Рішення № 122960645, 26.07.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/5323/24

провадження №: 2/752/4011/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 41146,78 грн, моральної шкоди у розмірі 15000 та судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 24.12.2022 об 11 год 27 хв в м. Києві на просп. Григоренка, 26 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.01.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП.

Автомобіль марки ВАЗ, яким керував ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з лімітом страхового відшкодування 130000 грн.

Експертом ПрАТ «СК «Євроінс Україна» 10.01.2023 був проведений огляд автомобіля позивача та складено звіт про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, відповідно до якого вартість ремонту ТЗ складала 36075,10 грн з урахуванням ПДВ.

Не погоджуючись з вказаною сумою, позивач направив претензію відповідачу, після чого розмір страхової виплати становив 52652,04 грн з вирахуванням франшизи 2600 грн.

Позивач звернувся до офіційного дилера автоцентру Шкода, де після огляду автомобіля було визначено повний перелік робіт для проведення ремонту на загальну суму 93698,78 грн.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач має доплатити суму страхового відшкодування у розмірі 41146,78 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2024, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування, пов`язане з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 24.12.2022 об 11 год. 27 хв. в м. Києві на просп. Григоренка, 26 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.01.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП.

Автомобіль марки ВАЗ, яким керував ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з лімітом страхового відшкодування 130000 грн.

Експертом ПрАТ «СК «Євроінс Україна» був проведений огляд автомобіля позивача та складено звіт № 21107 від 31.01.2023 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, відповідно до якого вартість ремонту ТЗ складала 53388,37 грн з урахуванням ПДВ та коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Позивач звернувся до офіційного дилера автоцентру Шкода, де після огляду автомобіля було визначено повний перелік робіт для проведення ремонту, який відповідно до рахунку-фактуру № ІВР0000008 від 04.01.2023 становить 93698,78 грн з ПДВ.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Тому, пред`явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

Позивачем не надано звіту про оцінку пошкодженого майна, складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, тому страхова компанія виплатила страхове відшкодування відповідно до Звіту № 21107 від 31.01.2023, в якому визначений розмір збитків, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Тому в частині позовних вимог про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування слід відмовити.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а також - незалежно від вини заподіювача шкоди, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Обов`язок страховика відшкодувати у разі настання страхового випадку в межах страхових сум шкоду, заподіяну внаслідок ДТП здоров`ю третьої особи встановлений п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно з Полісом № АР/6440815, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260000 грн, 5 % від цієї суми складає 13000 грн. Отже, в межах цієї суми відповідальність з відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди повинна нести страхова компанія.

Однак, внаслідок ДТП ОСОБА_1 не зазнавав шкодизаподіяну його життю і здоров`ю та не заявляв вимог до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування заподіяної йому в результаті ДТП моральної шкоди, а страховик не є стороною у цьому спорі, тому в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що будь-яка дорожньо-транспортна пригода безумовно тягне за собою заподіяння потерпілій особі моральної шкоди, яка полягає у порушенні її звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя, тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом безпосередньо до винної у ДТП особи з вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур