Рішення № 12293772, 17.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

17.11.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

16 листопада 2010р. справа №14/148

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Вена»,

вул.Толстого,28, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Дочірнього підприємства «Тулана»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрінтерсерв»,

вул.Чернігівська,41, смт.Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н, 15552

Про стягнення 54 592грн. 40коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Малишенко О.М. представник довіреність №08/09/10 від 08.09.10р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 42509,28грн. за поставлений товар згідно договору поставки від 23.06.10р., 1528,88грн. пені за період з 21.07.10р. по 28.10.10р., 8501,85грн. штрафу, 294,72грн. три проценти річних за період з 21.07.10р. по 28.10.10р., 1757,67грн. інфляції за період серпень-вересень 2010р.

Представник позивача в судовому засіданні надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 443013, згідно якої станом на 11.11.2010р. в реєстрі значиться Дочірнє підприємство «Тулана»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрінтерсерв», ідентифікаційний код 30686800, місцезнаходження вул.Чернігівська,41, смт.Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н.

          Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження по справі направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві (вул.Чернігівська,41, смт.Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н.), яка співпадає з адресою державної реєстрації, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв’язку: «за зазначеною адресою не існує».

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвали про порушення провадження у справі відбулося за адресою вказаною в позовній заяві, яка відповідає адресі державної реєстрації.

Нез’явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

23.06.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач у справі) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити та передати у власність покупцеві (відповідачу у справі) товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами договору, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити вказаний товар. Окрім того, між сторонами підписаний додаток №1 до договору від 23.06.10р.

Відповідно до п.2.1. договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється. Дата вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних №01012421 від 29.06.10р. на суму 7980,50грн., №01012611 від 30.06.10р. на суму 364,01грн., №01012694 від 01.07.10р. на суму 10502,57грн., №01012964 від 03.07.10р. на суму 995,60грн., №01012976 від 05.07.10р. на суму 1755,01грн., №01013259 від 07.07.10р. на суму 2986,80грн., №01013883 від 13.07.10р. на суму 1680,67грн., №01015037 від 26.07.10р. на суму 238,84грн., №01015082 від 26.07.10р. на суму 3235,95грн., №01015662 від 02.08.10р. на суму 10859,20грн., №01016081 від 05.08.10р. на суму 677,87грн., №01016309 від 09.08.10р. на суму 1232,26грн., а всього на загальну суму 42509,28грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем підписаний та скріплений їх печатками двосторонній акт звірки взаєморозрахунків №01001476 від 30.09.10р. за період звірки з 01.06.10р. по 30.09.10р., в якому наведений перелік вищевказаних видаткових накладних та зазначено про заборгованість відповідача на користь позивача у сумі 42509,28грн.

          У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору покупець зобов’язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару, шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у встановлені договором строки за поставлений товар не розрахувався. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 42 509,28грн., що підтверджується матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаєморозрахунків №01001476 від 30.09.09р. складеним сторонами станом на 30.09.10р.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 42 509,28грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У п. 7.3. договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими п.6.1., 6.2 договору постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов’язання, від суми боргу за кожен день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача 1528,88грн. пені за період з 21.07.10р. по 28.10.10р.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар та дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 1528,88грн.

          У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.7.4. договору сторони встановили, що в разі порушення грошових зобов’язань за договором постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених постачальником протягом строку дії договору, а в разі порушення грошових зобов’язань більше ніж на 20 календарних днів постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Позивач просить стягнути з відповідача 8501,85грн. штрафу у розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар більше ніж на 20 календарних днів та дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повній сумі –8501,85грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить сягнути з відповідача 294,72грн. три проценти річних за період з 21.07.10р. по 28.10.10р., 1757,67грн. інфляції за період серпень-вересень 2010р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі –294,72грн. Позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 1547,95грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховані Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ №62-97р від 03.04.97р.).

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 42 509,28грн., в частині стягнення пені в сумі 1 528,88грн., в частині стягнення штрафу в сумі 8 501,85грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 294,72грн., в частині стягнення інфляції в сумі 1547,95грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 543,83грн. та 235,09грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Тулана»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрінтерсерв»(вул.Чернігівська,41, смт.Михайло-Коцюбинське, Чернігівський р-н, код 30686800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(вул.Толстого,28, м.Чернігів, р/р 26004301063700 в ПАТ „Банк Форум” МФО 322948 код 14245188) 42509грн.28коп. боргу, 1528грн.88коп. пені, 8501грн.85коп. штрафу, 294грн. 72коп. три проценти річних, 1547грн. 95коп. інфляції, 543грн.83коп. державного мита, 235грн.09коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повне рішення підписано 17.11.2010р.