Ухвала суду № 122974554, 11.11.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10140/24

Провадження №: 1-кп/755/1243/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "11" листопада 2024 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

Захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження відомості відносно якого внесені до ЄРДР №12024105040000313 від 22.02.2024 за обвинуваченням :

за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сватово, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області за ч.1 ст. 309 до 1 місяця арешту,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 186КК України,-

в с т а н о в и в :

у судовому засіданні суд поставив на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

При обговоренні питання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 мотивуючи тим, що ризики які були при обранні запобіжного заходу передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, тому вважає за доцільне продовжити запобіжний захід, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він з моменту вчинення кримінального правопорушення виправився, зробив для себе належні висновки, та ризики які були наявні на стадії досудового розслідування зменшились, тому просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання також зазначив що хоче піти до лав ЗСУ.

Захисник просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду приходить до наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами статті 177 КПК України підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

При вирішені даного питання, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини "Харченко проти України" (Заява N 40107/02) Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980 009) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому обраний запобіжний захід який відповідає ризикам вчиненого обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Переховування та ухилення обвинуваченої від суду порушує баланс розумних строків розгляду справи.

Отже, захисником в судовому засіданні не доведено відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та не підтверджено можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченої, тому клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Таким чином, з урахуванням неспростованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, на даний час ризики, які були встановлені під час обрання обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінального правопорушення, продовжують існувати та в повній мірі обґрунтованими, а застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в свою чергу, є передумовою розгляду кримінального провадження у розумні строки.

Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність або відсутність у обвинуваченого родини, малолітніх дітей на утриманні, постійного місця роботи, його майновий стан, відсутність або наявність судимостей, тому враховуючи вищевикладене суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись, ст.ст. 176-178, 194, 196,314, 331 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 діб, тобто до 10 січня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Визначити ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно на день прийняття рішення становить 214 720 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя