Вирок № 122970860, 12.11.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/1808/24

1-кп/205/699/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12листопада 2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12024046690000049 від 2 лютого 2024 року за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого в ТОВ «Дніпромлин» вантажником, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2024 року приблизно о 19 годин 20 хвилин у ОСОБА_3 який знаходився за місцем свого проживання у дворі будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків виник словесний конфлікт з сусідом ОСОБА_5 , який в той час перебував на території зазначеного домоволодіння. В ході конфлікту у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .

В подальшому 28 січня 2024 року приблизно о 19-20 годині, у вищезазначеному місці, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел, діючи умисно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер вчинюваних дій знаходячись напроти ОСОБА_5 , на відстані приблизно 50-60 см, повалив останнього на землю. Продовжуючи свій кримінально- протиправний умисел ОСОБА_3 знаходячись над ОСОБА_5 , на відстані приблизно 50-60 см завдав хаотично два удари ногами та два прямих удари кулаком правої руки в область голови ОСОБА_5 в наслідок чого ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді:

- сьоми синців голови, тіла, кінцівок; садно лобної ділянки зліва, що спричинені від дії не менш восьми ударів тупого (тупих) твердого предмету (предметів), та які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах визнає частково. Пояснив, що 28 січня 2024 року до нього на подвір`я прийшов його сусід ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. На його крики на двір вийшла його цивільна дружина ОСОБА_7 , яка намагалася вмовити потерпілого піти з подвір`я. Потерпілий не слухав ОСОБА_7 вів себе не адекватно. Він вийшов у двір щоб розібратися, що сталося. Між ним та ОСОБА_5 відбулася сварка, під час якої він штовхнув останнього. Від поштовху ОСОБА_5 впав . Подія сталася біля калитки. Він ще пару разів вдарив потерпілого ногою по тулубу, при цьому за одяг дотягнув його до ганку будинку. Намагався викликати поліцію, але не було зв`язку. Потерпілий в цей час піднявся та пішов з подвір`я. В подальшому він намагався вибачитися перед потерпілим, але останній поводить себе дуже агресивно по відношенню до нього. Просить суд строго його не наказувати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він проживає по сусідству з ОСОБА_3 . Спочатку вони товарищували, а потім з не зрозумілих причин посварилися. 28 січня 2024 року він прийшов на подвір`я свого сусіда, з ціллю примиритися з ним. Через калитку зайшов на повір`я, та почав гукати ОСОБА_3 , щоб той вийшов на вулицю. Однак на вулицю вийшла його дружина ОСОБА_7 .. Він намагався з нею поспілкуватися та пояснити що прийшов примиритися з ОСОБА_3 . В цей час з будинку вийшов ОСОБА_3 та одразу накинувся на нього, вдарив його кулаком в обличчя, від чого він впав. Коли він лежав на землі, ОСОБА_3 продовжував його бити. На його думку ударів було не менше десяти та обвинувачений бив його дошкою по різним частинам тіла. Вважає, що примирення між ними не можливе, оскільки після інценденту, обвинувачений неодноразово йому погрожував. Притензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Наполягає на строгій мірі покарання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_3 28 січня 2024 року, до них прийшов сусід ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вона, розуміючи що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 склалися неприязні стосунки, вийшла на подвір`я щоб вмовити ОСОБА_5 піти. Під час спілкування, ОСОБА_5 поводив себе неадекватно та агресивно. Вона навідь злякалася поведінки сусіда. На двір вийшов ОСОБА_3 та у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 . Під час перебранки, ОСОБА_5 намагався нанести удари ОСОБА_3 , але останній вдарив перший. Від удару ОСОБА_5 впав. ОСОБА_3 ще пару разів вдарив ОСОБА_5 та пішов до будинку. Вважає що в конфлікті що відбувся винен сусід, оскільки саме він був зачинщиком.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

За заявою потерпілого ОСОБА_5 , 2 лютого 2024 року було внесено відомості до ЄРДР № 12024046690000049 про спричинення йому 28 січня 2024 року ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень. Правова кваліфікація дій визначена за ст. 125 ч.1 КК України.

У висновку судово-медичного експерта № 304 від 30 січня 2024 року з фото, були зафіксовано тілесні ушкодження ОСОБА_5 а саме: сім синців голови, тіла кінцівок , садно лобної ділянки зліва, що спричинені від дії не менш восьми ударів тупого (тупих) твердого предмету (предметів) в термін на який вказує обстежений тоб то 28 січня 2024 року.

Під час проведення слідчого експерименту 2 лютого 2024 року, за участю потерпілого ОСОБА_5 останній пояснював яким чином йому було нанесено тілесні ушкодження. При цьому під час проведення слідчого експерименту, потерпілий пояснював що ОСОБА_3 наносив удари ногами, що зафіксовано в протоколі проведення слідчого експеременту від 2 лютого 2024 року з фототаблицею.

Під час проведення слідчого експерименту, 2 лютого 2024 року, за участю свідка ОСОБА_7 остання пояснювала, яким чином ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_5 . При цьому з пояснень вбачається, що ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_5 ногами. В подальшому тягав потерпілого за одежу, що зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 2 лютого 2024 року з фототаблицею.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 371 е від 7 лютого 2024 року, яка була проведена з урахуванням проведених слідчих експерементів від 2 лютого 2024 року за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: сім синців голови, тіла, кінцівок, садно лобної ділянки зліва, що спричинені від дії не меньш восьми ударів тупого (тупих) твердого предмету (предметів) в термін, на який вказує потерпілий, тоб то 28 січня 2024 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що маютть скороминущі наслідки.

Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на який вказано ОСОБА_5 під час проведення з ним слідчого експерименту та не суперечить механізму спричинення на які вказує свідок ОСОБА_7 під час проведення з нею слідчого експерименту.

Під час проведення слідчого експерименту 14 лютого 2024 року ОСОБА_3 детально розповів де він розташовувався по відношенню до ОСОБА_5 під час нанесення тілесних ушкоджень, що зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 14 лютого 2024 року з фототаблицею.

Таким чином суд приймає до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_5 надані ним під час проведення слідчого експерименту 2 лютого 2024 року, під час якого потерпілий наголошував на нанесенні йому, обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ногою, а не дошкою, що також підтверджується висновком експерта № 371 е від 7 лютого 2024 року. Зміну потерпілим ОСОБА_5 пояснень під час судового засідання щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень, суд пояснює спливом значного проміжку часу від часу події, та не приязними стосунками між обвинуваченим та потерпілим.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення має бути доведена поза розумним сумнівом.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Так, ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив кримінальний проступок, тяжких наслідків від його дій не настало, у скоєному кається, має постійне місце проживання, має родину, працює, на обліку в міських диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Сторонами кримінального провадження, суду було надано постанови щодо притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КпАП України з приводу періодичних конфліктів що виникали між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Зазначене свідчить про усталені неприязні відносини між обвинуваченим та потерпілим.

Згідно досудової доповіді складеної провідним інспектором Новокодацького районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області від 10 червня 2024 року, ОСОБА_3 має середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення, оскільки існує ймовірність насильницьких дій, спрямованих на завдання фізичного болю або фізичного чи морального страждання. У вирішенні проблем використовує неадекватні стратегії , які несуть загрозу або шкоду для оточуючих. Не усвідомлює серйозність наслідків своїх протиправних дій. Відносини з особами з кримінальним минулим або антисоціальною поведінкою не підтримує. Має позитивні плани на майбутнє. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає за доцільне застосування однієї з санкцій інкримінованої статті.

Обтяжуючі провину обставини передбачені ст.67 КК України не встановлено.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

За наведенихобставин,суд,вважає необхіднимпризначити ОСОБА_3 покаранняу видіштрафу врозмірі,передбаченому санкцієюстатті кримінальногозакону. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, і буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 за даним кримінальним провадженням не обирався.

Цивільний позов у справі відсутній.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1