Ухвала суду № 122984832, 12.11.2024, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа№ 549/200/24

Провадження № 1-в/549/33/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської областіу складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника пробації ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорнухинського районного суду Полтавської областіу режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» подання начальника Лубенського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_7 , про звільнення засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 освіта загальна середня, працює на посаді завідуючого господарства Центру надання соціальних послуг Чорнухинської селищної ради, військовозобов`язаний, засудженого 02.05.2024 Чорнухинським районним судом Полтавської області заст. 185 ч.4 Кримінального кодексу України( далі -КК України) до 5 років позбавлення волі, на підставіст. 75 КК Українизвільнений від призначеного покарання з випробуванням на 1 рік,

від призначеного покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння,

УСТАНОВИВ:

З 06.06.2024 на обліку сектору перебуває засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_5 .

Відповідно до вироку суду 02.05.2023 року засуджений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 185 КК Україниза ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану. Вартість матеріальної шкоди згідно вироку суду становить 1300,00 грн.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон).Закономзмінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченогост. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказанимЗаконом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги

До набрання чинності вказанимЗаконом, кримінально караною вбралася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV ПКУдля відповідного року. Податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а прожитковий мінімум встановлюєтьсязакономстаном на 01 січня поточного року. Таким чином, зазначенимЗакономкрадіжки на суму, що не перевищують на момент вчинення правопорушення у2024 році 3028 грн, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №0306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уКК Українираніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першійстатті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конститупійно-правової норми деталізовано устатті 5 КК України. Згідно із частиною першою цієїстатті законпро кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набраннязакономчинності.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і діяЗакону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886- IX, який набрав чинності 09.08.2024 року має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

У відповідності з вимогами ч. 2ст. 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Представник органу пробації просив на підставі п. 13 ч. 1 ст.537, п. 2 ч. 2 ст.539 КПК УкраїниКПК України, ст.4,5 КК України,ст. 58 Конституції України, керуючисьЗаконом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024вирішити питання про приведення вироку Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02.05.2024 року у відповідність до вимогзакону.

В судовому засіданні представник органу з питань пробації доповнила подання та просила звільнити засудженого ОСОБА_5 в частині призначеного вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02.05.2024покарання за діяння, караність якогозакономусунена та просила його задовольнити.

Прокурор підтримав клопотання та, з урахуванням уточнень представника органу пробації, просив звільнити засудженого від призначеного покарання.

Засуджений ОСОБА_5 проти задоволення подання не заперечував.

Захисник засудженого ОСОБА_6 проти звільнення засудженого ОСОБА_5 не заперечував.

Суд, вислухавшиучасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановив таке.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2ст. 74 КК України.

Згідно з ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1ст. 74 КК).

Відповідно до положень ч.2ст.74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно п.13 ч.1ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 КК України.

Як вбачається з вироку Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02.05.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, та призначено покаранняу виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75,76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Вирок набрав законної сили 04.06.2024.

Відповідно до положенняст. 51 КУпАП, в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17,00 грн, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України. Підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року.

Згідно вирокуЧорнухинського районного суду Полтавської області від 02.05.2024 ОСОБА_5 09.03.2024 вчинив викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану на суму 1300,00 грн., що становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2024 рік -3028 грн.).

Таким чином, на засудженого розповсюджується діяЗакону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якихзакономусунена, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючисьст. 537-539 КПК України,суд,

УХВАЛИВ:

подання начальника Лубенського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_7 про звільнення засудженого від призначеного покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02.05.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги впродовж семи днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13 листопада 2024 року о 10.00.

Суддя ОСОБА_1