 року.

Згідно п.3.1.1. вказаного Кредитного договору повернення кредиту та сплату відсотків Позичальник повинен здійснювати згідно з Графіком, який є невідємною частиною Кредитного договору.

Згідно п.5.1.2 Кредитного договору Позичальник зобовязаний повернути кредит та сплачувати відсотки за користування Кредитом, а у випадках передбачених цим Договором також сплатити неустойку та відшкодувати завдані Банку збитки.

Відповідно до п.п.8.1., 8.2., 8.3. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення строків сплати відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення строків повернення кредиту та/ чи сплати відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

Із наданого позивачем-відповідачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №658773/МБ від 17.09.2007р. вбачається, що станом на 29.09.2010р. заборгованість становить 1039622,51грн., у тому числі: сума боргу за кредитом 600785,26грн.; сума боргу за нарахованими відсотками 285577,46грн.; пеня за прострочену сплату кредиту 3306,51грн.; пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків 43689,71грн.; сума індексації за прострочену оплату кредиту 1725,39грн.; сума індексації за прострочену оплату відсотків 29690,57грн.; штраф 25% за прострочену оплату кредиту та відсотків 74847,61грн.

Також судом встановлено, що 17 вересня 2007 року між Банком та відповідачем-позивачем ОСОБА_3 був укладений Договір поруки для забезпечення зобовязань за Кредитним договором укладеним між Банком та ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5, яка є виконуючим обовязків начальника відділення Філії ВАТ КБ «Надра» Донецького регіонального управління, в судовому засіданні показала, що 17.09.2007р. ОСОБА_2 був наданий кредит у сумі 606600грн. для придбання нерухомості. До видачі кредиту ОСОБА_2 були розяснені умови кредитування, проведений фінансово-економічний аналіз її бізнесу, після чого був затверджений кредит. Договір поручительства оформлюється менеджером банку, і приноситься їй на підпис лише після того, як його підписав поручитель. Договір поручительства зі сторони Банку підписувала вона. Підпис поручителя була зроблена не в її присутності. Підпис ОСОБА_3 в договорі поруки вона не звіряла, оскільки це не входить в її обовязки. В день видачі кредиту в Банку знаходився чоловік похожий на ОСОБА_3. Зі слів менеджера ОСОБА_6, який займався оформленням документів на видачу кредиту, він бачив, як ОСОБА_3 підписував договір поруки.

Свідок ОСОБА_6, який є менеджером по роботі з малим бізнесом ВАТ КБ «Надра», в судовому засіданні показав, що в 2007 році ОСОБА_2 Банком був наданий кредит на суму приблизно 600000грн. для придбання магазину. Поручителем ОСОБА_2 по кредитному договору був її цивільний чоловік ОСОБА_3, який спів мешкав з ОСОБА_2 Оформленням кредитного договору та договору поруки займався він особисто. ОСОБА_3 був присутній під час укладення кредитного договору та договору поруки і ставив свою підпис під договором. Можливо це був не ОСОБА_3, а особа схожа на нього.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні показали, що у вересні 2007 року вони продали ОСОБА_2 магазин. Для розрахунку ОСОБА_2 оформила кредит. При отримання ОСОБА_2 кредиту у відділенні банку, вони весь час були разом з нею і ОСОБА_3 не бачили. З банку вони пішли тільки після того, як отримали гроші за проданий магазин.

Застосовуючи норми матеріального і процесуального права суд виходить з наступного:

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний повернути грошову суму відповідно до ст.. 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст..212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Проаналізувавши усі зібрані по справі докази, суд вважає, необхідним визнати недійсним договір поруки від 17.09.2007р. укладений між Банком та ОСОБА_3 з метою забезпечення зобовязань за кредитним договором №658773/М від 17.09.2007р., оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 не підписував договір поруки і взагалі не був присутній у відділенні Банку на час укладання цього договору. Це підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також показаннями відповідача ОСОБА_2 яка стверджує, що всі документи від імені ОСОБА_3, в тому числі і договір поруки, вона підписувала особисто. У суда не має підстав недовіряти показанням ОСОБА_2, оскільки вона є особою, яка менш всього зацікавлена в тому, щоб ОСОБА_3 був звільнений від обовязків перед Банком, тому що тоді, вона повинна буде сплачувати заборгованість сама. Враховуючи зазначене суд, під час ухвалення рішення бере за основу саме показання відповідача ОСОБА_2, а також показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які узгоджуються з показаннями ОСОБА_2

Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд оцінює критично і не приймає їх до уваги під час ухвалення рішення, оскільки вони як працівники Банку є особами зацікавленні в результатах розгляду справи.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 1039622,51грн. лише з відповідача ОСОБА_2, задовольнивши тим самим позов Банку частково.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що відсотки за користування кредитом вона не повинна сплачувати за той період, коли справа знаходилася в суді, оскільки кредитний договір не розірвано, і вона не звільнена від виконання зобовязань встановлених договором.

Також суд, на підставі ст.88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн.

Керуючись ст.ст.203,215,216,526,530,553,554,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м.Харцизьк Донецької області, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (Ідентифікаційний код 25605425, МФО 334862, Код ЄДРПОУ 25605425, р/р 29096800007027) заборгованість за кредитним договором №658773/ МБ від 17.09.2007р. у сумі 1039622,51грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м.Харцизьк Донецької області, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (Ідентифікаційний код 25605425, МФО 334862, Код ЄДРПОУ 25605425, р/р 29096800007027) витрати по сплаті судового збору у сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн., а всього 1730грн.

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання недійсним договору поруки задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки, укладений 17 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3, щодо зобовязань за кредитним договором №658773/МБ від 17 вересня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: