Ухвала суду № 122930605, 11.11.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"11" листопада 2024 р. Справа № 363/5719/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, через «Електронний суд», представником позивача адвокатом Ткаченко Д.А. подано вказаний адміністративний позов, у якому просить:

визнати поважними причини пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 28.03.2024, серія ЕНА №1767644, та поновити його;

скасувати як незаконну постанову поліцейської першого взводу першої роти, першого батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівської області капрала поліції Фесюн Ю.В. від 28.03.2024, серія EHA №1767644, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.;

в порядку підготовки справи до слухання витребувати від Управління патрульної поліції наявні докази, які підтверджують або спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, що мало місце 28.03.2024, та матеріали адміністративної справи про накладення на нього адміністративного стягнення, а також належним чином засвідчені копії документів, як підтверджують те, що технічний прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - TruCam It 120/20 ICC01115, дозволений до застосування на території України, сертифікату відповідності, свідоцтва про повірку, сервісної (сервісно-гарантійної) книжки інструкції з експлуатації даного приладу.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко встановлено спеціальний 10-денний строк для звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,який обчислюється з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Так, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Д.А., звертаючись до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення, заявив про визнання поважними причини пропуску процесуального строку для звернення до суду із адміністративним позовом та просить його поновити, зазначивши, що позивачем 05.04.2024, в межах строку оскарження постанову від 28.03.2024 серія ЕНА №1767644, було подано до Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Фесюн Юлії Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, проте, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2024 у справі №363/1708/24, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2024 було змінено у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2024 залишено без змін.

Представник позивачавказує,що апеляційнийсуд,змінив підставувідмови упозові,та вказавщо,позивачем заявленопозов доненалежних відповідачів.У ційсправі належнимвідповідачем єДепартамент патрульноїполіції,тобто відповіднийсуб`єкт владнихповноважень,від іменіякого прийнятаоскаржувана постанова.В постановіШостого апеляційногоадміністративного судувід 23.10.2024року усправі №363/1708/24,колегія суддіввважала занеобхідне наголоситина тому,що відмовау задоволенніадміністративного позову,заявленого доненалежного відповідача,враховуючи неможливістьйого замінина стадіїперегляду судовогорішення вапеляційному порядку,не позбавляєпозивача правана повторнезвернення досуду зтим самимпозовом,проте,вже доналежного відповідача.Про постановуШостого апеляційногоадміністративного судувід 23.10.2024позивач дізнався04.11.2024з Єдиногодержавного реєструсудових рішень(забезпеченонадання загальногодоступу:28.10.2024).Відразу післявивчення постановиапеляційного суду,позивач вирішивзвернутися досуду зданим позовомдо належноговідповідача.До моментувивчення постановиапеляційного суду(до04.11.2024)у позивачане булопідстав вважати,що він пропустив процесуальний строк оскарження зазначеної постанови, та те, що він звернувся з позовом до неналежних відповідачів. Сторона позивача, посилаючись на викладені обставини, вважає, що позивач пропустив процесуальний строк звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, з поважних причин та просить про його поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення строку на оскарження постанови, суд, враховуючи наведені у клопотанні причини його пропуску та долучені, у цій частині, докази, дійшов висновку, що він підлягає поновленню, як такий, що пропущений з поважних причин.

Водночас, перевіривши матеріалами адміністративного позову, суд вважає за необхідним залишити його без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до судових витрат.

Так, представник позивача, звертаючись до суду із адміністративним позовом, вказує, що від сплати судового збору ОСОБА_1 звільняюся на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки являюся учасником бойових дій, посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Київським ОВК від 07.03.2017.

Згідно ізпунктом 13частини першоїстатті 5Закону України«Про судовийзбір» відсплати судовогозбору підчас розглядусправи вусіх судовихінстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.

Відтак, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

У своїй постанові №11-1287апп18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Тож особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

Отже,за системного,цільового таграматичного тлумаченнядо наведеногозаконодавчого регулюваннявідносин,пов`язаних зісплатою судовогозбору,Велика ПалатаВерховного Судув контекстіфактичних обставинсправи тазумовленого нимизастосування нормпроцесуального правазазначає,що усправах щодооскарження постановпро адміністративнеправопорушення урозумінні положеньст.287,288КУпАП,як ів іншихсправах,які розглядаютьсясудом упорядку позовногопровадження,слід застосовуватистатті 25Закону України«Про судовийзбір»,які пільгза поданняпозовної заяви,відповідних скаргу цихправовідносинах непередбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика ПалатаВерховного Судунеодноразово висловлювалааналогічну правовупозицію щодозастосування татлумачення пункту13частини першоїстатті 5Закону України«Про судовийзбір»,зокрема,у постановахвід 09.10.2019у справі№9901/311/19та від12.02.2020у справі№545/1149/17, в ухвалах Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №751/11313/23, від 28.10.2024 у справі №756/10411/24.

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, а також, що предметом даного позову є вимога про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви (адміністративного позову) має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 3028,00 гривень.

Тобто за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності сплачується судовий збір у сумі 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2). При цьому, оскільки адміністративний позов ОСОБА_1 подано його представником через систему «Електронний суд», з урахуванням положень частини третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір, який підлягає сплаті при поданні даного позову, складає 484,48 гривень (605,60 х 0,8 = 484,48).

Крім цього, як убачається із прохальної частини адміністративного позову, представником позивача порушується питання про витребування судом доказів у справі. Суд звертає увагу сторони позивача про вимоги до клопотання про витребування доказів, встановлені статтею 80 КАС України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з недотриманням вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, які мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення заяви.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без руху та надати його представнику строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі шляхом надання квитанції (оригінал) про сплату судового збору та належно оформленого клопотання про витребування доказів.

Керуючись статтями 2-5 Закону України «Про судовий збір», статтями 121, 122, 161, 169, 286 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 28.03.2024, серія ЕНА №1767644, про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху та надати представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити представнику позивача що у разі не виконання у встановлений строк відповідно до ухвали суду він не виконає зазначені вимоги, то на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява буде вважатися неподаною і буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач