Рішення № 122959862, 11.11.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2197/24

Провадження № 2-а/545/57/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області серія БАД 503403 від 02.05.2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн. за ч. 2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП за те, що 2 травня 2024 року о 23:08 годині в м. Полтава на перехресті вул. Симона Петлюри та бувша вул.Зигіна, керуючи транспортним засобом автомобіль Форд Фієста номерний знак НОМЕР_1 здійснив керування транспортним засобом без включених фар ближнього світла в темну пору року, чим порушив вимоги п.п 19.1.а ПДР України та не пред`явив у спосіб, який дав можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.4 ПДР України. Вважає постанову необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки докази в підтвердження факту вчинення ним правопорушення відсутні.

Ухвалою суду від 06.06.2024 року відкрито провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

16.07.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що своїми діями позивач порушив п.19.1, п.п. 2.4а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначає, що після зупинки транспортного засобу поліцейський підійшов до водія та повідомив причину зупинки, а саме, що позивач керував автомобілем у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, тим самим порушуючи вимоги п. 19.1.а 1ДР України. Таким чином, у поліцейського були усі підстави для зупинки транспортного засобу та підстав вимагати у гр. ОСОБА_1 документів зазначених у п. 2.4.а ПДР України. До постанови додається відео з реєстратора, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом позивачем та відео з бодікамери поліцейського №469266 по факту спілкування з водієм та розгляду справи. Відео зафіксовані на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. Даний доказ, на виконання вимог ч. 3 ст. 77 КАС України, був покладений в основу прийнятті рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності. Вказує, що на місці розгляду справи було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст.63 Конституцією України, ст.268 КУпАП, позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, але жодних дій спрямованих саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу не вчиняв.

Позивач надав суду заяву, в якій розгляд справи прохає проводити без його участі, позов підтримав.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог прохала відмовити.

У відповідностідо ч.4ст.229КАС України, у зв`язкуіз неявкоюу судовезасідання всіхучасників справи,фіксування судовогозасідання задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку , що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

У відповідності дост.222 КУпАПдо компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушеньправил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП. Відповідно до положеньст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею283 КУпАПвизначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями283та284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно зіст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данівстановлюютьсяпротоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнямиособи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1статті 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням ( проступком ) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом встановлено, що 02.05.2024 року інспектором роти № 1 БУПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Гонтаром В.Ю. винесено постанову серії БАД №503403 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 ч.1 ст.126 КУпАП та згідно ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 02.05.2024 року о 22-05 год. в м. Полтава на перехресті вул. Симона Петлюри 14 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобіль Ford Fiesta номерний знак НОМЕР_1 без увімкнених фар ближнього світла в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1.а ПДР України та не пред`явив у спосіб, який дав можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.4а ПДР України (а.с. 45).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст.122КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Частиною 1 ст.126КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

Відповідно до п. 19.1 а ПДР, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно з п.2.1 ПДР України, Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб

Відповідно до п. 2.4 а ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті2.1.

Доводи позивача про невчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, не відповідають дійсності та в повному обсязі спростовується даними відеозаписів, які було долучено відповідачем та досліджено судом.

Так, на автомобільний реєстратор працівників поліції зафіксовано факт порушення правил дорожнього руху позивачем, а саме автомобіль Ford Fiesta номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач, у темну пору доби рухався звключеними габаритнимиліхтарями, без увімкнених фар ближнього світла (а.с. 47, відеозапис від 02.05.2024 о 22:05:19).

Як вбачається із відеозапису з боді камери працівника поліції, позивач, в свою чергу, вказав, що лампочки ближнього світла фар одночасно перегоріли на лівій і на правій фарі (а.с. 47, відеозапис від 02.05.2024 о 22:11:33). Зазначені твердження позивача ОСОБА_1 суд вважає нелогічними та технічно неспроможними.

Разом з тим, на неодноразові вимоги працівника поліції позивач відмовився пред`явити для перевірки, що надає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

Запис правопорушення, зафіксований на відеореєстратор із автомобіля працівників поліції, було надано для перегляду ОСОБА_1 , в тому числі, на службовому планшеті.

Позивач будь-яких доказів, які б спростували факт вчинення ним адміністративного правопорушення не надавав.

Таким чином, суд вважає, що позивачем порушено п. 19.1 а та п. 2.4 аПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.

Судом встановлено , що інспектором поліції в повному обсязі була дотримана процедура розгляду адміністративної справи .

Згідно вимог ч.1 ст.77, ч.1 ст.90 КУпАП, кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , а суд оцінює докази , які є у справі , за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на їх безпосередньому , всебічному , повному та об`єктивному дослідженні. Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів , які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог .Натомість відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність оскаржуваної позивачем постанови .

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою на місці вчинення правопорушення, за своєю формою і змістом відповідає вимогам закону, інспектор патрульної поліції при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню .

Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції проскасування постановипро притягненнядо адміністративноївідповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Г. Путря