Ухвала суду № 122985761, 11.11.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9071/24

Провадження №: 1-кп/755/1191/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040001705 від 17.05.2024 року та за « 12024100040000217 від 17.01.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, офіційного не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

законного представника

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження, у якому прокурорами спільно подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, характеризуючі особу останнього дані не змінилися. Обставини регламентовані ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними.

Законний представник малолітнього потерпілого - ОСОБА_6 підтримала думку прокурора та вказала, що вона заперечує проти зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки ризики на які вказував прокурор продовжують існувати та їх обсяг не зменшився.

Обвинувачений до судового розгляду подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час відсутні, вимоги якого підтримав в судовому засіданні та просив їх задовольнити.

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації, у вказаних кримінальних провадженнях було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході розгляду поданого прокурором в порядку 331 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту та клопотання встановлено такі відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Оріхів Запорізької області, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий за злочини проти власності.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

На цей час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, проте обсяг доказів, котрий підлягає дослідженню судом не визначено, матеріали кримінального провадження не досліджені, потерпілі, їх представники, свідки та обвинувачений не допитані, при цьому обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що суд вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення.

Як наслідок, у даний час, є наявними обставини визначені ст. 177, п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, 331 КПК України, які в своїй сукупності вказують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 вказаного Кодексу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає не достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку тримання під вартою відповідає критерію розумності.

Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте, продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст. 5 Конвенції (рішення у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) п. 70).

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити у межах строків визначених вказаним Кодексом.

Як вбачається із матеріалів клопотання прокурора, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні окремих епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які в сукупності мають високий ступінь суспільної небезпеки, а санкціями статтей передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, а тому клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту - є необґрунтованим.

З урахуванням майнового стану обвинуваченого, відсутності належного рівня доходів у членів його сім`ї, які можуть внести заставу, суд приходить до висновку про можливість зменшення застави, обраної відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2024 року з 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на розмір - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн. На думку суду застава в такому розмірі буде достатнім стимулюючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 10.01.2025 року включно.

Зменшити розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2024 року, з 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 151 400 грн. 00 коп. до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_3 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному провадженні.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12.11.2024 року о 15 год. 30 хв.

Суддя