Постанова № 122927428, 08.11.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/741/24 Провадження № 3/302/322/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2024 с-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рішка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 488172 від 19.05.2024 року), який надійшов з Відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

19.05.2024 року о 09 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Набережна в смт.Міжгір`я, керував мотоциклом марки «BSE J3D» держномер НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, хитка хода та нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки, яке є в матеріалах справи (а.с.17), однак про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, заперечень на складений протокол про адміністративне правопорушення на адресу суду від ОСОБА_1 не подано.

У зв`язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ст.130 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В судовому засіданні захисник адвокат Рішко С.І. просить закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вважає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На відеозаписі, який додано до матеріалів справи, не зафіксовано самого факту керування транспортним засобом мотоциклом марки «BSE», а також дата вчинення правопорушення на сформованому диску вказана інша подій 23.05.2024 року. Та захисник вважає, що у справі відсутні докази, які підтверджують поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні позицію захисника - адвоката Рішка С.І., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступними доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 488172 від 19.05.2024 року (а.с.2), складеним о 20-00 год. 19 травня 2024 інспектором СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Герба І.М., та з якого вбачається, що ОСОБА_1 о 19:30 год., рухаючись по вул. Набережній в с-щі Міжгір`я, керував мотоциклом BSEJ3Dд.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме такими як: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, хитка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмовився та відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);

- направленням інспектора СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Цьопа В. від 19.05.2024 року, до КНП «Міжгірська районна лікарня» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (а.с.5);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме газоаналізотора «ALKOTEST Drager 6820» АRSC 0040, відповідно до якого вбачається, що огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від огляду з використанням спеціальних технічних засобів, за допомогою газоаналізатора «Drager 6820», при цьому ОСОБА_1 мав такі ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хитка хода, нечітка мова (а.с.6);

- рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Цьопа В. від 19.05.2024 року, з якого вбачається, що під час несення служби у добовому наряді в складі ГРПП спільно з поліцейським СРПП сержантом поліції ОСОБА_3 , в ході проведення операції «мототранспорт», ними було зупинено транспортний засіб мотоцикл «BSE J3D»д.н.з. НОМЕР_3 по вул.Набережна в с-щі Міжгір`я під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки документів, в ході спілкування з останнім, від нього було відчутно запах алкоголю з порожнини рота та виявлено ще декілька ознак алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, хитку ходу та нечітку мову. На місці події водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак останній від такого тесту відмовився, також ОСОБА_1 було запропоновано пройти даний тест в Міжгірській районній лікарні, однак останній від такого освідування також відмовився. У відповідності до п.2.5. ПДР на ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД № 988172 за ч.1 ст.130 КУпАП. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось, оскільки його останній пред`явив у додатку «Дія» (а.с.4);

- носієм інформаціїу видіDVD-Rдиску,який відтворенийв судовомузасіданні заучастю захисникаособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності -адвоката РішкаС.І.,та навідеозапису якоговідображено події,які малимісце 19.05.2024року заучастю ОСОБА_1 ,який перебуваючив службовомуавтомобілі,після пред`явленняним умобільному додатку«Дія» посвідченняводія,повідомив працівникуполіції маркутранспортного засобу,яким вінбезпосередньо керував,а самемотоциклу марки«BSE» та фактично не заперечував вживання ним алкогольних напоїв у виді склянки вина біля 13 годин того ж дня. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», ОСОБА_1 відмовився, при цьому будь-яких зауважень, заперечень проти дій працівників поліції, ОСОБА_1 під час пояснень не висловлено (а.с.7).

Таким чином,оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_1 , надані ним на місці події 19.05.2024 року та зафіксовані на носії інформації, є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах справи.

У відповідності до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у керуванні особи транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухиленняосіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Підстави,умови тапорядок проведенняогляду настан алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права одне з підвалин демократичного суспільства закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини якджерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом застосовані всі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд враховує, що ОСОБА_1 , як повнолітня та дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_1 і він, як учасник дорожнього руху, повинен був з ними ознайомлений.

При цьому, під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський ОСОБА_3 був упереджений при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 . При цьому суд зазначає, що жодних зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило.

Отже, будь-яких об?єктивних даних, які б свідчили про те, що поліцейський ОСОБА_3 міг обмовити ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП через його зацікавленість чи інші обставини, в матеріалах справи немає і під час розгляду справи таких суду не надано.

При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 488172 від 19.05.2024 року складений самеза відмовувід проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Об`єктивна сторона цього правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тим більше,відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та єокремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія єзакінченимвже з моментуйого відмовивід проходження обстеження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Відповідно дост.252 КУпАПсуддя оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відеозаписом подій, які не викликають сумнівів у їх достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського ОСОБА_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 488172 від 19.05.2024 року, судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у нічний час доби, та яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Разом з тим, суд приймає до уваги фактичні обставини, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 488172, та дані відносно ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, на утриманні неповнолітніх дітей немає, стійкі соціальні зв`язки у ОСОБА_1 відсутні. При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1 вчинив грубе суспільно-небезпечне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності та з урахуванням обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його віку, матеріального та сімейного стану, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 276,279,280,283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень,з позбавленням права керування транспортними засобамистроком на1 (один) рік.

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО