Ухвала суду № 122973808, 12.11.2024, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/299/23

Провадження № 6/690/26/24

УХВАЛА

про відмову в задоволенні подання приватного виконавця

12листопада 2024 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області НедоступД.М. звернувся до Ватутінського міського суду Черкаської області з поданням за змістом якого просить надати йому дозвіл звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: будівельні матеріали та конструктивні елементи з яких складена самочинно побудована конструкція двоповерхового будинку, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,048 га, кадастровий номер 5123755800:02:001:2437, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане подання мотивоване тим, що в нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 75665404 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») заборгованості за кредитним договором від 22.02.2022 року № б/н в розмірі 109222,22 грн. та судового збору в розмірі 2684 грн., за виконавчим листом Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.10.2023 року №690/351/23, та заборгованості за договором від 22.10.2019 року № б/н в розмірі 63502,66грн. та судового збору в розмірі 2684 грн., за виконавчими листами Ватутінського міського суду Черкаської області від 12.07.2024 року №690/299/23. У ході примусового виконання ним встановлено, що боржником ОСОБА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.10.2024 року не сплачено на депозитний рахунок державного виконавця та безпосередньо стягувачу жодної суми в рахунок погашення боргу за рішенням суду, яке набрало законної сили, а також у нього відсутні грошові кошти та рухоме майно за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредитора, він не працевлаштований, доходів як фізична особа-підприємець чи як само зайнята особа не отримує. Водночас встановлено, що боржнику на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,048 га, кадастровий номер 5123755800:02:001:2437, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходяться будівельні матеріали та конструктивні елементи з яких складена конструкція двоповерхового будинку, в якій на даний час і проживає боржник. Оскільки будівельні матеріали та конструктивні елементи з яких складена конструкція двоповерхового будинку мають правовий режим самочинного будівництва, то право власності на них не зареєстровано за боржником у встановленому законом порядку, тож наявні підстави для звернення стягнення на таке нерухоме майно з метою забезпечення виконання завдань виконавчого провадження.

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області НедоступД.М. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву за змістом якої просить розгляд його подання простив за його відсутності та задовольнити його.

На підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників справи у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Заочним рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 15.09.2023 року в справі № 690/351/23 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ«ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 22.02.2022 року № б/н в розмірі 109222,22 грн. та судового збору в розмірі 2684 грн., та в подальшому за заявою представника позивача з метою примусового виконання даного рішення суду 18.10.2023 року Ватутінським міським судом Черкаської області видано виконавчий лист № 690/351/23.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. на підставі виконавчого листа № 690/351/23, виданого 18.10.2023 року Ватутінським міським судом Черкаської області, 20.11.2023року відкрито виконавче провадження № 73382540 про що 21.11.2023 року повідомлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. від 20.11.2023 року накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, які належать ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 08.03.2024 року в справі № 690/299/23 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ«ПриватБанк» заборгованість за договором від 22.10.2019 року № б/н в розмірі 63502,66 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн., та в подальшому за заявою представника позивача з метою примусового виконання даного рішення суду 12.07.2024 року Ватутінським міським судом Черкаської області видано виконавчі листи № 690/299/23.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. на підставі виконавчих листів № 690/299/23, виданих 12.07.2024 року Ватутінським міським судом Черкаської області, 30.07.2024року відкрито виконавчі провадження №№ 75665215, 75665360, а також постановою від 30.07.2024 року об`єднано виконавчі провадження №№73382540, 75665215, 75665360 у зведене виконавче провадження №75665404, про що 31.07.2024 року повідомлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас до подання не долучено доказів отримання ОСОБА_1 поштових відправлень приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. та обізнаності про відкриття виконавчих проваджень №№73382540, 75665215, 75665360, та їх об`єднання у зведене виконавче провадження № 75665404.

Згідно матеріалів справи № 690/299/23, зокрема інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Черкаській області та відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , ще 03.09.2018 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.10.2024 року № 400739859 боржник ОСОБА_1 з 26.10.2023 року є власником земельної ділянки площею 0,048 га, кадастровий номер 5123755800:02:001:2437, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом акту приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М., складеного 30.08.2024 року в смт. Таїрове, на земельній ділянці належній боржнику ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , побудовано будинок право власності на яке не оформлено у встановленому законом порядку. Також вказано, що зі слів сусідів ОСОБА_1 фактично проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак провести зустріч з боржником не вдалося внаслідок його відсутності на місці/не бажання спілкуватися з виконавцем.

Відповідно до змісту листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 29.08.2024 року № 4495/03/18-24 станом на 29.08.2024 року в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку: «замовник будівництва ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )», «адреса об`єкта будівництва АДРЕСА_1 », «кадастровий номер 5123755800:02:001:2437» не виявлено інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання.

За змістом листа Таїровської селищної ради Одеської області від 02.09.2024 року № 2375/0207 інформація про реєстрацію дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 5123755800:02:001:2437 відсутня.

Відповідно до змісту акту приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М., складеного 11.09.2024 року в м. Черкаси, 30.08.2024року не вдалося провести зустріч з боржником та залишено йому вимогу з викликом з`явитись до офісу виконавця 11.09.2024 року о 09 год. 30хв., однак у вказані дату та час боржник не прибув, жодних дзвінків щодо зміни часу зустрічі або неможливості прибути та причини неприбуття не вказано.

Водночас суд критично оцінює вимогу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. від 28.08.2023 року № 26623 до ОСОБА_1 в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактично з її змісту вбачається, що її складено після об`єднання виконавчих проваджень №№ 73382540, 75665215, 75665360 у зведене виконавче провадження № 75665404, що відбулося лише 30.07.2024 року, та вказана подія не могла мати місце станом на 28.08.2023 року, а також в силу відсутності відомостей про її безпосереднє вручення боржнику.

У свою чергу критичній оцінці підлягають акти приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М., складені 30.08.2024року та 11.09.2024 року. Так, у акті від 30.08.2024 року не вказано жодних відомостей про осіб зі слів яких ним встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутні відомості про використання приватним виконавцем будь-яких технічних засобів та наявність додатків до цього акту. Водночас роздруківки чорно-білих фотографій двоповерхового житлового будинку, які долучено до подання, не містять жодних пояснювальних написів як щодо дати їх виготовлення, так і щодо обставин, які на них зображено, а також відсутні будь-які індивідуальні ознаки, які б давали суду можливість ідентифікувати дану будівлю як таку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в акті від 30.08.2024 року неоднозначно вказана причина неможливості провести зустріч приватного виконавця з боржником чи то відсутність останнього на місці, чи то не бажання останнього спілкуватися з приватним виконавцем.

З огляду на вказане вбачається, що приватний виконавець 30.08.2024 року перебуваючи поблизу земельної ділянки належної боржнику ОСОБА_1 , за його відсутності, у невизначеного кола осіб встановлено місце проживання останнього, однак не вжито заходів до залучення понятих, відповідно до ч. 2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», з метою вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на територію цієї земельної ділянки, де, як зазначає приватний виконавець у своєму поданні, розташоване нерухоме майно боржника, в якому останній і проживає, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме: будівельні матеріали та конструктивні елементи з яких складена самочинно побудована конструкція двоповерхового будинку, з метою його опису та перевірки фактичного місця проживання там боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що в разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Положеннями ч. 3 ст. 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

При цьому, приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України встановлено особливості щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, відповідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами ст.ст. 177-179, 182 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, та не передбачає жодних винятків.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом та приватним виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності в сукупності наступних умов:

?на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням майно повинне мати статус нерухомого майна (нерухомості), яке прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку;

?на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням таке нерухоме майно повинне належати на праві власності боржнику за виконавчим провадженням, тобто у боржника на цей момент має виникнути право власності на таке нерухоме майно;

?належність боржнику на праві власності такого об`єкта нерухомого майна має бути документально підтверджена;

?право власності боржника на таке майно не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності вищенаведених обставин покладається саме на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Водночас приватним виконавцем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження жодної з наведених вище умов.

Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 331 ЦК України, будівельні матеріали та конструктивні елементи з яких складена самочинно побудована конструкція двоповерхового будинку, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,048га, кадастровий номер 5123755800:02:001:2437, за адресою: АДРЕСА_1 , до завершення будівництва та прийняття будівлі до експлуатації, не можуть ототожнюватися з нерухомим майном, у розумінні ч. 1 ст. 181 КК України, право власності на яке підлягає державній реєстрації.

При цьому, сам по собі факт розміщення об`єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці, яка з 26.10.2023 року перебуває у власності боржника, не є беззаперечним підтвердженням факту як будівництва даного об`єкту саме ним чи за рахунок його коштів, так і виникнення та наявності в боржника права власності на такий об`єкт.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому, суд може визнати за особою право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, якщо це не порушує права інших осіб та лише на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, що передбачено ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Водночас ні зі змісту самого подання, ні з долучених до нього документів, не вбачається інформації ні про рівень готовності об`єкту будівництва, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,048 га, кадастровий номер 5123755800:02:001:2437, за адресою: АДРЕСА_1 , ні про факт підключення його до зовнішніх мереж електро-, газо- та водопостачання, а також відсутні відомості про те, що його будівництво здійснювалось боржником після набуття права власності на дану земельну ділянку чи за рахунок його коштів у минулі періоди.

З урахуванням вказаного, доводи приватного виконавця про те, що ОСОБА_1 безпосередньо проживає в конструкції двоповерхового будинку, яка невідомо чи придатна для постійного проживання, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , є очевидно не вмотивованими, оскільки не підтверджуються жодним доказом, у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, оскільки акт приватного виконавця від 30.08.2024 року є документом, який складено ним же, критично оцінено судом.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що приватним виконавцем не доведено обґрунтованості подання та наявності передбачених законом підстав для звернення стягнення на вказаний в поданні як об`єкт нерухомого майна будівельні матеріали та конструктивні елементи з яких складена самочинно побудована конструкція двоповерхового будинку, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,048 га, кадастровий номер 5123755800:02:001:2437, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано за боржником ОСОБА_1 у встановленому законом порядку,

Окрім того, суд не вважає за можливе задовольнити подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, оскільки з матеріалів подання не вбачається, що ОСОБА_1 взагалі обізнаний про відкриття відносно нього виконавчих проваджень з примусового стягнення з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у загальній сумі 178092,88 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає приватним виконавцем при зверненні до суду з відповідним поданням не дотримано в повній мірі вимог ст.ст. 22, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», як наслідок, відсутні достатні підстави для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 247, 258-261, 268, 353-355, 440 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М.

Копію ухвали суду надіслати приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Линдюк В.С.