Вирок № 122949698, 12.11.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19367/24

Провадження № 1-кп/344/1371/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, з середньою спеціальною освітою, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, часі та місці, придбав ніж, який відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії, та маючи намір на його носіння, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Кабінетом Міністрів України №576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовим чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, дозволу, незаконно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, часі та місці, поклав придбаний ним ніж, який відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії, за пояс шортів та тривалий час носив його при собі у м. Івано-Франківськ до 00 год 03 хв 15 вересня 2024 року.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що у приблизно у 2020 році йому подарували ніж кинджал. Розумів, що то холодна зброя. Зберігав його у себе вдома у чохлі. Вечері 14.09.2024 року йшов у пивбар, що по АДРЕСА_2 , і взяв з собою цей кинджал, запхавши у чохлі собі за пояс шортів, щоб похвалитися друзям та для самозахисту, хоча й усвідомлював, що ніхто йому не погрожував. У пивбарі демонстрував кинджал незнайомим людям. Хтось викликав поліцію. Працівникам поліції показав кинджал, все пояснив, добровільно поїхав з ними у відділ поліції, сприяв досудовому розслідуванню. Дозволу на носіння холодної зброї не має. Щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв досудовому розслідуванню.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.263 КК України як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, зокрема, вік обвинуваченого, репутацію обвинуваченого, який згідно з ст.89 КК України раніше не судимий (довідка №24262422692126804713 від 18.09.2024), відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №9/1626 віл 24.09.2024, призваний 22.04.2024 на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 до в/ч НОМЕР_3 , відповідно до довідки КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №16968 від 25.09.2024, у КНП «ПОКЦПЗ ІФОР» та протягом життя в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримував, має на утриманні одну неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Суд також враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому за ч.2 ст.263 КК України покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить сімнадцять тисяч гривень, позицію обвинуваченого, що погодився з покаранням у виді штрафу, однак просив врахувати погіршення майнового стану внаслідок необхідності витрат на лікування внаслідок участі у бойових діях, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та за достатнє призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу у мінімальному передбаченому санкцією статті розмірі, оскільки, враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальне становище, стан здоров`я, участь у протидії збройній агресії російської федерації проти України, таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід не застосовувався.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити покарання - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить сімнадцять тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави із зарахуванням на рахунок НОМЕР_4 , отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" 4922,32 гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №СЕ-19/109-24/13507-ХЗ від 23.09.2024, №СЕ-19/109-24/13604-Д від 20.09.2024 року.

Речові докази: цифрові носії інформації з відеозаписами (постанови від 18.09.2024 та від 25.09.2024) зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення; фрагмент сліду пальця руки, два полімерні пакети, змив, ніж (3 постанови від 24.09.2024) знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_6