Ухвала суду № 122937337, 04.11.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30738/24

Провадження 2/127/4460/24

У Х В А Л А

04 листопада 2024 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу № 127/30738/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

в провадженні суду знаходиться цивільна справа № 127/30738/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.12.2022 року № 864282511 в розмірі 78296, 56 грн.

18.10.2024 року судом зареєстровано заяву відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі № 127/30738/24 у зв`язку з тим, що спір належить розглядати в межах справи № 902/114/24 про його неплатоспроможність, відкритої Господарським судом Вінницької області 28.02.2024 року. Ухвалою суду від 11.09.2024 року було затверджено план реструктуризації його боргів. Звертаючись до Господарського суду Вінницької області він включив до переліку кредиторів ТОВ «ФК «Ейс» та повідомив про наявність у нього грошових зобов`язань перед кредитором. Посилаючись на Кодекс України з процедур банкрутства, постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 року № 50/311-б, вважає, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватись виключно господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи. Просив закрити провадження у даній справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання 04.11.2024 року учасники справи не з`явились,

Відповідно дост. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки сторони не з`явились 04.11.2024 року в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Разом з тим, ознайомившись із процесуальними документами, прийнятими в ході розгляду Господарським судом Вінницької області справи № 902/114/24, суд дійшов висновку, що дана справа № 127/30738/24 підлягає передачі для розгляду Господарському суду Вінницької області.

Судом встановлено, що 17.09.2024 року судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ТОВ «ФК «Ейс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.12.2022 року № 864282511 в розмірі 78296, 56 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі. Судове засідання призначено на 04.11.2024 року на 10.00 год. з викликом учасників справи.

18.10.2014 року судом зареєстровано клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

30.01.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 від 29.01.2024 року (вх. № 117/24) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Вінницької від 28.02.2024 року № 902/114/24 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 у даній справі. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 28.02.2024 року строком на 120 днів тощо. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника передбачено можливість пред`явлення кредиторами вимог до боржника та роз`яснено, що задоволення таких вимог може відбуватись лише в межах провадження у даній справі в порядку, передбаченому КУзПБ (Кодексу України з процедур банкрутства). Керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О., якій, зокрема, доручено надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 28.03.2024 року тощо.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів ОСОБА_1

14.08.2024 року відбулись збори кредиторів ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 18.06.2024 року визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 в розмірі77 365,99 грн- заборгованості (друга черга задоволення); а також6 056,00 грн- витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/114/24.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/114/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в розмірі 77 365,99 грн - заборгованості (друга черга задоволення); а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/114/24.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.09.2024 року № 902/114/24 було затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 у справі № 902/114/24.

Із текстів судових рішень у справі № 902/114/24, що є в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 04.11.2024 року вбачається, що ТОВ «ФК «Ейс», як кредитор, вимог до ОСОБА_1 не висунуло.

Відповідност. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Уст.124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (даліКонвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикціяце інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинствацивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ч.1ст.3 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно ч.3ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Устатті 19 ЦПК України, зазначається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-другесуб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено устатті 2 ЦПК України, до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»втратив чинність 21 жовтня 2019 року у зв`язку із введенням в діюКодексу України з процедур банкрутствавід 21 квітня 2019 року).

Кодексом України з процедур банкрутства встановлюються умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положеньГосподарського процесуального кодексу Українита інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно доПодаткового кодексу Україниздійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно доЗакону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідноч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГосподарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд,у провадженніякого перебуваєсправа пробанкрутство (неплатоспроможність),в межахцієї справивирішує всімайнові спори,стороною вяких єборжник;спори зпозовними вимогамидо боржниката щодойого майна;спори провизнання недійснимирезультатів аукціону;спори провизнання недійснимибудь-якихправочинів,укладених боржником;спори проповернення (витребування)майна боржникаабо відшкодуванняйого вартостівідповідно;спори провідшкодування шкодита/абозбитків,завданих боржнику;спори простягнення заробітноїплати;спори пропоновлення нароботі посадовихта службовихосіб боржника;спори щодоінших вимогдо боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно доГосподарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначенимиГосподарським процесуальним кодексом України.За результатамирозгляду спорусуд ухвалюєрішення. Заяви(позовнізаяви)учасників провадженняу справіпро банкрутство(неплатоспроможність)або іншихосіб успорах,стороною вяких єборжник,розглядаються вмежах справипро банкрутство(неплатоспроможність)за правиламиспрощеного позовногопровадження. Позивачмає правов позовнійзаяві заявитимотивоване клопотанняпро розглядсправи заправилами загальногопозовного провадження.Якщо судза результатамирозгляду клопотанняпозивача дійдевисновку пророзгляд справив порядкузагального позовногопровадження,він зазначаєпро цев ухваліпро відкриттяпровадження усправі. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Частиною 3 ст. 7 КУзПБ визначено: матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених участині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Згідно ч. 13ст. 30 ГПК України, виключною є підсудність справ, в тому числі які передбачені пунктами 8 та 9 частини першоїстатті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

НормиКодексу України з процедур банкрутствапередбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Дана позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі №908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об`єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).

Отже,статтею 7 КУзПБяк процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника(юридичної чи фізичної особи),

Таким чином як встановлено судом, справа №902/114/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність перебуває на розгляді в Господарському суді Вінницької області в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що дану справу слід передати на розгляд Господарському суду Вінницької області згідно встановлених законом правил юрисдикції та підсудності (ч. 3ст. 7 КУзПБ, справи № 127/31389/23, № 902/276/22).

Відповідно до ч. 3ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 9ст. 10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі №127/30738/24 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 260 ЦПК України, Кодексом України з процедур банкрутства, суд,

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження в цивільній справі № 127/30738/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Цивільну справу № 127/30738/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд Господарському суду Вінницької області.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали, відповідно до ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Повну ухвалу складено 04 листопада 2024 року.

Суддя: