Рішення № 122935323, 04.11.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13286/24

пр. № 2/759/4469/24

04 листопада 2024 року Святошинський районний суд м.Києва в складі

головуючого судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостйних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім `ї Святошинської районної у м.Києві (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 422) про визначення способу участі батька у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ :

І. Зміст позовних вимог.

У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Позовну заяву мотивує тим, що на даний час сторони перебувають у шлюбі. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту укладення шлюбу по грудень 2023 року сторони проживали разом, проте з березня 2024 року відповідачка разом з сином проживають за адресою АДРЕСА_3 .

Позивач не може дійти згоди з відповідачкою про можливість виховання та спілкування з дитиною. Між сторонами не склалися особисті стосунки, які позбавляють позивача як батька дитини можливості регулярно спілкуватися з дитиноюю. Відповідачка чиниить перешкоди у спілкуванні батька з сином. Позивач фактично позбавлений можливості спілкуватися з дитиною, проводити час , приймати участь у вихованні. Вирішити питання в позасудовому порядку сторони не мають змоги, тому позивач звернувся до суду та просить позов задовольнити.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

04 листопада 2024 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із зазначених підстав. Додатково пояснили, що позивач бажає, однак не має можливості брати участь у вихованні дитини, оскільки відповідачка не надає йому такої можливості. Просили позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача заперечували проти позову, посилаючись на відсутність доказів здійснення відповідачкою перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, беручи до уваги вік дитини, прояви агресивної поведінки позивача та відсутність у відповідачки намірів чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною.

Представником третьої особи подано до суду висновок щодо доцільності встановлення порядку участі у вихованні позивачем сина.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, за поясненнями сторін шлюб на даний час не розірвано.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідачем долучено до відзиву протокол про адміністративне правопорушення та постанову Святошинсьокого районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року, якою відповідача визнано винним та накладено адміністративне стягнення за ст.173-2 КУпАП.

Представником третьої особи подано до суду висновок щодо доцільності встановлення порядку участі батька у вихованні сина, а саме: щонеділі з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щовівторка та щочетверга з 18 год. 00хв. до 20 год. 00 хв.

Згідно зіст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено устатті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція), яка відповідно достатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини другоїстатті 5 ЦПК Україниу випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклуваннявизначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (частина першастатті 158 СК України).

Відповідно до частини другоїстатті 159 СК Українисуд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини(періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує, що право батька брати участь у вихованні дитини та спілкуватися з дитиною є безумовним та гарантоване законом. Воно може бути обмежене лише у випадках, передбачених законом, яких у даному судовому провадженні не встановлено.

Суд погоджується з думкою органу опіки та піклування щодо доцільності встановлення графіку побачень щонеділі з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щовівторка та щочетверга з 18 год. 00хв. до 20 год. 00 хв.

Судом не встановлено, що спілкування між батьком та сином буде перешкоджати його нормальному розвитку.

При вирішенні справи суд керується виключно інтересами малолітньої дитини, яка має право на побачення та спілкування з батьком, яке буде відповідати вимогам закону і узгоджуватися з інтересами малолітньої дитини.

Врахувавши встановлені у цій справі обставини, інтереси дитини, а також інтереси відповідача та позивача,суд вважає необхідним частково задовольнити позов про визначення способу участі батька, який проживає окремо від сина, у його вихованні за місцем проживання батька без присутності матері щонеділі з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щовівторка та щочетверга з 18 год. 00хв. до 20 год. 00 хв.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостйних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім `ї Святошинської районної у м.Києві (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 422) про визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Визначити спосіб та порядок участі батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 в спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - порядок періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька без присутності матері щонеділі з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щовівторка та щочетверга з 18 год. 00хв. до 20 год. 00 хв.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко