Рішення № 12293165, 15.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.10                                                                                 Справа № 4/273

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання ”,

м. Луганськ

до Лисичанського спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці та реалізації води та очищуванню стоків «Лисичанськводоканал», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 5705 242 грн. 48 коп.

Суддя Батюк Г.М.

секретар судового засідання Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Подкова І.Л., довіреність № 190 від 01.01.2010;

від відповідача –Зубкова Я.О., довіреність № 01/0792 від 19.04.2010.

          Розпорядженням голови суду Зубової Л.В. від 11.11.2010, у зв’язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки, справу № 4/262 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 5026608 грн. 69 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 27 624 грн. 09 коп., пені за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп.

Згідно довідки з Єдиного реєстру підприємств та організацій України АБ№ 075335 від 20.04.2010 повна назва відповідача Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищуванню стоків «Лисичанськводоканал».

На підставі викладеного, відповідачем у справі слід вважати: Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищуванню стоків «Лисичанськводоканал».

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 15.11.2010 № 01/2785 позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості за спожиту активну електроенергію та реактивну електроенергію та просить щодо зменшення розміру пені, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, здану до суду 15.11.2010, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 5026608 грн. 69 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24371 грн. 34 коп., пені за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп.

Таким чином, з врахуванням зменшення за заявою позивача про уточнення позовних вимог, здану до суду 15.11.2010, у частині заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії, позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 5026608 грн. 69 коп., заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24371 грн. 34 коп., пені за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо уточнення (зменшення) позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 5026608 грн. 69 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24371 грн. 34 коп., пені за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп.

Новою ціною позову вважати: заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 5026608 грн. 69 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24 371 грн. 34 коп., пені за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп. ( з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(далі –позивачем) , як Постачальником та Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищуванню стоків «Лисичанськводоканал»(далі - відповідачем ), як Споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 29 від 01.12.2007 (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум та відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно першого числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено активну електричну енергію відповідачеві за період квітень-серпень 2010 року на загальну суму 7549786 грн. 87 коп. належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії виконано частково у сумі 2523178 грн. 18 коп., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію за період квітень-серпень 2010 року в сумі 5026608 грн. 69 коп. на сплату якої позивачем було виставлено рахунки. Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи .

В порушення умов вищевказаного договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію здійснив частково, тому заборгованість за спожиту активну електроенергію за період квітень-серпень 2010 року складає 5026608 грн. 69 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі первинними та платіжними документами.

Також, за відповідачем утворилась заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24 371 грн. 34 коп. за період червень-серпень 2010 року, що підтверджено первинними платіжними та розрахунковими документами( з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог).

Згідно п.4.4.1 договору, за порушення строку розрахунку за активну електроенергію позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, за період з 01.04.2010 по 28.07.2010, яка складає 418500 грн. 74 коп. та позивачем направлені відповідачу рахунки на сплату пені, які отримані відповідачем .

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що відповідно складає 3% річних в сумі 36 559 грн. 44 коп. за період з 15.05.2010 по 21.10.2010; інфляційні нарахування в сумі 195 949 грн. 52 коп. за період квітень - серпень 2010 року, позивачем направлені відповідачу відповідні рахунки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, розмір позовних вимог визнав частково.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 5026608 грн. 69 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24 371 грн. 34 коп., пені за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп. ( з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог), відповідно до вимог ст.ст. 526,530,625 ЦК України.

Відповідачем подано клопотання про зменшення суми пені на 50%.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Правовідносини сторін встановлені договором про постачання електричної енергії № 29 від 01.12.2007, регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією ( далі - Правила).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу за спожиту активну електроенергію за період квітень-серпень 2010 року, яка складає 5026 608 грн. 69 коп.

Сума основного боргу за спожиту активну електроенергію у період квітень-серпень 2010 року у розмірі 5026 608 грн. 69 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24 371 грн. 34 коп. за період червень-серпень 2010 року нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 10.11.2010, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств, та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення платежу у сумі

418 500 грн. 74 коп. При встановленні суми пені, яка підлягає до стягнення, суд дійшов висновку, що вірно нарахованою та обґрунтованою є пеня за прострочення платежу у сумі 418 500 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 50% - пеня за прострочення платежу до 209 250 грн. 37 коп.

У стягненні решти пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 36 559 грн. 44 коп. за період з 15.05.2010 по 21.10.2010; інфляційні нарахування в сумі 195 949 грн. 52 коп. за період квітень - серпень 2010 року, відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 36 559 грн. 44 коп.; інфляційні нарахування в сумі 195 949 грн. 52 коп., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, підлягають задоволенню та стягнення з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню частково.

У судовому засіданні 15.11.2010 року була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 44,49, п. 3 ст. 83, ст. ст. 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суддя

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищуванню стоків «Лисичанськводоканал», м.Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова,168, код ЄДРПОУ 03339851:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, код ЄДРПОУ 31443937, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26032369060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 5026 608 грн. 69 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, код ЄДРПРОУ 31443937, на поточний рахунок № 2600518818 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»», МФО 304007, заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 24 371 грн. 34 коп., пеню за прострочення платежу у сумі 209 250 грн. 37 коп., 3% річних у сумі 36 559 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 195949 грн. 52 коп., витрати по державному миту в сумі 25485 грн. 46 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 86 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –18.11.2010 .

          Суддя                                                                       Г.М.Батюк