Рішення № 122960424, 12.11.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 441/1567/24

Провадження № 2/702/447/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Максименка Д. Р.,

за участю секретаря судового засідання Возної В. В.,

сторони не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, третя особа приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Марців Ірина Василівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Городоцької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Посилалася на те, що вона є онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті її баби залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка, яка розташована на території Шарнопільської сільської ради Черкаської області, площею 2,9118 га.

Постановою приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Марців І. В. було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та не подання відомостей про останнє місце проживання спадкодавця.

Зазначала, що їй не було відомо, що ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка, яка розташована на території Шарнопільської сільської ради Черкаської області, площею 2,9118 га. Інформація щодо вказаної ділянки відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Просила визначити їй додатковий строк два місяці з моменту набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 27.06.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 13.08.2024 справу передано за підсудність до Монастирищенського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.10.2024 прийнято справу до свого провадження, призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник Городоцької міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому законом порядку.

Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Марців І. В. не з`явилася. Подала заяву про розгляд справу у її відсутність.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 30).

Згідно з державним актом серії ІІІ-ЧР №016364 від 25.12.2002 року ОСОБА_2 за життя належала на праві приватної власності земельна ділянка, яка розташована на території Шарнопільської сільської ради Черкаської області, площею 2,91 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 23-25).

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.07.2019 №56972354 та від 04.04.2024 №76485251 інформація, щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а. с. 27).

Постановою приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Марців І. В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,91 га, яка розташована на території Шарнопільської сільської ради Черкаської області, яка належала її бабі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною відмови була, зокрема пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини (а. с. 26).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини з метою оформлення своїх спадкових прав на земельну ділянку, яка розташована на території Шарнопільської сільської ради Черкаської області, площею 2,9118 га.

Посилаючись на відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті її баби ОСОБА_2 , вона пред`явила позов до Городоцької міської ради Львівської області.

Судом встановлено про відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 . Зокрема, вказана інформація вбачається з Спадкового реєстру. Отже, належним відповідачем у даному спорі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1272 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Отже, ЦК України запобігає ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад. А тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна. Відтак у разі відсутності спадкоємців за заповітом чи за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття у територіальної громади виникає інтерес щодо переходу спадкового майна у власність громади.

Відповідно дорозпорядження КабінетуМіністрів Українивід 12червня 2020року №728-р«Про визначенняадміністративних центрівта затвердженнятериторій територіальнихгромад Черкаськоїобласті» визначено, що до складу Монастирищенської територіальної громади входить Шарнопільська територіальна громада.

Отже, у разі відсутності спадкоємців за заповітом чи за законом, які прийняли спадщину, інтерес щодо переходу у власність громади спадкового майна, яке знаходиться на території Шарнопільської територіальної громади, виникає саме у Монастирищенської територіальної громади в особі Монастирищенської міської ради, і саме цей орган місцевого самоврядування є належним відповідачем за позовом у даній справі.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (провадження № 61-8494св22) зазначив, що лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Позивач не скористався своїм правом залучити до участі у справі належного відповідача Монастирищенську міську раду, а пред`явив позов до неналежного відповідача Городоцької міської ради Львівської області, що є підставою для відмови у позові через неналежний суб`єктний склад.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Городоцька міська ради Львівської області, адреса місцезнаходження: Майдан Гайдамаків, будинок, 6, місто Городок, Львівська область, код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26269892.

Третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Марців Ірина Василівна, адреса місцезнаходження: вулиця Стуса, 2, квартира 2, місто Городок, Львівська область.

Суддя Дмитро МАКСИМЕНКО