Рішення № 122932793, 05.11.2024, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1606/24

Провадження № 2/542/473/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року селищеНові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором та проситьстягнути звідповідача заборгованість за кредитним договором №00-7560421від 14.04.2023 у розмірі 17115,00 грн., яка складається з 4410,00 грн. заборгованість за тілом, 12705,00 грн. - заборгованість за відсотками, а також судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 14 квітня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії№00-7560421 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Зазначають, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 17115,00 грн., яка складається з 4410,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12705,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

30.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №30102023, у відповідності до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Посилаються на те, що в ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за договором №00-7560421 від 14.04.2023 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 17115,00 грн.

З огляду на викладене, саме вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази (а.с.123-124).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.150, 161), в позові просив справу розглядати у відсутність представника позивача (а.с.12).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.126, 156).

02.10.2024 року відповідачкою був наданий відзив на позовну заяву (а.с.127-129), в якому зазначає, що із заявленими вимогами вона не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Так вважає, що позивачем не доведено укладення ТОВ «Качай гроші» та нею, ОСОБА_1 , кредитного договору, погодження ними умов кредитування та перерахування коштів саме на її рахунок.

Крім того, зазначає, що позивачем не було доведено у якій саме редакції були викладені Правила надання грошових коштів у позику, а також факту підписання та погодження нею визначених правилами умов договору щодо відсотків за користування кредитними коштами.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання нею у електронному вигляді Правил надання грошових коштів у позику, а тому вважає, що у суду відсутні підстави вважати, що вона була ознайомлена саме з наданими позивачем, в обґрунтування заявлених позовних вимог, документами. А з огляду на мінливий характер Правила надання грошових коштів позику ТОВ «Качай гроші», не можна вважати складовою кредитного договору.

За таких обставин, просить суд врахувати, що між сторонами не було у встановленому законом порядку узгоджено питання порядку та строку повернення кредитних коштів, розміру та порядку оплати процентів за користування кредитним коштами, відповідальності позичальника за несвоєчасне виконання зобов`язань, що є підставою для відмови у стягненні нарахованої позивачем заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного просить суд відмовити у задоволенні позову. А також просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Наголошує щодо неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу виконаній адвокатом роботі та наданими ним послугами, оскільки позов віднесено ЦПК України до категорії малозначних справ, спірні правовідносини не є складними і не потребують затрат значного часу для формування правової позиції та складання позовної заяви, так як позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є шаблонним для претензійної діяльності позивача та для його складання позивачем витрачено час лише для заміни анкетних даних відповідача та розрахункової інформації щодо об`єму заборгованості.

Представником позивача 07.10.2024 року було надано відповідь на відзив (а.с.132-135), в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивачем не доведено факт ознайомлення боржника з умовами викладеними у Правилах до Кредитного договору №00-7560421 від 14 квітня 2023 року зазначає наступне.

Пунктом 7.2 договору встановлено що Позичальник підтверджує, що йому була вчіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч.2 ст.12 Закону України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від12.07.01 р., ст.9 Закону України «Про споживче Кредитування» ознайомлений зізмістом ст. 25 Закону України «Про споживче Кредитування» та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші», повністю їх розуміє, погоджується з ними ізобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений насайті https://kachay.com.ua/.

Також, пунктом 7.5 передбачено що позичальник з підписанням цього Договорупідтверджує, що він ознайомився із Правилами надання грошових коштів упозику,у тому числі і на умовах фінансового кредиту держав від Кредитодавця всюдостовірну та повну інформацію, надання якої передбачено чинним законодавствомУкраїни, та яка може бути необхідна для прийняття рішення стосовно отриманняКредиту.

Звертає увагу суду на Розділ 8 Договору, в якому зазначено що:«Підтверджую, що один примірник цього Договору отримав ОСОБА_1 , підписано (електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора).

З внутрішніми Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового Кредиту кредитодавця ознайомлений в повному обсязі ОСОБА_1 , підписано (електронний підпис Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора).»

Отже, як вбачається з вищенаведеного, при підписанні відповідачем кредитного договору він підписується й під тим, що виконав передбачені Договором обов`язки, одним із яких є ознайомлення з правилами наданнягрошових коштів у позику.

Щодо судових витрат позивача, то вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, оскільки адвокат виконав належну та достатню кількість роботи, яка була необхідна для належного представництва інтересів клієнта. Надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, є документально підтвердженими, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 14 квітня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачкою було укладено договір кредитної лінії №00-7560421 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Качай гроші» надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії в сумі 4410,00 грн., строком на 120 днів, знижена процентна ставка 1,25%, стандартна процентна ставка 2,50% (а.с.36-41).

Договір кредитної лінії №00-7560421від 14.04.2023 року було підписано відповідачкою 14.04.2023 року, шляхом накладення електронного підпису одноразовим індентифікатором 2577F (а.с. 41).

Відповідно до графіку платежів та паспорту споживчого кредиту (а.с. 42, 44-46) сукупна вартість кредиту становить: 15960 грн., з яких сума кредиту 4200,00 грн.; 210 грн. комісія за надання кредиту, сума нарахованих процентів за користування кредитом 11550,00 грн.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «Качай гроші» про ідентифікацію, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір №00-7560421 від 14.04.2023 року ідентифікована ТОВ «Качай гроші». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора):2577F, направленого останній 14.04.2023 року о 8:48:29 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а.с.55).

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Фінансова Компанія «Сан-Райз Фінанс» від 10.11.2023 (а.с.59-61) та додатку до повідомлення (а.с.63-65) за період з 29.09.2022 по 01.05.2023 через компанію ТОВ «Фінансова Компанія «Сан-Райз Фінанс» було проведено успішні виплати кредиту на сайті https://https://kachay.com.ua, в тому числі 14.04.2023 року о 08:49:36 ОСОБА_1 в сумі 4200 грн. маска картки клієнта НОМЕР_2 .

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між ТОВ «Качай гроші» від 14.04.2023 року № 00-7560421 та ОСОБА_1 був підписаний шляхом накладення електронного цифрового підпису позичальника.

Так, у п. 8 договору кредитної лінії № 00-7560421 від 14 квітня 2023 року (а.с. 41) вказано, зокрема позичальник ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ID картка номер: НОМЕР_3 , видана 26.12.2019, орган, який видав: 5333; одноразовий ідентифікатор 2577 F, відправлено 14.04.2023 08:48:29, введено 14.04.2023 08:49:34.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних : ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, вказаний договір підписаний за допомогою електроного підпису, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів про те, що персональні дані відповідача (його паспортних даних, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення кредитного договору від її імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідачка не зверталась, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору.

Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог суду надано, зокрема: договір кредитної лінії №007560421 від 14.04.2023 року (а.с. 36-41), графік платежів, який є додатком №1 до Кредитного договору № 007560421 від 14.04.2023 року (а.с. 42), а також паспорт споживжого кедиту (а.с. 44-46).

Заначені документи підписані відповідачкою електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора та містять істотні умови договору, зокрема, суму кредитного ліміту, строк дії кредитної лінії, типи процентних ставок, порядок розрахунку процентів, порядок і строк повернення кредиту та сплати інших платежів, а також розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір. Що спростовує доводи відповідачки про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування й позивач не довів у якій саме редакції були викладені Правила надання грошових коштів у позику та доведені їй до відома, адже істотні умови кредитування були визначені в самому кредитному договорі, який був підписаний відповідачкою та, відповідно, відповідачка погодилася з усіма істотними умовами кредитного договору, їй була надана кредитором вся необхідна інформація в письмовому вигляді, про що вона зазначила в договорі шляхом його підписання, сукупна вартість кредиту та умови його погашення їй також були зрозумілі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, строки та умови користування ним, у договорі передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення Позичальника зі всіма істотними умовами договорів та про наявність волі Відповідача для укладення кредитного договору в електронній формі на погоджених умовах, шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Доводи відповідачки про те, що позивачем не доведено переказу первісним кредитором грошових коштів за кредитним договором саме на її рахунок також є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Так, виходячи з даних, що містяться у виписці по рахунку відповідача, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 123-124) на картковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий саме на ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 та який вказаний в кредитному договорі як НОМЕР_2 , 14.04.2023 року були перераховані грошові кошти в розмірі 4200 грн., що відповідає даті укладення кредитного договору та сумі наданого кредиту, яка відповідно до п.2.2. кредитного договору становить 4410 грн, а перераховуються позичальнику сума кредиту в розмірі 4200 грн за вирахуванням суми комісії в розмірі 210 грн (а.с.36-40, 157-158).

Таким чином, в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачка отримала кредитні кошти за договором кредитної лінії №00-7560421 від 14 квітня 2023 року з ТОВ «Качай гроші» в сумі кредиту 4200 грн.

Щодо виконання взятих зобов`язань за кредитними договорами відповідчем.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

У зв`язку порушеннями зобов`язань позивач зазначає, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором №00-7560421 від 14.04.2023 в сумі 17115 грн., з яких: 4410 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12705 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.18-19).

Відповідачка заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, не надала; власного розрахунку не надавала.

Так в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачка отримала кредитні кошти за договором про надання фінансового кредиту №00-7560421 від 14.04.2023 року з ТОВ «Качай гроші»

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

У зв`язку із даними обставинами, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) по вищевказаним договорам, підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання про стянення сум заборгованості за відсотками суд враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Так, за умовами договору № 00-7560421 від 14.04.2023 року укладеного між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в розмірі 4410 грн, строком на 120 днів, тобто до 12 серпня 2023 року (а.с.36-41).

При цьому графіком платежів, який є додатком до кредитного договору (а.с.42), та паспортом споживчого кредиту, в якому зазначена інформація про споживчий кредит (а.с. 44-46), передбачена загальна вартість кредиту 15960 грн., яка складається з суми кредиту 4410 грн. та відсотків за користуванням кредиту 11550 грн, строк кредитування -120 днів.

Відповідно ТОВ «Качай гроші» мало право на нарахування та стягнення процентів за період визначений кредитним договором користування кредитними коштами, а саме 120 днів -14.04.2023 року по 12.08.2023 року в розмірі 11550 грн.

Разом з тим, з доданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за відсотками за користування кредитом складає 12705 грн та нараховані за період: з 14.04.2023 року по 14.08.2023 року.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою, та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Визначені же умовами договорів проценти за користування кредитом, можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку, визначеному ч.2 статті 625 ЦК України, проте, таких вимог позивачем заявлено не було.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 процентів за спірними кредитними договорами за користування кредитом, нарахованих, після спливу строку кредитування, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідач має загальну заборгованість в сумі 15960 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4410 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 11550 грн 00 коп.

Щодо набуття ТОВ «ФК «Ейс» права грошової вимоги за кредитним договором.

Згідно з частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, судом встановлено, що 30 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «Ейс»та ТОВ «Качай гроші» укладено Договір факторингу №30102023, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, фактор (ТОВ "ФК "Ейс") зобов`язується передати (сплатити) клієнту (ТОВ «Качай гроші») суму фінансування, а клієнт (ТОВ «Качай гроші») зобов`язується відступити факторові (ТОВ "ФК "Ейс") право вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.79-83).

Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Качай гроші» до Договору факторингу №30102023 від 30.10.2023 до ТОВ "ФК "Ейс" перейшло право вимоги за кредитним договором №00-7560421 - боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості - 17115,00 грн. (а.с.22-23).

Таким чином, оскільки відповідач не виконує умов кредитного договору, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договором платежі, а відповідач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитним договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги №17/06/24-01від 17 червня 2024 року (а.с. 32-34), протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №17/06/24-01від 17 червня 2024 року (а.с.35), додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №17/06/24-01від 17 червня 2024 року (а.с.66-78), акт прийому-передачі наданих послугвід 17 червня 2024 року, згідно з якими вартість правової допомоги становить 6000 грн. (а.с.21).

Відповідно до п.п. 3.4, 3.7 розліду 3 Договору про надання правничої допомоги №22/02/24-02 від 22.02.2024 року передбачено, що гонорар оплачується у разі досягнення адвоктом мети представництва. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пзніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клєнта.

При цьому суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20).

Крім того, в даному випадку слід врахувати правову позицію, викладену у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 року, згідно якої: «Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».

Так, суд враховує, що представником позивача адвокатом Тараненком А.І. вчинені такі дії: написання позовної заяви. Докази вчинення будь-яких інших процесуальний дій надані не були. При цьому розгляд справи відбувався без участі предстаника позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги нескладність самої справи, оскільки вона не є великою за фабулою та предметом доказування; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку про наявність достатність правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 6000 грн. до 4000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь банку підлягає стягненню 15960 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 93,25 % з розрахунку: 15960 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 17115 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 93,25 % (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2258,89 грн. з розрахунку: 2422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 93,25 % (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі ст. ст. ст.526,549,611,1049,1054,1066, ст.1069 ЦК України, керуючись ст. ст.259,263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження:Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м.Київ, заборгованість за кредитним договором №00-7560421 від 14.04.2023 року у загальному розмірі 15960 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4410 грн 00 коп. (чотири тисяч чотириста десять гривень 00 копійок), заборгованості за відсотками в сумі 11550 грн 00 коп (одиннадцять тисяч п`ятсот пятдесят гривень 00 копійок), понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2258 грн 89 коп (дві тисячі двісті п`ятдесят вісім гривень вісімдесят дев`ять копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп (чотири тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 11 листопада 2024 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва