Ухвала суду № 122951794, 12.11.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/5063/24

Провадження № 2-а/309/49/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В. розглянувши заяву адвоката Плешинець Миколи Васильовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця чи особи без громадянства ,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Плешинець Микола Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Хустського районного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця чи особи без громадянства.

Разом з позовною заявою від адвоката Плешинець М.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до відкриття провадження у справі надійшла заява про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим,що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 звернулась до Хустського районного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства № 2124130100016871 від 16.10.2024 року до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області.

Оскільки предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення відповідача про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни, застосування заходу забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта, який оскаржується у судовому порядку в повній мірі відповідає положенням п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України та застосування такого заходу забезпечення позову є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або частково задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, з огляду на це просить задоволити заяву.

Дослідивши подану представником позивача заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, з урахуванням положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно частини 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи положення ст. 154 КАС України, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1ст.150КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно ч.2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову,так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Судом встановлено, що 12 листопада 2024 року адвокат Плешинець Микола Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Хустського районного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця чи особи без громадянства.

Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист таких прав позивача, за захистом яких він звернувся.

У зв`язку з чим, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Плешинець Миколи Васильовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця чи особи без громадянства -задоволити.

Зупинити на період розгляду справи по суті дію рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства за № 2124130100016871 від 16.10.2024 року Хустського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, яким зобов`язано ОСОБА_1 покинути територію України у термін до 12.11.2024.

Ухвалу про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення,якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено12.11.2024 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.