Рішення № 122955547, 31.10.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/7976/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) Фонду Державного майна України, 2) Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

про визнання незаконним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: Пономаренко В.С.

від відповідача-2: Розов О.С. , Кулик С.А .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду Державного майна України та Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", в якій просив: визнати незаконним та скасувати рішення Фонду державного майна України від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки голови правління та члена правління акціонерного товариства "Об`єднана гірничо - хімічна компанія" Іткіна Владислава Йосиповича - Наказ Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, з моменту його прийняття; визнати незаконним та скасувати Наказ в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" Іткіним Владиславом Йосиповичем на підставі Наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023; поновити з 16.02.2023 ОСОБА_1 на посаді члена правління та тимчасово виконуючого обов`язки голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"; стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2023 по дату поновлення на роботі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

10.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у відкритті провадження у справі № 910/7976/24 за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України та Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" у частині позовних вимог про: визнання незаконним та скасування рішення Фонду державного майна України від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки голови правління та члена правління акціонерного товариства "Об`єднана гірничо - хімічна компанія" Іткіна Владислава Йосиповича - Наказ Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, з моменту його прийняття; поновлення з 16.02.2023 ОСОБА_1 на посаді члена правління та тимчасово виконуючого обов`язки голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"; стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2023 по дату поновлення на роботі - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 15.08.2024 відмовлено в задоволенні усного клопотання позивача щодо зобов`язання Фонду державного майна України надати відповіді на запитання в порядку статті 90 ГПК України.

До судового засідання 31.10.2024 позивач або представник позивача не з`явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки у судове засідання учасника справи. Згідно з частинами першою, третьою цієї норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Як слідує з матеріалів справи, представник позивача брав участь у підготовчому провадженні, подавав до суду відповіді на відзиви обох відповідачів, а також звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.09.2024 року.

Отже, представник позивача в підготовчому провадженні вчиняв ряд процесуальних дій, направлених на подачу заяв по суті спору, що свідчить про прояв інтересу до процесу розгляду справи та вирішення спору по суті.

Ураховуючи викладене, оскільки явка учасників справи чи їх представників до судового засідання обов`язковою не визнавалася, суд дійшов висновку, що нез`явлення позивача (представника позивача) не перешкоджає вирішенню даного спору.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 наголосив, що видача наказу від 15.02.2023 № 270 здійснена в межах та спосіб, передбачені законодавством. При цьому, оспорюваний наказ в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 виданий на підставі зазначеного наказу відповідача-1, тобто є похідним від нього. Також відповідач-1 просив застосувати строк позовної давності.

Як слідує з відзиву на позовну заяву відповідача-2, останній наголосив, що спірний наказ від 15.02.2023 № 35-к є внутрішнім локальним актом товариства, оскільки підставою для його прийняття слугував наказ відповідача-1 від 15.02.2023 № 270. Також у відзиві звернуто увагу на відсутності порушення трудових прав позивача, який після припинення повноважень голови правління продовжив працювати на посаді заступника начальника філії до моменту звільнення за власним бажанням 12.06.2023 року.

У відповіді на відзив відповідача-1 позивач зазначив, що наказ відповідача-1 від 15.02.2023 № 270 виданий із порушенням процедури (порядку) звільнення, визначеної чинним законодавством, контрактом та статутом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач указав на відсутність порушення ним умов контракту, що покладено в якості підстави для прийняття наказу відповідача-1 від 15.02.2023 № 270. До того ж, відповідний наказ прийнятий відповідачем-1 одноосібно, а не колегіальним органом - наглядовою радою Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія". Також позивач наголосив, що рішення про розірвання трудового договору (контракту), а саме наказ відповідача-1 від 15.02.2023 № 270, входить до предмета дослідження за цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 наказом № 276 від 02.09.2020 прийнятий на посаду заступника директора філії зі стратегії розвитку бізнесу в Акціонерному товаристві "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат".

Відповідно до наказу № 282 к/тр від 27.04.2021 ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника філії зі стратегії розвитку бізнесу, про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці АТ-VIII № 1197991 від 12.08.1993.

Розпорядженням Кабінету міністрів України № 278-р від 09.04.2022 "Про погодження тимчасового покладення обов`язків голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на ОСОБА_1 " погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо тимчасового покладення обов`язків голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на заступника начальника філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" зі стратегії розвитку бізнесу ОСОБА_1 .

Наказом Фонду державного майна України № 362 від 09.04.2022 покладено тимчасове виконання обов`язків голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на заступника начальника філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" зі стратегії розвитку бізнесу ОСОБА_1 .

Наказом Фонду державного майна України № 372 від 14.04.2022 призначено з дня видання цього наказу членом правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_1 та затверджено умови контракту, що укладатиметься з ним, що додається; уповноважено в.о. Голови Фонду державного майна України Батову Ольгу Ігорівну на підписання контракту, який укладатиметься з ОСОБА_1 .

Відтак, 14.04.2022 між ОСОБА_1 , як членом правління, та Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", в особі в.о. Голови Фонду державного майна України Батової О. І., як роботодавцем, укладено контракт, відповідно до умов пункту 1.1 якого Член Правління зобов`язується здійснювати поточне управління (керівництво) Роботодавцем, забезпечувати його високо прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження належного Роботодавцю майна, в тому числі державного майна, що не увійшло до складу статутного капіталу Роботодавця, забезпечувати виконання рішень Загальних зборів акціонерів та Наглядової ради, а Роботодавець зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації праці Члена Правління.

У підпункту 3.2.1. пункту 3.2 контракту передбачено, що Член Правління зобов`язаний всіма своїми рішеннями та діями сприяти розвитку Роботодавця, збільшення ним показників прибутковості та ефективності, нарощуванню темпів господарської діяльності, збереженню майна та забезпеченню матеріального благополуччя працівників Роботодавця.

Відповідно до пункту 8.1 контракту останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, тобто з дати, вказаної у правому верхньому куті першої сторінки, та діє до припинення повноважень Члена Правління.

Додатковою угодою від 17.05.2022 № 1 до контракту внесені до пункту 8.2 контракту, який викладено в такій редакції: "8.2. Контракт є особливою формою трудового договору і регулює трудові відносини між Членом Правління та Роботодавцем".

31.05.2022 укладено додаткову угоду № 2 до контракту, за якою пункт 5.1. статті 5 контракту викладено в такій редакції: "5.1. За виконання обов`язків щодо управління (керування) Роботодавцем, передбачених цим Контрактом, Члену Правління нараховується та виплачується заробітна плата у вигляді посадового окладу у розмірі 20 (двадцяти) мінімальних посадових окладів (ставки) працівника основної професії Роботодавця на час виконання обов`язків тимчасово виконуючого обов`язки Голови правління Товариства".

Згідно з наказом т.в.о. голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" Іткін Владислав Йосипович приступив з 12.04.2022 до тимчасового виконання обов`язків голови правління товариства.

Наказом Фонду Державного майна України від 15.02.2023 № 270 «Щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", відповідно до статті 60 Закону України «Про акціонерні товариства», статті 11 Закону Україну «Про управління об`єктами державної власності», статті 5 Закону України «Про Фонд Державного майна України», Статуту Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" припинено з 15.02.2023 тимчасове виконання обов`язків голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" Іткіним Владиславом Йосиповичем, припинено з 15.02.2023 повноваження члена правління товариства ОСОБА_1 та розірвано укладений із ним контракт від 14.04.2022 відповідно до пункту 7.4. контракту, у зв`язку з порушенням умов контракту, а саме підпункту 3.2.1. пункту 3.2. статті 3 контракту, без виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

15.02.2023 наказом № 35-к т.в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" Іткіна Владислава «Про припинення повноважень» припинено виконання повноважень члена правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 15.02.2023 згідно пункту 4 частини 1 статті 36 та пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України на підставі наказу Фонду державного майна України від 15.02.2023 №270.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду навела в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 та інших.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом(частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Як слідує зі змісту пред`явлених позовних вимог, розгляд справи здійснюється в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 щодо припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки голови правління та члена правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" Іткіним Владиславом Йосиповичем на підставі наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023 року.

Водночас, відповідний наказ Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, що слугував підставою для прийняття наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 № 35-к, не скасований та наразі є чинним.

Так, при вирішенні питання про відкриття провадження в даній справі судом установлено, що ОСОБА_1 оспорює в межах справи №760/6251/23, що перебуває на розгляді Солом`янського районного суду міста Києва, правомірність наказу Фонду державного майна України від 15.02.2023 №270.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.03.2023 у справі №760/6251/23 відкрито спрощене позовне провадження, відомості щодо ухвалення судового рішення наразі відсутні.

Отже, саме лише скасування похідного наказу в.о. Голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 15.02.2023 № 35-к, що прийнятий на підставі чинного наказу Фонду державного майна України №270 від 15.02.2023, не призведе до поновлення прав та законних інтересів позивача.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку в задоволенні позову відмовити.

Щодо заяви Фонду Державного майна України про застосування строку позовної давності, суд зауважує наступне.

Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц.

У зв`язку з тим, що пред`явлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, заява про застосування строку позовної давності не підлягає застосуванню.

З огляду на наведене, оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні, позовна давність до заявлених вимог не застосовується.

Інші доводи сторін судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 11.11.2024 року.

Суддя К.В. Полякова