Рішення № 122975573, 12.11.2024, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1068/24

п/с № 2/174/387/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В СТАН ОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі-ТОВ «ФК «Ейс»), звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.12.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 372332675. Згідно з яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22000 гривень, які він зобов`язався повернути до 19.01.2022 року. Позивач перерахував грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію. Відповідач неналежним чином не виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором № 372332675 у розмірі 59158,00 грн.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з ТОВ «Таліон Плюс», потім ТОВ «Таліон Плюс» з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договори факторингу. Отже, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 372332675. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість.

Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 59158,00 грн., а також судові витрати в сумі 2422,40 грн. та 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 11.10.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві представник позивача вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку, а також не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав.

На підставіст. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що 20.12.2021року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 372332675 року в формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідач пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані. Та згідно з яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 22000 гривень, який останній зобов`язався повернути до 19.01.2022 року та сплатити проценти за користування кредитом та підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-17).

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 18).

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за договір кредитної лінії (кредитним договором) № 372332675 від 20.12.2021 року у загальному розмірі 59158,00 грн., яка складається з наступного: 22000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 37158,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом (а.с. 10-12).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклав з ТОВ «Таліон плюс» договір факторингу №28/1118-01. За цим договором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передав право вимоги до ТОВ «Таліон плюс» яке він мав до ОСОБА_1 за кредитним договором № 372332675 (а.с. 38-50).

05.08.2020 року ТОВ «Таліон плюс» уклав з ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» договір факторингу № 05/0820-01. За цим договором ТОВ «Таліон плюс» передав ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» право вимоги, яке він мав до ОСОБА_1 за кредитним договором № 372332675 Дана обставина підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу (а.с. 54-62).

17.07.2024 року ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» уклав з ТОВ «ФК «ЕЙС» договори факторингу № 17/07/24. За цими договорами ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» передав ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги, яке він мав до ОСОБА_1 за кредитним договором № 372332675. Дана обставина підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу (а.с. 63-72).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1ст. 1078 ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно доч.1ст.516ЦК Українизаміна кредиторау зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оцінивши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд доходить висновку, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по даному договору у розмірі 59158,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг, договір про надання правничої допомоги та додатковий договір (73-78).

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. суд вважає законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому вони підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Ейс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості покредитному договору-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090,місто Київ,Харківське шосе,будинок 19,офіс 2005,Код ЄДРПОУ:42986956)заборгованість закредитним договором№ 372332675від 20.12.2021року урозмірі 59158 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витратипо справі,що складаютьсяіз судовогозбору всумі 2422,40грн.та витратина професійнуправничу допомогув сумі6000,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А.Ілюшик