Ухвала суду № 122938146, 11.11.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/280/24

1-в/405/482/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Лук`янової О.В.

за участю:

секретаря Волошиної І.С.

прокурора Вареник І.П.

представника Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації»

в Кіровоградській області Поплавської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в залі суду подання начальника Подільського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_1 про приведення вироку суду у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, відносно засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

встановив:

до Ленінського районного суду міста Кіровограда від начальника Подільського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_1 про приведення вироку суду у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, відносно засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування подання зазначено, що на обліку Подільського районного відділу з 08.04.2024 перебуває громадянин ОСОБА_2 . З 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ (далі Закон №3886-ІХ), згідно якого дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Згідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становив 3028 грн. 00 коп. Таким чином, якщо станом на 2024 рік вартість викраденого становить до 3028 грн., то таке діяння вважається дрібним викраденням чужого майна та буде каратися за нормами КУпАП, що призвело до декриміналізації. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Кримінального кодексу України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Згідно описової частини даного вироку суду, ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу взяв з полиць магазину належні ТОВ «Вересень плюс» товари, а саме: 8 (вісім) одиниць шоколаду «Milka молочного без добавок, вагою 90 г», вартість яких становить 382 гривні. У подальшому, з вказаним товаром ОСОБА_2 пройшов повз касову зону магазину «Файно маркет», умисно не пред`явивши касиру вищевказаний товар, не оплативши його, після чого був зупинений працівником охорони вищевказаного магазину. Таким чином ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. Тим самим, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , в разі доведення злочину до кінця, міг спричинити ТОВ «Вересень плюс» майнову шкоду на загальну суму 382 гривні 00 копійок. Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону. Відповідно до частини 2 статті 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене та на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, а також ч.ч.1,2 ст. 74 КК України, просить вирішити питання про приведення вироку суду у відповідність до вимог вищезазначеного закону в частині звільнення від призначеного покарання у зв`язку з декриміналізацією вчиненого ОСОБА_2 діяння.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подання, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання.

Засуджений ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду подання повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про зміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 132 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2024 ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням на один рік, зобов`язавши його повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації

Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2024 у відношенні ОСОБА_2 набрав законної сили 29.03.2024.

На теперішній час ОСОБА_2 перебуває на обліку в Подільському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Початок іспитового строку 27.02.2024, кінець іспитового строку 27.02.2025.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вказане, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Отже, Законом № 3886-ІХ фактично були внесені зміни і до законодавства України про кримінальну відповідальність, зокрема в частині визначення розміру викраденого майна, за наявності якого (розміру) настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2024 вартість викраденого 01.01.2024 ОСОБА_2 майна становила 382,00 гривень.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 гривень.

З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_2 злочину (01.01.2024), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 гривень (1514х2=3028).

Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2024 році становив 3028 гривень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_2 майна за епізодом від 01.01.2024 згідно вироку, який набрав законної сили, становила 382,00 гривень, що є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, судом встановлено наявність підстав для приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2024 у відношенні ОСОБА_2 , за яким (вироком) останньому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

При цьому, засуджений ОСОБА_2 , який вчинив діяння, караність якого усунена Законом № 3886-ІХ, відповідно до положень. 2 ст. 74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного йому судом покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 3, 5, 74 КК України, суд -

постановив:

подання начальника Подільського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_1 про приведення вироку суду у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, відносно засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2024 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у зв`язку з усуненням Законом № 3886-ІХ караності вчинених ним діянь.

Особову справу засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 30/2024 р. повернути до Подільського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Олена Вікторівна Лук`янова