Рішення № 122934535, 13.09.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4805/17

Категорія 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Magnolia Associates Ltd.), третя особа без самостійних вимог Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивачка, власниця) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі за текстом - відповідач 1, міністерство), Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Magnolia Associates Ltd.) (надалі за текстом - відповідач 2, компанія), третя особа без самостійних вимог Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі за текстом - третя особа, департамент), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 13.08.2021.

Позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4125611 від 19.07.2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Державної реєстраційної служби України Міністерства юстиції України про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, що розташовані АДРЕСА_1 відповідачем, а також визнати протиправним та скасувати запис про право власності №1724269.

2. Визнати право власності позивача на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 109508080000.

3. Витребувати житловий будинок який розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 109508080000, з незаконного володіння відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, яка є власницею будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , дізналася з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що право власності на 1/1 зазначеного будинку було зареєстровано 16.07.2013 за відповідачем, що в свою порушує її право власності на вказаний будинок.

Міністерство заперечує проти позову, виходячи з того що державний реєстратор під час вчинення реєстраційних дій діяла законно та в межах встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» повноважень, а міністерство є неналежним відповідачем у справі.

09.06.2017 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Супрун Г.Б. було відкрите провадження у даній справі, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

27.11.2018 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва №1437 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Войтенко Т.В.

15.10.2019 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва № 500 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Гребенюку В.В.

Ухвалою Суду від 16.10.2019 року, з мотивів викладених в ухвалі, суд ухвалив прийняти справу до провадження Подільського районного суду м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В.

Ухвалою Суду від 09.09.2020 року, з мотивів викладених в ухвалі, суд ухвалив витребувати у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доказ згідно переліку викладеного в ухвалі, на виконання якої 23.10.2020 надійшли відповідні документи.

Ухвалою Суду від 15.09.2021 року, з мотивів викладених в ухвалі, суд, серед іншого, ухвалив звернутися до уповноваженого Центрального органу Британських Віргінських островів, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, однак судове доручення залишилось без виконання.

09.03.2018 до суду Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , яка в подальшому була замінена на Міністерство юстиції України, надійшов відзив.

03.03.2023 до суду від міністерства надійшов відзив.

13.04.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання 13.09.2023 представники сторін не прибули.

За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 13.09.2023 за відсутності представників часників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 13.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

27.11.1998 між ОСОБА_4 та позивачем було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку від 27 листопада 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д., зареєстрованого в реєстрі за №2271 (надалі за текстом - Договір) (т. 1, а.с.19).

Згідно з п.1 Договору продавець продав, а покупець придбав будинок, під номером АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірний будинок).

Відповідно до штампу Київського міського бюро технічної інвентаризації, який проставлено на звороті Договору, спірний будинок зареєстровано в Київському міським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за позивачем.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ №126926 від 24.01.2000 року земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 передано у приватну власність позивачу на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.1999 року № 68-2/570 (т.1, а.с.10).

Позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 30.08.2016 за реєстраційним номером 18340095, для проведення державної реєстрації права власності на спірний будинок (т. 1, а.с. 12).

Державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05 вересня 2016 року № 31229772 (т.1, а.с.14).

Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 63675049 від 18.07.2016 державним реєстратором Сіволіним М.Ю. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України 16 липня 2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4125611 від 19 липня 2013 року, внесено запис про право власності №1724269 на спірний будинок, власник - відповідач, підстава виникнення права власності - рішення Подільського районного суду м.Києва №2607/13340/12, видане 19.03.2013 (т.1, а.с. 17-18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено, судом позивач набула та зареєструвала право власності на спірний будинок, на підставі Договору купівлі-продажу від 27.11.1998 та оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,0415 га, розташовану на території АДРЕСА_1 .

Також, позивачем оформиленоа право власності на земельну ділянку площею 0,0415 га, розташовану на території АДРЕСА_1 , для обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 зазначеного Кодексу).

Тобто, за правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Слід зазначити, що стаття 392 Цивільного кодексу України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

У розумінні наведених норм позов про визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорювання або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, з`ясуванню судом, зокрема підлягає те, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Власниця отримала відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з тим що Державний реєстратор, встановив наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: згідно відомостей з Державного реєстру речових прав право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за іншою особою, керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 23, 24 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Згідно матеріалів реєстраційної справи №2026681, представником відповідача (місцезнаходження згідно з свідоцтвом про статус компанії - Британські Віргінські Острови) ОСОБА_5 , який є громадянином російської федерації, була надана заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16 липня 2013 року за реєстраційним номером 2026681 (т.2, а.с.4-7).

До заяви була надана копія рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.03.2013 у справі №2607/13340/12 за позовом Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Британські Віргінські Острови) до ОСОБА_6 (громадянина російської федерації), Компанії «Джуліана Файненс С.А.» (Британські Віргінські Острови), про стягнення пені за договором позики, визнання договору іпотеки дійсним та визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.03.2013 у справі № 2607/13340/12 позов був задоволений, стягнуто з ОСОБА_6 на користь Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» пеню за договором позики від 07.02.2012 у розмірі 4000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить еквівалент 31 972 грн, визнано дійсним без нотаріального посвідчення іпотечний договір, укладений 07.02.2012 між Компанією «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» та Компанією «Джуліана Файненс С.А.» шляхом визнання за Компанією «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» права власності на житловий одноповерховий будинок загальною площею 81,4 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Копія рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.03.2013 у справі №2607/13340/12 була завірена гербовою печаткою суду і мала відмітку суду про набрання чинності станом на 02.04.2013 (т.2, а.с.8-11).

19.07.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 . Державної реєстраційної служби України було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4125611, згідно з яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на будинок, розташований АДРЕСА_1 , за Компанією «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (т.2, а.с.18, 46).

На запит позивача до Подільського районного суду міста Києва щодо надання інформації про наявність справи №2607/13340/12 та судового рішення від 19.03.2013 листом від 08.08.2016 №11949/2016, доданим позивачем до матеріалів справи, головою Подільського районного суду міста Києва повідомлено, що відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» у судовій справі за №2607/13340/12 таких сторін по справі як ОСОБА_1 , Компанія «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» немає, рішення від 19.03.2013 у справі не виносилося. За вказаним номером справи зареєстровано заяву ОСОБА_7 , заінтересована особа - Орган опіки і піклування Подільської районної у м.Києві державної адміністрації, про усиновлення дітей (т.2, а.с.16).

Статтею 321 цього Кодексу встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, підставою для прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.07.2013 №4125611, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на спірний будинок за відповідачем стало рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.03.2013 у справі №2607/13340/12, яке було сфальсифіковано невідомими особами, однак, цей факт став відомим тільки на підставі листа Подільського районного суду м.Києва від 08.08.2016 №11949/2016.

Вказані дії компанії очевидно порушують право дійсного власника спірного майна - позивача, на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна, володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі товариства, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому, державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Великої Палати Верховного Суду: від 4 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц.

Враховуючи встановлений факт незаконної реєстрації права власності компанії на спірний будинок, що є приватною власністю позивача, який підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також те, що на момент прийняття рішення у справі Компанія не надала документів, які б свідчили про наявність права власності на будинок у встановленому законом порядку чи наявності інших правих підстав набуття нею права власності на зазначене майно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині витребування у компанії на користь позивача спірного майна та визнання права власності на будинок, а відтак, ці вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог власниці до Міністерства, суд зазначає наступне.

Вимоги до Міністерства обгрунтовані тим, що державним реєстратором було протиправно зареєстровано право власності на будинок за компанією.

Міністерство у відзиві на позовну заяву вказує, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки спір виник між власницею та Компанією.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) зазначено, що: «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Суд зазначає, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Як встановлено судом, право власності на об`єкт нерухомого майна належить позивачу, але було зареєстровано за Компанією, відтак, Міністерство не є належним відповідачем у справ.

Крім того, враховуючи те, що метою звернення позивача до суду з даним позовом є відновлення останньою володіння її нерухомим майном, тому не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Великою Палатою Верховного Суду: від 4 вересня 2018 року в справі № 915/127/18, від 29 травня 2019 року в справі №367/2022/15-ц, від 5 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, від 3 квітня 2024 року в справі № 917/1212/21.

Отже, враховуючи зміст і характер відносин між учасниками справи, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги до Міністерства про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача.

Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Magnolia Associates Ltd.), третя особа без самостійних вимог Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково;

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 109508080000;

Витребувати житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 109508080000, з незаконного володіння Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Magnolia Associates Ltd.);

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити;

Стягнути з Компанії «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Magnolia Associates Ltd.) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 90 копійок;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач 1 - Міністерство юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622);

Відповідач 2 - Компанія «Магнолія Ассоушіейтс Лімітед» (Magnolia Associates Ltd.) (юридична особа приватного права Британських Віргінських островів, реєстраційний номер компанії 449867, зареєстроване місцезнаходження: Ширлі Траст компані Лімітед, 90 Мейн Стріт, м. Род-Таун, о. Тортола, Британські Віргінські острови (Shirley trust company limited 90 Main street road town, Tortola Virgin islands, British));

Третя особа без самостійних вимог на боці відповідача Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хреща тик, буд. 36, код ЄДРПОУ 40452947);

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк