Рішення № 122974188, 13.11.2024, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 150/476/24

Номер провадження 2/725/1659/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року.Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Рогатинович А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8 м.Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці із позовом.

Посилався нате,що 10.12.2021між ТОВ«Слон кредит»та ОСОБА_1 укладено Договірпро наданняспоживчого кредиту№772172,відповідно доякого останнійбуло наданогрошові коштив розмірі30000грн.,зі сплатоюпроцентів закористування кредитом,на строкдо 10.12.2024.

28.08.2023 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №2808-23.

Згідно Витягу з Додатку до вказаного вище Договору, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №772172 від 10.12.2021, розмір заборгованості 74858грн. 09коп., з яких: 29674,15грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 45183,94грн. сума заборгованості за відсотками.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, просив стягнути із неї на користь позивача заборгованість у розмірі 74858грн. 09коп., а також 2422,40грн. судовий збір за подання позовної заяви до суду та 6000грн. витрат на правничу допомогу.

Розгляд справи відбувався у відсутність сторін.

21.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримав та просив його задовольнити. У разі неявки у судове засідання відповідачки, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки не повідомила, відзиву на позов, жодних заяв та клопотань до суду не подала.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також те, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачки, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із тим, що в судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 10.12.2021 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №772172 (а.с.43-50).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Слон кредит» надало відповідачці кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 37500грн.; строк кредиту- 1096 днів; з кінцевим терміном повернення 10.12.2024 та фіксованою процентною ставкою: за перший день користування кредитом 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (п.п.1.3, 1.4, 1.5 Договору).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4статті 203 ЦК України).

За змістомстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Отже, підписавши вищевказану угоду, відповідачка добровільно погодилась на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та порядок, розмір сплати відсотків за користування кредитом.

Свої зобов`язання Кредитор перед Позичальником виконав і надав їй кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням №12977 від 10.12.2021 (а.с.23).

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахункузаборгованості,відповідачка здійснювалачасткову оплатув рахунокпогашення заборгованостіза кредитнимдоговором,чим вчинилаконклюдентні дії,що свідчатьпро прийняттяукладеного кредитногодоговору,який створивдля неїпевні цивільніправа таобов`язки (а.с.17 зворот).

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.12.2020 (справа №127/23910/14-ц).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями526,530,610 ЦК Українита частиною 1статті 612 ЦК Українизобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.Порушенням зобов`язання є його невиконання

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим, у неї виникла заборгованість.

28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №2808-23 (а.с.10,20,31-42).

Згідно Витягу з Додатку до вказаного вище Договору, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №772172 від 10.12.2021, розмір заборгованості 74858грн. 09коп., з яких: 29674,15грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 45183,94грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.12).

15.11.2023 позивачем було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 74858,грн., однак відповідачка на неї жодним чином не відреагувала (а.с.19).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.

Згіднозі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1ст.530 ЦК України).

Частиною 2ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідачка неналежно виконує взяті зобов`язання за укладеними договорами й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422грн. 40коп.

Щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн., то суд зазначає наступне.

Так, згідност. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Судом встановлено, що 11 грудня 2023 між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» було укладено договір про надання правової допомоги №42649746 (а.с.28-30).

Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 27.06.2024, детального опису робіт (надання послуг), виконаних АБ «Анастасії Міньковіської», адвокатським об`єднанням було надано позивачу ТОВ «Діджи Фінанс» послуги з правничої допомоги по даній цивільній справі на загальну суму в 6000грн.

Таким чином, з огляду на приписиЦПК України вказані документи є належним документальним підтвердженням розміру понесених позивачем судових витрат.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс», на користь останнього з відповідачки підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2,4,5,7,12,76, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265,268,273,280-284, 289, 352,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07405, Київська область м.Бровари вул.Київська, буд.243А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №772172 від 10.12.2021 у розмірі 74858грн (сімдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят вісім)грн. 09коп., а також судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн. 40коп. та 6000 (шість тисяч)грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич