Рішення № 12293373, 11.11.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 3/143/10

За позовом:           Прокурора Новоодеського району Миколаївської області

56600, м. Нова Одеса, вул. Жовтнева, 19

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

54055, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134

До відповідача: Підліснянської сільської ради

                     56633, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Підлісне,

вул. Леніна, 16

Про: стягнення шкоди в сумі 153655,27 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Єршова Т.А., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився;

Прокурор: Волкожа С.В.

СУТЬ СПОРУ:

          Прокурор Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача на користь держави на рахунок 33114331700278, код ЄДРПОУ 23627411, отримувач 22062100, банк ГУДКУ у Миколаївській області «Грошові стягнення 153655,27 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Позов ґрунтується на підставі акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 19.02.10 р., ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, ст. ст. 4, 16 Кодексу України «Про надра», та мотивовані тим, що відповідач здійснює видобування підземних вод з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідач в письмових запереченнях з позовом не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим мотивуючи тим, що до позовної заяви не надано протокол про притягнення до відповідальності, крім того, відповідач зазначає, що в ході реалізації програми забезпечення села водою були засвоєні кошти на будівництво та введення в експлуатації артезіанської скважини № 234, та будівництво 3 –х фразного уводу. Кошти, необхідні для подальшої реалізації загальної державної програми, а саме на будівництво насосної станції та прилад обліку води, на теперішній час в бюджет не виділено та систему централізованого водопостачання не створено, внаслідок чого сільська рада не має можливості створити комунальне підприємство –водопостачальника, яке повинно прийняти на баланс відбудовану державною України системи централізованого водопостачання села, отримати ліцензію та дозвіл на водопостачання відповідно до чинного законодавства, до повного виконання державою України своїх бюджетних зобов’язань.

Отже, відповідач просить суд в позові відмовити.

26.10.10 р. в судовому засіданні суд оголошував перерву до 11.11.10 р.

08.11.10 р. відповідач скерував до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи та витребувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне порушення згідно перевірки про дотримання вимог природоохоронного законодавства Підліснянською сільською радою від 19.02.2010 р.

Це клопотання задоволенню не підлягає, оскільки витребуваний відповідачем протокол від 19.02.10 р. був скерований позивачем та прокурором до суду ще 20.10.10 р. та 22.10.10 р.

За результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд –

встановив:

Проведеною державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Миколаївській області перевіркою встановлено, що в період часу з 19.02.2007 року по 19.02.2010 року Підліснянською сільською радою, без отримання в органах Міністерства екології та природних ресурсів України дозволу на спеціальне водокористування, здійснювався забір підземної прісної води з артезіанської свердловини.

Факт порушення підтверджується актом перевірки дотримання вимог водоохоронного законодавства на об'єктах Підліснянською сільською радою від 19.02.2010 року Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, протоколом про адміністративне правопорушення від 19.02.10 р. № 005675, постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2010 р. № 04/60, приписом від 23.02.10 р. про усунення виявлених порушень.

Виходячи із вказаних доказів позивач дійшов висновку, що відповідач своїми діями порушив вимоги пункту 9 статті 44 та статті 48, 49 Водного кодексу України та встановили, що об'єм самовільно забраної з артезіанських свердловин № 234 по вулиці Перемоги села Підлісного, згідно з довідкою № 138 від 09.04.2010 року, наданою Підліснянською сільською радою, становить:

з 19.02.07 р. по 31.12.07 р. –8300 м 3;

з 01.01.08 р. по 31.12.08 р. –9000 м 3;

з 01.01.09 р. по 24.08.09 р. –6300 м 3;

з 25.08.09 р. по 19.02.10 р. –3500 м 3.дліснянською сільською радоюПідлісного шнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

Згідно розрахунку збитків, нанесених водним ресурсам України, проведеного за період з 19.02.2007 по 24.08.2009 відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995 № 37 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 01.06.1995 за № 162/698 та за період з 25.08.2009 по 19.02.2010 - відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої Міністерством юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, розмір збитків складає:

з 19.02.2007 по 31.12.2007-2 107,37 грн.;

з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 2 614, 5 грн.;

з 01.01.2009 по 24.08.2009 - 2 633, 4 грн.:

з 25.08.2009 по 19.02.2010 - 146 300 грн.

Таким чином, загальна сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування з підземних джерел Підліснянською сільською радою складає 153 655, 27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного добування підземної прісної води.

Дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно Водного кодексу України, усі водні об'єкти на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 10 Водного кодексу України, місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.

Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 49 цього Кодексу передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Згідно норм статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Посилання відповідача на те, що сама сільська рада як представницький орган відповідно до чинного законодавства не має право брати кошти від населення за водопостачання, як і отримувати дозвіл на водопостачання, було досліджено судом та спростовано нормами чинного законодавства, оскільки відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тому, суд по даному факту вбачає бездіяльність відповідача, що призвело до виникнення спірних відносин.

          Таким чином, розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності; дослідивши, встановивши та надавши юридичну оцінку наданим сторонами доказам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Підліснянської сільської ради (56633, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Підлісне, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 04376877) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області (вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 23411600) на рахунок № 33114331700278, код ЄДРПОУ 23627411, отримувач 24062100, банк ГУДКУ у Миколаївській області “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” в сумі 153655,27 грн.

3.          Стягнути з Підліснянської сільської ради (56633, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Підлісне, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 04376877) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 1536,55 грн. держмита.

4. Стягнути з Підліснянської сільської ради (56633, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Підлісне, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 04376877) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

15.11.2010 р.

Суддя